45 років тому в столиці України аматорський ансамбль танцю із Вижниці здобув звання народного і отримав назву „Смеречина”

ШКОЛА БУКОВИНСЬКОГО ТАНЦЮ /  З нагоди ювілейних роковин учасники народного ансамблю танцю із Вижниці привезли в Чернівці велику концертну програму і на сцені театру імені О.Кобилянської вкотре відкрили неповторний світ танцю. Цей світ народився з колоритного буковинського фольклору, який, як ніде в світі, зберігся в нашому краї і чарує своєю автентичністю близьке й дальнє зарубіжжя. Зворушлива історія ансамблю почалася восени 1962 року, коли дирекція Вижницького районного будинку культури прийняла на посаду керівника танцювального колективу Василя Зінкевича.

Сімнадцятирічний юнак приїхав на навчання до училища прикладного мистецтва, але мав талант не лише до малювання, бо в шкільні роки був керівником учнівського танцювального колективу і співав. Уже в новорічному концерті 1963 року на вижницькій сцені виступив самодіяльний танцювальний колектив із першою хореографічною постановкою „Метелиця”.

У складі ансамблю тоді налічувалося дванадцять пар. Його учасниками були студенти училища прикладного мистецтва, які через короткий час взяли участь в обласному фестивалі самодіяльного мистецтва серед профспілкових організацій учбових закладів і здобули перше місце за виконання танцю „Весняні забави”. Пізніше склад колективу, окрім студентів училища, поповнюється учнями шкіл і робітничою молоддю міста . Творчим побратимом Василя Зінкевича стає товариш по навчанню Валерій Васьков. Вони розуміють, що ансамбль танцю з Вижниці має представляти мистецтво буковинського краю, тому починають вивчати місцевий фольклор, звичаї і традиції гірських сіл. За їхнім задумом це мав бути не просто цікавий аматорський колектив, а театр буковинського танцю. У його здійсненні допомогла новопризначений директор Вижницького районного будинку культури Галина Михайлівна Лєвіна, яка на початку 1964 року здійснила хореографічну постановку „Смеречина”.

Ця постановка, що об’єднувала дівочий танець смерічок, лісорубів і святковий, грунтувалася на буковинському фольклорі, принесла аматорам із Вижниці звання лауреата на республіканському фестивалі самодіяльного мистецтва, що відбувся в Києві, та звання „Народний ансамбль танцю”. Вона й дала назву ансамблю, хрещеним батьком якого можна вважати відомого українського хореографа Павла Вірського. Він очолював журі фестивалю і, високо оцінивши виступ буковинців, благословив їх на творчі пошуки й нові здобутки. Але в 1965 році Василя Зінкевича призвали на військову службу, яку проходив у армійському ансамблі пісні й танцю. Ці роки не пропали намарне. Керував танцювальною групою, вивчав буковинський танець і вірив, що вижницькі аматори набудуть власного неповторного стилю.

Він повернувся через три роки, здобувши звання лауреата всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва. Привіз у Вижницю нові постановки, в основу яких був покладений буковинський фольклор. Стилізовані костюми, музика, спів окреслювали перші контури театру танцю, в репертуарі якого з’явилися нові хореографічні композиції „Буковинська привітальна”, „Черемшина”, „Молдавські барви”, „Буковинська мозаїка”, етюд „На полонині”. З таким доробком „Смеречина” завоювала перші місця та золоті медалі на республіканських фестивалях художньої самодіяльності в 1970 і 1972 роках. Та хто міг знати, що „Червона рута” геніального Володимира Івасюка змінить творчу долю Василя Зінкевича і виведе його на професійну сцену. У 1973 році він почав працювати в Чернівецькій державній філармонії, переконавши свого друга Валерія Васькова, що той мусить перейняти керівництво танцювальним ансамблем.

„Смеречина” не тільки вистояла. Вона розквітла, опановуючи мистецтво буковинського фольклору, засіяла новими творчими гранями. Аматори відтворили на сцені буковинське весілля. Солістка ансамблю Марічка Симака допомогла новому художньому керівникові в постановці ліричного танцю „Веснянка”. Завдяки Валерію Васькову та учасникові ансамблю Сергію Чорному, колектив збагатився композицією „Маланка”, яка перенесла на сцену масові народні гуляння під час різдвяних свят. Подвижницьку працю вижницьких аматорів?- високі нагороди на міжнародних конкурсах у Франції, Німеччині, Бельгії, Чехії, Сербії, Польщі, Румунії.

1991-1995рокі «Смеречина» співпрацює з народною артисткою України,Росії і Молдови Софією Ротару,приймаючі участь в шоу-концертах співачки в Україні,Росії, Узбекистані, Прибалтиці,Німеччині, Канаді та Америці.

„ Наприкінці дев’яностих років ансамбль пережив ще один нелегкий період:стали відсутні умови для творчої праці. Валерій Васьков виїжджає до Португалії і в чужій країні за короткий час стає одним із кращих художників. А Марія Симака та Валентина Якобуца зробили все, щоб зберегти репертуар, вдосконалювати виконавську майстерність і не дати загинути творчому колективу, увінчаному славою минулих літ. Перемог було багато і ,як доказ - подяка і медаль від кабінету Міністрів України. Але умови праці також по впливали на їх рішення залишити колектив та країну. І «Смеречина» дочекалася того часу, коли після навчання в Київському національному університеті культури і мистецтва до Вижниці повернувся Ії соліст,також випускник училища прикладного мистецтва, Геннадій Звягінцев. Йому запропонували посаду художнього керівника ансамблю, бо мали надію, що знаний колектив вийде на нову творчу орбіту.

Разом із музикантами з оркестру народних інструментів колектив успішно презентує буковинське мистецтво престижній публіці європейських країн. Високі нагороди із Італії, Австрії, Туреччини та Румунії поповнили колекцію давніх відзнак. Але разом зі своїм художнім керівником, заслуженим працівником культури України Геннадієм Звягінцевим мріють, щоб у Вижниці був створений хореографічний центр,як навчальний заклад, де б виховували молодь на високих зразках українського мистецтва і виховували достойну зміну для „Смеречини”. Понад сто років тому тут була започаткована школа різьбярства, яка стала гордістю Австрійської імперії і дивувала Європу дивовижними виробами. На часі створення театру танцю „Смеречина”, бо саме у Вижниці панує високий мистецький дух, який творять люди, гори, традиції та звичаї.

Величний іскрометний концерт народного ансамблю танцю „Смеречина”, який вдалося втілити Геннадію Звягінцеву завдяки допомоги мистецької компанії «Арт лайн імідж лабораторія» , завершився вітаннями і врученням почесних грамот. Перший заступник голови обласної державної адміністрації прочитав вітальну телеграму Президента України Віктора Ющенка, начальник управління культури і туризму Петро Брижак оприлюднив вітання міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, які надійшли на адресу одного з кращих аматорських колективів Буковини, яким пишається Вижницький районний будинок народної творчості та дозвілля. Почесні грамоти отримали учасники та музиканти „Смеречини”, аматорські династії Васькових ,Хотимських, Симаків, Якобуців ,Носоревих, Чорних, Айвазовських, Бродовінських, Дубковецьких, Булиг ,Тороків та багато інших, які вірою і правдою служили народному мистецтву і примножували традиції танцювального колективу. В ювілейних відзначеннях взяли участь голова Вижницької районної державної адміністрації Олександр Гриндей та голова районної ради Юрій Никифоряк, які нарешті пообіцяли відремонтувати репетиційний зал та покращити фінансування колективу.

Вітання колективу надіслав перший керівник ансамблю, народний артист та герой України Василь Зінкевич, колишній учасник колективу,народний артист України ,член гільдії кінематографістів Володимир Абузопуло. Зал привітав покоління учасників 60-х, 70-х,80-х,90-х років,які зібралися в залі зі всієї України.

А заслужені артисти України Оксана Савчук та Іван Кавацюк, музикант і композитор, лідер групи ВВ Олег Скрипка,які співпрацюють з колективом вже не один рік, привітали колектив зі сцени своїм виступом.

Отже маємо надію, що створення Буковинського хореографічного центру в м.Вижниця на базі театралізованої хореографії "Смеречини",основу якої крок за кроком створювали засновники, постановники та учасники багатьох поколінь ,дозволить зростити в наших дітях характерні риси «школи буковинського танцю» ,притаманні художньому та творчому характеру ансамблю. Ось цю мрію хоче втілити в життя Заслужений працівник культури України, художній керівник ансамблю танцю «Смеречина» Геннадій Звягінцев.

Побажаємо Геннадію і «Смеречині» творчих перемог.

 

Людмила ЧЕРНЯК,