15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив Афганістан: Керівництво Чернівецької митниці привітало митників-афганців

Обстріляний, з почорнілим обличчям від гарячого повітря та пилу він на повні груди вдихнув повітря рідної Батьківщини. І щоб там сьогодні не говорили про доцільність чи помилки війни в Афганістані, безперечно одне – ніхто не має права судити ні живих, ні мертвих цієї війни. Тому, що любій війні взагалі немає виправдання, навіть якщо на ній загинув хоч один солдат. 

Тому, що за кожним, живим чи мертвим, стоїть невідворотна пам'ять про кров, сирітство, про тисячі і тисячі осиротілих батьків для яких війна, яка забрала чи скалічила їхню дитину, ніколи не закінчиться, бо якщо не вбила, то назавжди розтерзала їхню душу. Тому що живі завжди є в боргу перед мертвими. І наші діти чи онуки мають знати своє історичне минуле, мають знати правду, нехай гірку, але ж правду про покоління, на долю якого випала участь звершити те, що в різні роки з честю робили наші батьки та діди, які присвятили своє життя найблагороднішій людській справі – захисту Батьківщини.

Як повідомили БукІнфо начальник сектора зв’язків з громадськістю Чернівецької обласної митниці Ганна Курочкіна, саме з цією метою у Чернівецькій обласній митниці пройшов Вечір пам’яті, присвячений річниці виводу військ з Афганістану.

  Митників-афганців, які виконували інтернаціональний обов’язок у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан вітав начальник Чернівецької обласної митниці, голова відділення Спілки ветеранів державної митної служби України пан Супрович та профспілковий комітет митниці. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в афганській війні.