19 представників Чернівецької області долучилися до паломництва Довіри на Землі в Познані

В період з 29 грудня 2009 по 2 січня 2010 року в польському місті Познань відбулася міжнародна зустріч молоді – Тезе. З усіх куточків світу в Познань прибуло більше 50 тисяч паломників. Натхненням для спільноти із самого початку служили дві цілі: жити у єдності з Богом через молитву й брати на себе відповідальність, щоб бути сіячами миру та довіри серед людської сім’ї. Від імені всієї української спільноти з побажаннями віри, надії та добра з Новим роком всіх присутніх привітала учасниця Тезе - Галина Єреміца.

«Перебування в Тезе є нагодою для пошуків єдності з Богом через молитву, спів і розважання. Тут стає можливим прагнення віднайти внутрішній мир, сенс життя і нове натхнення. Досвід простого життя, яке розділяємо з іншими, нагадує нам, що саме у буднях Христос чекає на нас. Деякі молоді люди шукають способів, щоб йти за Христом протягом усього свого життя. Перебування у Тезе може допомогти їм відкрити це покликання», - цитує брата Алоїса отець Михайло, який супроводжував українську групу паломників.

Програма перебування у Познані була дуже насиченою, цікавою і корисною. Всіх паломників, які приїхали на зустріч у Тезе – гостинно прийняли польські сім’ї Познаня та його околиць, місцеві парафії. Кожен день у Познані починався з ранкової молитви у відповідній парафії. В обідній час та вечірній часи відбувалися спільні молитви паломників з усіх парафій у міжнародних виставкових залах у м. Познань. Кожен з паломників відчував дух єднання. І найприємнішим у цій зустрічі молоді є те, що відвідували вони ці релігійні заходи за власним бажанням, за покликом серця.

Особливим і незабутнім виявилося святкування Нового 2010 року. Розпочалося воно вечірньою молитвою за мир у сопричасті з народами, після цього відбувся «фестиваль народів» - презентація паломниками своєї країни. Це була родзинка зустрічі Тезе. І тут українські паломники гідно представили свою матінку-Україну, хоча часу на підготовку практично не було. Дівчата в українських вишиванках з запаленими свічками під коляду «Нова радість стала» виходили на сцену, а в цей час під сценою розташувалися головні герої Різдва - Йосип та Марія з маленьким Ісусом. Далі українці заколядували «Добрий вечір тобі, пане господарю» і запалили бенгальські вогні. Від імені всієї української спільноти з побажаннями віри, надії та добра з Новим роком всіх присутніх привітала учасниця Тезе - Галина Єреміца.

Всім настільки сподобався виступ української групи, що вони аплодували стоячи, і попросили заколядувати разом з представниками всіх народів. Спільна коляда звучала на всю парафію, і всі колядники відчували дух єднання, який ще довго пануватиме у душах паломників. Українці проявили максимальну активність і їх долучали до презентацій інших країн – до польської коляди, до італійських танців, до латвійських вікторин. «Це було найкраще святкування Нового року за все моє життя», - звучало з вуст багатьох людей, які зібралися тут.

З позитивними емоціями, добрими помислами учасники Тезе повернулися в Україну, щоб сіяти добро та мир у себе на батьківщині. Більшість з них планують зустрітися наступного року у Тезе, яке відбудеться у м. Роттердам (Нідерланди). Тезе чекає на кожного!


Трохи історії:

Усе почалось 1940 року, коли 25-літній брат Роже покинув Швейцарію, країну де народився, щоб жити у Франції, звідки походила його мати. Роками він важко хворів, страждаючи від туберкульозу; під час тривалої хвороби у нього визріло покликання створити спільноту. Коли почалася Друга Світова війна, брат Роже був переконаний, що він повинен, не зволікаючи, допомагати людям у біді, так як це робила його бабуся під час Першої Світової Війни. Маленьке село Тезе, де він оселився, знаходилося близько до воєнної лінії демаркації, що розділяла Францію на дві частини. Таке місце було зручним для переховування біженців, що втікали від війни. Друзі з Ліону радо давали адресу Тезе людям, що шукали притулку.

Завдяки скромній позиції брат Роже зумів купити у Тезе будиночок з прибудовами, де роками ніхто не проживав. Він попросив одну зі своїх сестер, Женев’єву, допомогти йому приймати людей. Серед біженців, яким вони надавали притулок, були євреї. Матеріальні ресурси були обмежені. Не було водопровідної води, тому по питну воду їм доводилося ходити до сільської криниці. Їжа була простою, найчастіше супи, що варилися з кукурудзяної муки, яку задешево купували у млині неподалік. Щоб не створювати тиску на тих кого він приймав, брат Роже молився наодинці; він часто ходив до лісу поблизу будинку, щоб поспівати, аби ніхто з біженців, а особливо євреї та невіруючі не почувалися незручно, Женев’єва пояснювала кожному з них, що для тих, хто хоче помолитися, краще робити це наодинці у своїй кімнаті.

Батьки брата Роже, дізнавшись що їхній син та дочка наражали себе на ризик, попросили друга родини, відставного французького офіцера, приглядати за ними. Восени 1942 року він попередив, що їх викрили, і що їм усім слід негайно виїхати. До кінця війни брат Роже мешкав в Женеві. Саме там він започаткував спільне життя із першими братами. Згодом вони зуміли повернутися до Тезе в 1944 році.

Брат Роже помер 16 серпня 2005 року, у 90-річному віці. Його вбили під час вечірньої молитви. Брат Алоїс, якого брат Роже обрав своїм наступником багато років тому, тепер є настоятелем спільноти.


Галина ЄРЕМІЦА, журналістка, Учасниця зустрічі Тезе
Спеціально для БукІнфо (с)


 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації