Олег Іжаковський: «У Чернівцях є гравці, з яких можна створити пристойну футзальну команду»

ІНТЕРВ'Ю /

 

Впродовж багатьох ворота футзального клубу «Ураган» (Івано – Франківськ) захищав буковинець Олег Іжаковський. За 9 сезонів наш земляк провів за «Ураган» 186 матчів. У складі івано – франківської команди Олег став чемпіоном нашої держави (2011 рік) та отримав звання «майстер спорту України». Нещодавно ми поспілкувалися з Олегом. Відомий футзальний воротар пригадав свою кар'єру гравця, а також розповів про свою нинішню роботу.


«Моя кар'єра в «Урагані» склалася вдало»

- Олеже, як ти робив перші кроки у спорті ?


- Першим моїм тренером був колишній воротар «Буковини» Василь Мудрей. Наша дитяча група займалася на стадіоні «Легмаш». А потім Василь Петрович передав мене Юрію Лепестову, який, на жаль, вже пішов із життя. Тренувався я і у Юрія Крафта, Віктора Осадчука. А згодом потрапив у чернівецьке СКА, де тренером працював Віталій Куниця. Вже після армійської служби грав у «Митнику» з Вадул – Сірета.

А ось до футзалу мене залучив Павло Буняк, який працює викладачем фізвиховання у ЗОШ №27. Я ж навчався саме у цій школі. Взимку ми займалися у залі. Мені сподобалися ці заняття. Так і розпочинався мій шлях у футзалі.

- Відомо, що у тебе була можливість стати гравцем футбольної команди «Нафтовик» (Долина)...

- Так. Я їздив на збори у колектив Івано – Франківської області «Нафтовик» (Долина), яка тоді виступала у другій лізі. Я подивився на ті умови, які були у «Нафтовику», та не затримався у цій команді. Через певний час мені надійшла пропозиція від футзального колективу «Ураган» (Івано – Франківськ).

- Саме в «Урагані» ти і провів практично усю свою кар'єру в футзалі...

- У івано – франківському колективі з'явився у 2002 році. В «Ураган» приїхав після того, як пройшло лише два – три тижні з моменту створення команди. А виступати в колективі з Івано – Франківська завершив у 2011 році. За час моїх виступів в «Урагані» через цю команду пройшло багато гравців. За ті роки, які провів у Івано – Франківську, я взяв для себе багато корисного.

 

Тим більше, що в «Урагані» працювали кваліфіковані тренери. Зокрема, Сергій Ожегов, який відкрив мені очі на футзал. Трохи попрацював у нашій команді і Тарас Вонярха. Ми не показували того результату, якого вимагало керівництво клубу. Тому Тарас Васильович в «Урагані» не затримався, а до роботи приступив Сергій Гупаленко, який і зараз очолює тренерський місток івано – франківської команди. Вважаю, що моя кар'єра в «Урагані» склалася вдало.


- З яких причин залишив «Ураган» після «золотого сезону – 2010/2011?

- Мені хотілося і надалі виступати за «Ураган», однак на заваді стали травми. Мені довелося залишити команду за станом здоров'я.

- Кого б зі своїх партнерів у івано – франківській команді ти би виділив ?


- Кращого бомбардира в історії команди «Ураган» Валентина Цвелих. Зараз він граючий головний тренер колективу першої ліги «Лукас» (Кременчук). Відзначив також і нинішнього капітана «Урагану» Романа Кіндратіва. Ми тривалий час дружимо сім'ями, постійно підтримуємо зв'язок. На зборах ми з Романом мешкали в одному номері. Хорошим гравцем є Андрій Сімка. Андрієві знадобилося багато часу для того, щоби розкрити свій талант. І все ж, він зумів проявити себе. На Андрія звернули увагу у збірній України. Можна згадати Романа Ярого та Івана Скіцка, який прийшов в «Ураган» віковим гравцем. Тривалий час він за нас не виступав, однак він віддав команді все, що міг.

- В «Урагані» ти виступав разом із таким воротарем, як заслужений майстер спорту Владислав Корнєєв. Як складалися твої стосунки з титулованим гравцем ?

- Коли я дізнався про те, що Владислава Корнєєва запросили в «Ураган», то я з одного боку зрадів, а з іншого – насторожився. Тоді виникала думка: якщо такого гравця запрошують у команду, то скільки він гратиме у ній, то стільки мені доведеться бути, так би мовити, другим номером. Ми розпочали працювати. Я повірив у себе. Звісно, що Владислав завжди мене підтримував. Він – молодець. Мені довелося трохи посидіти у запасі, однак дочекався свого шансу та використав його. Від Владислава взяв для себе багато корисного. Я можу і зараз зателефонувати Владиславові Корнєєву та поцікавитися його справами.

- Чи були у тебе запрошення з інших команд ?

- Були. Колись була така команда, як «Тайм» (Львів). Розмови про перехід у цей колектив велися через гравців. Я нібито був готовий їхати у Львів. А потім був дзвінок і мені сказали, що взяли іншого виконавця. До речі, тоді у «Тайм» прийшов такий відомий фахівець, як Станіслав Гончаренко. Я ж залишився в Івано – Франківську. Багато разів кликали у чернівецький «Меркурій». Ні для кого не секрет те, що професійний гравець виступає за гроші. Він прагне того, щоби було добре йому та родині. Я би міг кудись поїхати тоді, коли б отримав привабливу пропозицію. Зрештою, я впевнено почував себе в «Урагані» та не мав бажання залишати цей клуб.

- У Івано – Франківську ти встиг пограти разом із бразильськими футзалістами – Сержао, Біро Жаде та Ренатіньо. Чим запам'яталися ці виконавці ?

