«Хочеш повернути депозит? Віддай дитину!» - як стверджує чернівецьке видання, таку умову поставили жінці, котра вирішила забрати в «Приватбанку» свої депозити

ПРЕС-ОГЛЯД / Газета «Відродження» розповідала, як нещадно «Приватбанк» відібрав квартиру у своєї клієнтки, котра через несприятливу фінансову кон’юнктуру в державі не змогла вчасно розраховуватись за взятий кредит («Відродження», ч. 33 за 2009 р. – «Як стати бомжею»). Після того уряд Тимошенко заборонив такий грабунок. Але великий комбінатор Остап Ібрагімович заповів своїм послідовникам 400 порівняно чесних способів відбирання грошей. Виявляється, банк нещадний не тільки до тих людей, яким він позичив гроші, а й до тих, які позичили гроші йому, банкові.

Після такої відповіді (Лист директора філії ПАТ «Приватбанк) на 2 письмові прохання Олени Стецевич розірвати свої 4 договори з банком вона звернулася в прокуратуру. Пікантність ситуації в тому, що директор філії банку не просто однофамілець, а двоюрідний брат колишнього чоловіка Олени, Сергія Стецевича.

Розповідає О. Стецевич (на світлині з дітьми):

«Стецевич А. з Івано-Франківська. Його 3 роки тому призначили тут директором... «Приватбанку». Він живе в них на квартирі. В них 3-кімнатна квартира. Він живе, я жила, Сашенька, мій чоловік, його батьки. Приходила на вечерю його тітка, Скутар Катерина, з двома братам двоюрідними... І ще й сусіди... Коли виписувалася з Новоселиці, думала, що вони мене прописують у себе в квартирі... Вони прописали мене в гуртожиток філармонії, де мій чоловік прописаний, на вул. Щепкіна... Я не знаю, де це. Я там ніколи не була... Він прописаний у 2004 р. Мене прописали 22 лютого 2007 р. 20 лютого малá народилася. Паспорт мій був у квартирі. Я була в лікарні... Незаконно мене прописали. Написали, що я в них працюю, того вони мені видали квартиру... Коли писали ту заяву, написали моє ім’я, а підпис і почерк Олега Івановича, Серьожиного батька. Цей директор навіть у нас на весіллі співав... А виписатися було мені взагалі тяжко. Я коли не приїжджаю, директора нема. Перший раз приїхала, директор каже: «Я зайнятий, я не можу. Приїжджайте завтра». Я з дитиною приїхала, я, мама і дитина... Він каже: «Там стільки паперів…». Другий раз приїхала, якраз він уже виходив. Він каже: «Все, все, все. Я пішов». Ми ще не встигли нічого сказати... Грає, що він не знає мене... Не хотів виписувати: «Дайте мені на руки паспорт, щоб я вас виписав»...

Дитина зі мною в Новоселиці. Чоловік невчасно платить аліменти... Речі уже взагалі не віддають… Уже майже півроку пройшло. Дитина вже виросла. Мені друзі, мені чужі люди допомагають з речами … Чужі люди! Не свої! Ліжечко, колясочки... Є акт обстеження, що в мене умови всі нормальні в квартирі.«Хочеш війни? – Буде війна!». Я взагалі не розумію, як я могла жити з такими людьми. Мені 21 рік, а мені якісь мужики об’являють війну! Мені й моїй дитині!.. Я не розумію, як це з здоровими мужиками воювати. І чого це я маю воювати?.. Постійно мені погрожують, постійно приїжджають. Один раз приїхали його батьки в 11-ій годині ночі: «Покажіть дитину або Лєну!».

«Хочеш гроші? – Віддай дитину!..» Андрій натякав на це... Він казав: «Без згоди чоловіка ти нічо не отримаєш... Я не можу піти проти сім’ї». А Саша – це тобі не сім’я? Ніби дитина не їхню фамілію носить. І я на їхній фамілії...

 Коли я прийшла в «Приватбанк» другий раз після заяви в правоохоронні органи, підійшов який чоловік, гарно вдягнений, і сказав: «Хоче з Вами поговорити Стецевич Андрій Ігорович». І дає мені телефон. Він каже: «Ти що, дівчинко, надумала зі мною в іграшки грати?!». Я кажу: «Які іграшки? Прийшла свої гроші забрати»... А він каже: «Я тобі не віддам. Ти жодної копійки не отримаєш! Або нехай Серьожа приходить, і ми ділим гроші, або ти без нього так не отримаєш!». Я кажу: «А я незгідна з цим»...

 Кажуть, я неврівноважена. Я не вірю в те, що сусіди могли написати, що я неврівноважена. Я взагалі з сусідами не спілкувалася. В мене було своє життя... Начальник Служби у справах дітей Гайсенюк мені по телефону каже, що я неврівноважена. Я йому ні слова не кажу, а він мені каже: «Ти неврівноважена». Йому заплатили гроші чи що? Як це чужа людина мені може таке сказати?.. Мені взагалі плакати, я так розумію, не можна, а то скажуть, що я неврівноважена... Постійно, як Серьожа приїжджає, він щось має сказати, якось мене образити, погрожує мені постійно. Каже: «Ти все одно дитину не побачиш!». Він впевнено мені це каже...».

 (ВІД РЕДАКЦІЇ. Характеристика – лиш один з багатьох, наплоджених зацікавленими особами, паперів. Як розуміти «показала себе ПОСЕРЕДНЬО», якщо функціональні обов’язки виконувала ДОБРЕ»? Хіба доброго виконання обов’язків замало? Як вона ще мусила показувати себе Паламарчуку?! До речі, профорганізатор К. Скутар, тітка Сергія Стецевича, показала себе безпосередньо. Її з іншими об’єднало одне бажання – довести, як написала адвокат Тріска Олена Олександрівна в підписаній С. Стецевичем заяві в Службу у справах..., доцільність проживання доньки з ним. З його заяви можна зробити висновок, що в квартирі його батька рай. Чому ж його прописали в гуртожитку філармонії? А Тарас Шевченко писав: «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим...».

Газета «Відродження» (Чернівці)

На фото: супровідні документи у війні Олени Стецевич з колишнім чоловіком, двоюрідним братом керівника філії "Приватбанку" в Чернівцях