Москва готує для УПЦ МП нового главу: старий виявився недостатньо лояльним

ПОПИ ЗДУВАЛИ МУХИ З ВІКОН /

16 червня прес-центр Київського патріархату опублікував заяву, де йдеться про те, що патріархат Московський готує в Україні церковний переворот. Нібито з відома патріарха Кирила Гундяєва, глави РПЦ, в конфіденційній обстановці повинна пройти підготовка до виборів нового Київського митрополита замість важко хворого Володимира Сабодана. Причому вся сіль полягає в тому, що нового Київського митрополита повинні будуть обирати ... в Криму, на підконтрольній Росії території і під наглядом самого Кирила.

Зовнішнім приводом для всіх цих подій має стати свято Хрещення Русі, яке щорічно відзначається в Україні. Починаючи з 2008 р. на цю подію приїжджає в Київ Московський Патріарх: спочатку Алексій Другий, а після його смерті - нинішній Кирило.

Так нібито має бути і цього року. Але ...

Але насправді Кирило в Київ їхати зовсім не збирається - адже він не звик їздити без ескорту, державної охорони і виняткового поваги до своєї персони. І якщо охорону йому в столиці України забезпечать, то ескорт і повагу він від України не особливо заслужив. Адже в той час, коли він або багатозначно мовчить, або говорить загальними фразами «про мир у всьому світі», його підлеглі по патріархії прямо підтримують і російську агресію, і захоплення Криму, і терористів на Сході України.

Один факт зв'язку ватажка терористів у Слов'янську «Стрілка» Гіркина із завозом в Україну під патронатом патріарха Кирила так званих Дарів волхвів чого вартий. А таких фактів - вже десятки, якщо не сотні, коли представники Московського патріархату чи допомагають терористам, або навіть самі беруть в руки автомати.

На обурення в Україні і розраховує Кирило, щоб отримавши від Синоду УПЦ МП запрошення приїхати на урочистості, перенести їх з Києва на підконтрольну Росії територію - до Криму. «Адже тут, у Херсонесі, хрестився князь Володимир, і ви самі вважаєте Крим українським» - пояснюватимуть запрошення українським єпископам.

Саме в цьому і полягає головна мета: під красивим приводом добровільно-примусово зібрати українських єпископів, а потім поставити їх перед фактом: «А давайте, раз вже всі зібралися, проведемо собор і оберемо нового главу УПЦ».

Торік Москва відправила в почесну відставку Мінського митрополита Філарета Вахромєєва. А на його місце прислала митрополита Павла з Рязані, який до Білорусі ніяким боком не причетний, раз в житті в ній до того був і мови не знає - але зате пройшов з початку 1980-х обкатку на закордонній роботі в Ізраїлі та США. Людина і в патріархії, і в спецслужбах очевидно довірена.

Такий же план задуманий і для України. Під приводом хвороби відправити митрополита Володимира Сабодана у відставку, давши йому титул «почесного предстоятеля», а на його місце обрати, під чуйним керівництвом самого Кирила і під опікою Росії, нового митрополита.

Кого? Тут варіантів поки декілька. Ним може стати нинішній в.о. глави УПЦ МП митрополит Онуфрій, який за три місяці показав себе досить слухняним волі Москви і навіть примудрився на іменинах Кирила так його розхвалити, що перейшов всяку міру. Нібито Кирило настільки переживає за Україну, що навіть більше, ніж сам Онуфрій. Але реальну владу має зосередити у своїх руках митрополит Антоній Паканич - нинішній керуючий справами УПЦ.

Можливий і інший варіант - обрання самого Антонія митрополитом Київським. Або висування якогось російського єпископа (як це було в Білорусі) із збереженням за Антонієм поста керуючого справами, тобто церковного прем'єр-міністра.

Митрополит Онуфрій за трохи більше ніж три місяці своєї діяльності показав, що він не має особливих амбіцій на Київ - йому б на рідну Буковину повернутися, в тишу і спокій провінції. Але якщо Москва скаже, він, звичайно ж, буде готовий ...

Проте ключовою фігурою в нинішніх схемах є митрополит Антоній Паканич, нинішній прем'єр УПЦ МП. Саме його, як свідчать документи і факти, які нині відкрилися, режим Януковича готував в наступники митрополиту Володимиру - та так завзято ладив, що самого Володимира ледве дочасно в могилу не звів.

Генпрокуратура зараз розслідує кримінальну справу за фактом тиску на УПЦ з боку Януковича і його подільників Захарченко та Пшонки. Фігурує там і один народний депутат, до речі не далекий Криму, якого нинішній президент Порошенко в серцях назвав «с.ка православна» - відеозапис цієї емоційної розмови гуляє в інтернеті.