- Дійсно, ці бразильські футзалісти приїхали тоді, коли я ще виступав за «Ураган». Біро Жаде та Сержао тривалий час грали в Росії. Вони розуміють російську мову. Тому ми спілкувалися нормально. Щодо Ренатіньо, то він ходив зі словником. Він гортав його сторінки, намагався вчити мову. Бразильці – сильні гравці. Зокрема, Сержао. З такою вагою (понад 100 кг – авт.) і так грати у футзал ! Легіонери з Бразилії багато зробили для того, щоби у 2011 році «Ураган» виграв чемпіонат України. Вийшло так, що цих бразильських футзалістів у івано – франківській команді немає. Зараз в «Урагані» виступають інші бразильці. Оцінити їхню майстерність я не можу. Для того, щоби зробити це, треба бути у команді.

- Вже певний час у Івано – Франківську немає професійного футболу. А ось «Ураган» є одним із лідерів українського футзалу. За рахунок чого цій команді вдається досягати позитивних результатів ?

- Основний спонсор клубу - «Прикарпаття Обленерго». Президент клубу Олександр Бубен та віце – президент Василь Костюк – фанати футзалу. У них великі плани. Зокрема, вже відкрито дитячо – юнацьку школу, де працюють молоді тренери. Планується відкриття інтернату, будівництво ще одного залу. Клуб із Івано – Франківська має стабільне фінансування. Ті умови, які обговорені під час підписання гравцем контракту, повністю виконуються. В «Урагані» усе організовано на хорошому рівні.


«Роблю перші кроки у тренерській діяльності»

- Після «Урагану» ти трохи пограв у чернівецькому «Меркурії». Як потрапив у команду рідного міста ?

- Я вже знав про те, що залишаю «Ураган». У мене відбулася розмова з головним тренером «Меркурія» Віктором Мглинцем, який був радий бачити мене в чернівецькій команді. Сталося так, що у «Меркурії» надовго не затримався. У мене виникли серйозні проблеми зі спиною. Я не зміг дограти сезон, однак «Меркурій» своє завдання виконав. Чернівецька команда мала шанс заявитися в Екстра – лігу. Якщо би добрали у команду 2-3 гравців, то «Меркурій» міг би виглядати гідно. Однак усе залежить від фінансів.

- Де ти зараз працюєш ?

- Працюю в «Епіцентрі», де також є футзальна команда. Я дуже вдячний Олександрові Антоненку, який взяв мене на роботу. Зараз роблю перші кроки у тренерській діяльності. Нещодавно наша команда брала участь у «Бізнес – Лізі», де посіла друге місце. Нині ж виступаємо у міні – футбольному чемпіонаті Чернівців. У цих змаганнях ми провели два матчі. Спочатку нам вдалося обіграти «Політех» із рахунком 5:0, а потім зіграли унічию (1:1), на мою думку, з фаворитом групи – колективом «Дністер» (Дорошівці). Я задоволений самовіддачею хлопців. Вони – молодці. Ми готуємося до футзального турніру серед «Епіцентрів», який, наскільки мені відомо, відбудеться весною цього року. Ці змагання мають непоганий призовий фонд. Ми прагнемо гідно виступити на цьому спортивному форумі.

- Олеже, що необхідно для створення в Чернівцях боєздатної футзальної команди ?

- У Чернівцях є гравці, з яких можна створити пристойну футзальну команду. Тут повинен мати місце професійний підхід. Гравці мають бути на контрактах, а також необхідно проводити повноцінні збори, брати участь у турнірах. Треба знову заявитися у перший дивізіон, а через рік – два команда буде готова до виступів у Екстра – лізі. Зрозуміло, що необхідно запрошувати і досвідчених виконавців, а також працювати з молодими гравцями. У нас багато талановитої молоді. Найголовніше те, щоби було фінансування. Я ще раз кажу, що гравець виступає, насамперед, за гроші. Це його хліб. Якщо футболіст чи футзаліст перебуває на контракті, то він повинен думати лише про гру. А його заробіток залежить, насамперед, від якості гри.

- Розкажи про свою родину...

- Одружився у 2000 році. Дружина Олександра подарувала мені сина Вадима. Займатися спортом він розпочинав у ДЮСШ івано – франківського «Урагану». Склалося так, що ми повернулися в Чернівці. Він трохи тренувався у Олександра Бужака, а потім я віддав сина до тренера Віктора Кошури. Це пов'язано з тим, що мій син навчається у ЗОШ №27, а Віктор Григорович проводить тренування саме у цьому навчальному закладі.

- Якими будуть твої побажання буковинцям ?

- Хочеться привітати буковинців із Новорічними святами. Бажаю нашим землякам здоров'я, благополуччя в родинах. Щодо спортивного аспекту, то необхідно того, щоби така футбольна команда, як «Буковина» (Чернівці) не залишалася поза увагою. Така команда повинна бути. Тим більше, що «Буковина» - це візитна картка нашої області. Звісно, що хочеться бачити у нашій області і розвиток такого цікавого виду спорту, як футзал. Він чимось нагадує хокей. Якщо у Чернівці будуть приїджати гранди вітчизняного футзалу, то це буде справжнім святом для буковинських прихильників спорту.

Довідка БукІнфо

Олег ІЖАКОВСЬКИЙ народився 12 вересня 1979 року. Майстер спорту України. Грав у командах «Ураган» (Івано – Франківськ), «Меркурій» (Чернівці). За «Ураган» виступав у 2002 – 2011 роках. У складі івано – франківської команди став чемпіоном України (2001), а також вигравав першоліговий чемпіонат України.


Олексій МАМЧУК, БукІнфо (с)

Фото uragan.if.ua



 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації