Усе хороше в українській політиці робилося завдяки Інні Б. Усе найгірше робили інші

 З тих пір, на переконання Богословської, Україна ніяк не може визначитись, перебираючи між трьома фігурами: Ющенко, Тимошенко, Янукович. За її словами, двоє останніх не можуть вважатися лідерами виборчої кампанії, адже кожен з них репрезентує погляди приблизно чверті загальної кількості виборців.

 

Загалом, Інна Германівна вела себе на зустрічі невимушено, напряму звинувачуючи хіба що вже трьох названих політиків. та потроху посмикуючи Яценюка з Гриценком. Розповідала про діток, які фотографували чисту воду в її ванній, про каблук, зламаний в одному з прес-клубів, про те, як «трахали у судді в кабінеті дівчат, а може й хлопчиків»… Тобто, намагалася чим доступніше проілюструвати своє прагнення займатися не глобальною політикою, а проблемами маленьких українців.

 

Дісталося і чернівецькому міському голові. Потенційний Президент дивувалася, як можна вчетверте голосувати за одного і того ж мера, коли у місті немає гарячої води.

 

Малювала Інна Богословська свій образ мало чи не як останню надію України. Виявляється, саме завдяки їй – Богословській – не відбулася «ширка» та не сталися інші найбрудніші речі в політиці. Свою нелюбов з діючою владою Інна Германівна пояснила тим, що вона «не ходить з ними в баню і не трахає одних баб».

 

Дісталося усім – і тільки у Інни Б. є програма! Може й не така, як колись у Команди Озимого Покоління, і партії Віче, і Скрябін за неї тепер уже навряд чи співатиме…