Так от, цей депутат, в кращих традиціях режиму Януковича ставити «смотрящих», був поставлений «смотрящим» за УПЦ. І на цьому грунті так здружився з Антонієм, що вирішив, чи то від себе, чи то за завданням старших московських товаришів, просунути Антонія в керівники церкви. Мотив був простий: в 2015 р. вибори президента, хворий Володимир сам агітувати за Федоровича не буде, та й іншим особливо вказівок давати не стане. Тому потрібен молодий, лояльний глава УПЦ, який і сам буде радий старатися, і підлеглим вказівки дасть.

За цим стояв також і московський інтерес. Адже не секрет, що незалежність дій Володимира давно дратувала Москву. Кирило, який мріє перетворити свою патріархію в «православний Ватикан», щоб від нього, як від Римського папи, залежало прийняття всіх рішень, дуже болісно переживає те, що майже половина парафій Московського патріархату, а саме стільки становить УПЦ МП в структурі РПЦ, - йому безпосередньо не підконтрольні. А також недостатньо завзято будують в Україні «рускій мір».

Тому Кирило з самого початку своєї патріаршої діяльності намагався обмежити реальну самоврядність УПЦ МП, яка багато в чому тримається на особистій позиції митрополита Володимира. Хвороба митрополита стала формальною причиною, по якій його можна спробувати усунути. Тому Кирило і дав згоду наприкінці 2012 - на початку 2013 р. на схему з добровільно-примусовою відставкою Володимира і призначенням Антонія.

Єдина заковика виявилася в самому Володимирі, який розумів, що тієї ганьби, який УПЦ МП в 2004 р. пережила за широкої агітації на виборах за Януковича, в 2015 р. авторитет цієї церкви може і не пережити. І що керувати нею насправді буде не Антоній, а режим Януковича через свого "наглядача", а також Кирило, в руках якого Антоній буде лише пішаком.

Тому Володимир навідріз відмовився йти у відставку. Навіть після того, як йому пригрозили відправити до в'язниці його найближчого помічника архієпископа Олександра Драбинка. Вся країна була свідком того, як за сфабрикованою справою про нібито зниклих, а потім знайдених черниць Покровського монастиря (по випадковості - улюбленого монастиря екс-генпрокурора Пшонки) міліція фактично взяла під арешт архієпископа Олександра. А він, як помічник Володимира, один має документ, що дозволяє давати згоду на лікування хворого глави УПЦ.

Так що в одночас Володимир залишився і без помічника, і без довіреної особи, яка контролює правильність його лікування. Не дивно, що після цього стан митрополита став погіршуватися. І якби не повалення Януковича і втеча його подільників, невідомо, чим би ця історія закінчилася.

До речі, серед документів Межигір'я знайшлася одна цікава аналітична записка для президента, очевидно підготовлена ​​на початку лютого 2014 р. в ній повідомляється про активність Антонія в просуванні своєї кандидатури в митрополити УПЦ, для чого він зустрічався з чиновниками Адміністрації Президента, а наприкінці лютого збирався летіти на аудієнцію до Кирила. Не зрослося, як кажуть...

І ось тепер стару пісню вирішили проспівати на новий лад. Вже не біглому Януковичу, але безпосередньо Кремлю потрібен контроль над УПЦ МП - щоб поактивніше задіяти її в гібридній війні проти України. Для цього і придумали трюк з перенесенням святкування Дня Хрещення Русі до Криму. Щоб там, за вказівками Кирила і під наглядом спецслужб нічого б вже не зірвалося. Тільки от нестиковка вийшла - план став відомий заздалегідь. Адже, як говорив ще Мюллер в «Сімнадцяти миттєвостях весни», «що знають двоє - знає і свиня».

19 червня в Печерській лаврі повинен пройти Синод УПЦ МП, на якому і вирішиться - чи запрошувати Кирила на свято чи ні. Так що будемо уважно стежити, яке рішення буде прийнято. Чи прозвучить на ньому загальне запрошення «на святкування», або ж конкретно запрошення буде приїхати до Києва. Адже в останньому випадку складніше буде «переграти» Київ на Херсонес.

До речі, злі язики кажуть, що 17 червня в 49 корпус лаври, де знаходиться кабінет Антонія, приїжджав якийсь пан Шаповалов, який висловив митрополитам Онуфрію і Антонію явне невдоволення з причини розголошення херсонеського плану. За дивним збігом обставин, другий секретар посольства Росії в Україні також носить прізвище Шаповалов. І звуть його теж Ігор.

Владислав СОЛОВЙОВ для ВК "Наступ"