Розшукуваний міліцією депутат Заставнівської міськради Ігор Михайлюк вийшов на зв'язок, назвавши свій розшук "брудною провокацією" з метою примусити його "закрити рота"

СВОБОДА СЛОВА ПО -БУКОВИНСЬКИ / 

Як любили говорити в моєму недалекому дитинстві і юності — Мересьєв долітався, Пушкін дописався і ти допи...шся! І я таки дописався. Дописався до оголошення мене в розшук самими що не є внутрішніми органами моєї любимої України. Те, що мені “шиють” різні кримінали, було відомо і раніше. Чому тут дивуватися? Попередили раз-другий. Ну скільки ж можна? Треба вже і притягувати.....за непослух. І пішло-поїхало. Заставнівський міський голова Цуркан пише в компетентні органи цілі оди та романи про те, скільки, коли і чого я привласнив.

Слідчий Заставнівського РВ УМВС Єлащук їх неухильно реєструє і ретельно вивчає. Що цікаво, тут треба зробити майже ліричний відступ, слідчий Єлащук розслідує також кримінальні справи порушені щодо Цуркана. Цікавий факт, правда? Такий собі третейський суддя. Працівники Заставнівської міської ради, ватагами і поодинці, відвідують слідчого з метою надання пояснень по справах у міськраді. Заодно любуються там оголошенням про мій розшук.

Донедавна, кабінет слідчого Єлащука було єдине місце в Заставнівському районі де це оголошення можна було побачити. Чому тільки там, мені достовірно невідомо, але можливо саме моє фото із підписом “розшукується за скоєння злочину” спонукає працівників міськради розповідати слідчому правду і тільки правду.

Фінансова інспекція також не спить. Ще до того, як провести перевірку в Заставнівській міській раді, було проведено перевірку філії “Заставнівський райавтодор”, моє останнє місце роботи в Україні. І це ж треба — виявлено жахливе порушення. Виявляється в 2010 році пенсійний фонд оштрафував мене, як керівника підприємства, на 5400 грн. за невчасну сплату внесків до пенсійного фонду. Абсурд цього дійства полягає в тому, що “Заставнівський райавтодор” – це філія, яка власних коштів не має і, до того ж, роботу виконує суто по державному замовленню.

Виходить, з однієї сторони держава, в особі Служби автомобільних доріг не оплатила замовлені нею ж роботи, а з іншої сторони, ця ж держава оштрафувала мене за те, що я їй з цих неоплачених коштів не заплатив внески до пенсійного фонду. Щоб не піднімати бучу домовились, що штраф буде оплачений з фондів підприємства. Ситуація досить сумнівна. На завдані підприємству збитки позовна давність один рік, а пройшло майже три. Але ж у наших судах-прокуратурах неабиякі юристи. Вихід знайшли дуже швидко — рахувати давність не з того часу коли були “завдані збитки”, а з того часу коли це стало відомо прокурору. І от прокурор Заставнівського району, знаючи що мене в Україні немає, звернувся до Заставнівського суду із цивільним позов про стягнення з мене цих 5400 грн. Дізнався я про такий позов випадково і після прийняття судом заочного рішення написав до суду заяву про його перегляд. В заяві вказав свою дійсну поштову адресу і просив надсилати мені документи хоча б електронною адресою (попередньо прийшлося зареєструватись у системі “Електронний суд”).

Заяву про перегляд справи відправив рекомендованим листом з повідомленням. Суд, звичайно, заяву відхилив зазначивши, що я не з’явився на розгляд справи хоча був попереджений про місце та час розгляду. Ким, коли і де я був попереджений, історія замовчує. Ну що тут поробиш... так я цю справу і залишив. Не тому, що мені не шкода п’ять тисяч гривень, а тому що судової перспективи в наших судах там просто немає. А прокуратура цю справу не залишила. Виявляється, все це була тільки прелюдія.

Озброївшись рішенням по цивільній справі, в якому зазначено, що я повинен повернути підприємству 5400 грн., прокурори не знайшли нічого розумнішого, як порушити справу кримінальну, де фігурують ці ж самі 5400 грн., які я нібито привласнив на свою користь. Можна довго описувати мої телефонні розмови з працівниками транспортної прокуратури (Вишиванець Юрій Михайлович — 13.06.13р., тел.099-6659893; Іванюк Олександр Октавіанович — 11.07.13р., тел. (0372) 59-26-13) та транспортної міліції (Борлодян Іван Іванович — декілька разів на протязі липня-серпня, тел. 099-3299065), але закінчувались вони завжди одним і тим же — ви повинні приїхати в Україну і ми у всьому спокійно розберемося.

Моя пропозиція відіслати необхідні питання в Посольство України у ФРН, де я офіційно перебуваю на обліку, їм не подобалось і до уваги не бралося. До речі, з цього приводу у мене була особиста зустріч з консульсим радником М.Шепелєвою. Вона роз”яснила мені, що підстав турбуватися немає і якщо у правоохоронних органів України виникнуть до мене якісь питання, працівники посольства обов”язково зі мною зв”яжуться. Їхати в Україну я, звичайно, відмовився з усім зрозумілих причин. Тоді працівники наших доблесних органів зачастили додому до моїх батьків, брата, інших родичів. І знову телефонна розмова. Вимога та ж сама — приїхати в Україну добровільно, а якщо ні, ми тебе оголосимо в міжнародний розшук і в кандалах привеземо. Щоб мене не важко було розшукувати, я надіслав оперативному працівнику з яким мав розмову, СМС із своєю повною адресою та номером телефону.

Окрім того, 24.10.13р. в 10:30 год., я подзвонив по телефону вказаному в оголошенні про розшук (095-0403716) і мав розмову з оперативним черговим лінійного відділу міліції — Москалюком Романом Івановичем, якому також повідомив свою адресу та телефон. Думаєте допомогло? В жодному разі! ЇМ ПОТРІБНО ОГОЛОСИТИ МЕНЕ В РОЗШУК, щоб показати силу своєї влади! Щоб показати людям, що вони можуть зробити з тим, хто відкриває рота і кому не подобаються порядки в Україні!

Насамперед фото. Не всі тут мали справу з міліцією, тому поясню. Для ефективного розшуку особи потрібне, звичайно, її фото. Єдиний офіційний документ, який пов’язує прізвище людини з її фото — це т.з. Картка форми №1 в паспортному столі. Таке ж саме фото вклеюється у ваш паспорт. Але паспорт залишається у вас, а Картку ф.№1 зберігає держава. Для чого? Саме для таких випадків. Щоб ідентифікувати особу у випадку необхідності. Наші доблесні “шукальщики” пішли чомусь іншим шляхом — взяли моє фото з мого ж антикорупційного блогу і тим самим виявили свій прямий інтерес. Вони “пояснюють” таким чином мені і людям в чому власне проблема. Інша перлина юридичної думки, написати в оголошенні — розшукується за скоєння злочину! Зауважте — не за підозру в скоєнні, а за скоєння. Можливо уже й суд відбувся, уже й покарання для мене вибрали? У нас все може бути.

Таким чином, із статусу блогера і борця з корупцією, я плавненько перейшов у розряд розшукуваних злочинців (в будь-якому випадку — фотка і там, і там однакова). Без суду і слідства, без висунення будь-яких звинувачень і можливості себе захистити.

Яка ж все-таки дійсна мета у нашої влади?

Оголошувати мене в розшук немає жодних правових підстав та будь-якої практичної необхідності. На мою думку, єдина мета – заткнути мені рота, щоб я перестав писати про випадки корупції і розкрадання бюджетних коштів, які мають місце в Україні загалом та в Заставні зокрема.

Можливо, комусь буде з цього смішно, де там твоя Заставна на карті світу, але ж чомусь губернатор Папієв горою стоїть за маленького мерчика Цуркана з маленького міста Заставна, який краде з бюджету зовсім немаленькі кошти. ЧОМУ?! В чому причина?!

Скоріше за все причина в тому, що Цуркан належить до СИСТЕМИ! Банди злодіїв і корупціонерів, для яких ми просто раби. Вівці, яких треба стригти і різати, а вони вважають себе великими і розумними пастухами...

Сумно це все...

Користуючись нагодою, звертаюся до правоохоронних органів України загалом і лінійного відділу на станції Чернівці УМВС України на Львівській залізниці зокрема!

Шановні дяді міліціонери, я ні від кого не ховаюся! Моя адреса у вас є. Знову ж таки, ви можете прочитати її на цих сторінках. Надсилайте свої питання, побажання, документи. Я на все дам вам відповідь. Все, що ви мені надішлете, обіцяю не ховати, а публікувати на цих сторінках!!! Впевнений, що правоохоронні органи ФРН нададуть вам правову допомогу, якщо ви доведете мою вину у скоєнні будь-яких злочинів на території України і видадуть мене вам без будь-якого зволікання!!!

Окрім того, пропоную працівникам органів внутрішніх справ причетних до цієї провокації, принести свої офіційні вибачення. В іншому випадку залишаю за собою право на звернення до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації. 

Ігор МИХАЙЛЮК,

депутат Заставнівської міської ради Чернівецької області

Персональний блог на порталі БукІнфо (с)

P.S. Обласне УМВС не розшукує Ігоря Михайлюка. У розмові з помічником начальника УМВС полковником Іваном Зайцевим він повідомив редакції БукІнфо про те, що буковинська міліція до цього розшуку ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ МАЄ! За інформацією наших редакційних джерел, розшук оголосило лінійне відділення міліції Львіської залізниці на підставі рішення транспортної прокуратури. 

На запитання БукІнфо: "Тобто ви не розшукуєте депутата Михайлюка?" в в обласному управлінні МВСУ чітко відповіли, що НЕ РОЗШУКУЮТЬ! :) "Ми до цього зовсім не причетні і у нас немає такої інформації про розшук депутата Ігоря Михайлюка" - сказав Іван Зайцев. 

Ось такі чудеса, і свобода слова по-буковинськи, друзі! )