Герой Майдану і АТО з Хотина Олександр ПАРАЩУК балотується до Верховної Ради по виборчому округу №204. Підтримаймо патріота України!

ХТО ПАТРІОТ, ТОЙ ЗРОЗУМІЄ /

Шановні буковинці!

Народився я на Хотинщині в простій сім'ї, мати колгоспниця, батько водій. До подій на майдані жив звичайним життям. Після армії з покійним батьком столярував займався вантажними перевезеннями. Зараз маю власну справу, невеличке орендоване кафе та виїзну козацьку кухню. Ні в яких партіях ніколи не був. Майдан дав мені зрозуміти, що людей, котрі розділяють мої погляди досить багато, саме тому моє місце було там. Взагалі, як на мене, атмосфера та відносини між людьми на Майдані це простір ідеального суспільства. Українців, як нації.


Ніч з 18 на 19 лютого та подальші події, остаточно сформували мою життєву позицію.

Нам доносять те, що ми хочемо почути, але так як потрібно «Володарю», над цим працюють цілі технології на межі зомбування. так звана інформаційна війна. Навіть прямий ефір можна подати в потрібному напрямку. Те, що непотрібне показують, якщо неможливо приховати, спотворюють. З цим можливо боротися, треба тільки напружити свій мозок. Аналізуйте! Логічно обдумуйте ту інформацію яку Вам доносять. Порівнюйте факти і Ви побачите, що Вас дурять.

Багато з Вас мене не знають, я буду намагатись довести свою життєву позицію, цінності, пріоритети.

У переломну ніч на Майдані, коли до сцени залишалось кілька метрів, коли черепахи раз за разом майже розривали оборону, коли не хватало людей, майже закінчилась можливість підтримувати вогонь, ми зрозуміли, що Майдан зливають.

Злили ті, хто ніби відстоював інтереси людей, хто вів не зрозумілі переговори з Януковичем, які зі сцени кричали найпатріотичніші гасла. Їх у цей момент просто не було, залишивши максимально заблокований палаючий Майдан, на людей, які їх підтримували та прислухались, на людей які залишились сам на сам з ордами беркутівців, чоловіки, хлопці, тендітні дівчата, які до крові зривали пальці видовбуючи каміння. Залишивши три варіанти для повстанців: Перемогу, смерть або 15 років тюрми від Пшонки!!!

На сцені крім священників та хлопчини координатора не було нікого. Всю ніч молитва «Отче наш», могутня віра людей вже не в політиків, не в лідерів, не в крикунів, тільки в Бога, в себе, в не знайомого побратима, який поруч з тобою, свято вірує в перемогу.

Я осягнув, що з такими людьми, в основному молоді хлопці та дівчата, для яких гроші та достаток не найголовніше, які за свою ідею готові віддати найголовніше, що дано Богом - ЖИТТЯ.

Біля другої години ночі, при черговій атаці в мене влучила граната, спалах та втрата свідомості. Не знаю скільки часу пройшло, прийшовши до тями, зрозумів, пекуча біль під лівою лопаткою та ліва закривавлена нога.Допомогли дістатися до Михайлівського Собору, де Честь їм і Слава, лікарі, волонтери повитягали шматки скла, каміння, шурупів, зробили знеболюючі уколи. В той час, були випадки коли невідомі люди ніби відвозячи в лікарні, забирали поранених, які зникали або опинялися в відділеннях міліції.

Мій син допоміг мені дістатись вокзалу і я поїхав до дому. Я прийняв рішення, що я вже з гордістю можу сказати побратими, людям, які пліч-опліч боролися за нашу свободу.

Вже через декілька днів було очевидно. Майдан переміг. Повиповзали лідери політики, крикуни на хвилі перемоги, до якої не мали нічого.

Радів і я, нестерпно боліла голова, вибух спричинив контузію. Звернувся в лікарню, потрібно було колоти системи, щоб їх купити в мене не було грошей. Як так, ніби всі підтримували Майдан... гроші, ліки, тощо... Перші системи я купив за позичені гроші. Чи було розчарування? Ні!!! Я люблю Україну, я вірю в її майбутнє

Те, що нас не вбиває робить нас міцнішими !!!

Потім, коли повернулись товариші, вони допомогли лягти на лікування до шпиталю, надали ліки, мій стан покращився. Лежачи в лікарняній палаті думав через деякий час почнуться зміни, за які я боровся, на жаль сталось не так.

При владі залишилися майже всі ті самі люди, без найменшого намагання супротиву віддають Крим. Вибори президента - та сама схема. Невже в людській свідомості нічого не змінилося? Не вже люди за гроші та пусті обіцянки готові віддати свій голос, за будь-кого хто більше заплатить? Невже хуторянське гасло «моя хата з краю», хай робить хтось за мене - завжди, буде актуально ?!
Уявіть стан близьких та рідних Небесної сотні, стан людей які на все життя залишились каліками. ЗА ЩО???

Я не хочу нікого образити, на мою думку, найстрашніше на сьогоднішній день, це байдужість людей.

Не виходить в мене стисло, так хочеться багато сказати. Вибачте.

В першу хвилю війни, я не потрапив, не дозволив стан здоров'я. З серпня я доброволець, боєць штурмової роти 25 батальйону ТРО, мій підрозділ знаходиться на передовій позиції м Дебальцево. Про війну можна розповідати, ще більше емоцій, за край гинуть мої товариші, вбивають цвіт нашої Нації. Чи мені пощастило, чи не пощастило, в одному з боїв я отримав складне поранення в шию. Шпиталь, кілька операцій.

Керівництво «Правого сектору» надало мені велику честь, стати від імені партії кандидатом в Народні депутати України. Якщо поки я не можу тримати зброю, проти зовнішнього ворога, моя боротьба тут, проти внутрішнього, який не має зброї, танків чи градів та не менш небезпечний. В «Правому секторі» є ще більш патріотичні, освічені й мужні люди але знімати з передової командира чи бійця за ради передвиборчої агітації ніхто не буде, бо там від кожного залежить життя твого побратима.
В мене не має досвіду політичної роботи, обіцяти, що після виборів через місяць чи два стане життя краще, я не можу. Я маю чітку життєву позицію.

Але я вірю в неРОЗРИВНИЙ зв'язок між померлими, нині живущими та майбутньо народженими, на своїй території та за її межами.

Національний інтерес на найвищому рівні !

Хочу сказати, у військові шпиталі до поранених часто приходять діти, які дійсно свято вірять в те, що Україна найкраща. Дитячу щирість неможливо підробити.

Більше 20 років Україна ніби незалежна. Зайдіть в школу, в молодші класи, заговоріть російською мовою, вони Вас не зрозуміють.

Діти це майбутнє нашої нації!


Як можна дивитись на те, що людину, тільки за те, що вона розмовляє Українською мовою прив'язують до стовпа та знущаються. Ми ж нація!!!

Не будьте байдужими!

Не думайте, що кинувши гроші в скриньку на АТО Ви на 100% допомогли бійцям, їм цього недостатньо!!! Не давайте папірцям брати владу над собою!!!

В землю дану Богом, щоб отримати врожай садять не 100 доларові папірці, а зерно, і воно виростає, і росте не за гроші. Є багато речей над якими гроші не мають влади! Влада грошей тільки над рабами збагачення.

Єднаймося як Нація, ніхто не прийде і не зробить життя краще крім нас самих. Не відсторонюйтесь, боріться, подумайте що ваш голос може бути вирішальним. А якщо ви обрали шлях, з байдуже хто, лиш би більше грошей. Пробач їм Боже не знають що творять.

Люди, об'єднайтеся в народжений майданом «Правий сектор». І наша Україна стане найкращою Країною в світі.


Сподіваюся, що моє звернення у когось знайде розуміння та підтримку. Я свій шлях обрав. Я вірю в Українську націю. Я вірю, що в майбутньому Україна стане найкращою країною в світі. Я відкрита проста людина, готовий спілкуватись з кожним, хто цього захоче, якщо я роблю щось не так, я готовий прислухатись.

Номер мого особистого телефону: (066)440-61-58

Слава Україні!

Олександр ПАРАЩУК,
кандидат у народні депутати України по Хотинському в/о №204 від партії «Правий сектор».
 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації