23 серпня - День Державного Прапора України
У переддень Незалежності України вже стало традицією вшанування національних символи нашої Держави - нашого жовто-блакитного прапора. Мабуть не кожен сьогодні знає, хто саме у нашому місті першим підняв український національний прапор над Чернівецьким державним університетом ще 1952 р. Це був Володимир Андрушко.
Підняття національного прапор над Чернівецьким університетом сталось вдруге 3 листопада 1990 року. То були роковини Буковинського Віча 1918 року, за якими Буковина приєднувалась до Української Народної Республіки.
Тоді до Чернівців з’їхалися тисячі людей. Коли почали готуватися, то я сказав (пригадує Володимир Васильович Андрушко), що ще за часів Сталіна піднімав прапор над університетом. То я вперше публічно про це признався. Тоді мені надали таку честь – тепер підняти прапор над університетом. Виліз на горище. За допомогою молодих хлопців закріпив прапор над будинком…
Тож повернемось до витоків історії національного символу жовто-блакитного прапора. Ще в березні 1914 р. на століття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону російського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитні і малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Не випадково в 1917 р. підняті жовто-блакитні прапори з окопів протилежних воюючих армій російської та німецько-австрійської імперій призвели до всесвітньо унікального феномену – братання українців на нейтральній смузі.
Така наша історична вдача, що ми, як народ, підпорядковані, найперше, вогняній субстанції, нехай це не виглядає в сучасний спрагматизований час метафізичною, ідеалістичною забаганкою якихось романтиків. Такий історичний факт нашої культури. Щодо блакитного.
У протонеоліті в Південному і Північному Причорномор'ї сформувалися індоєвропейці, на південь та схід від них – семіти, котрі «розвивалися найпрогресивніше та синхронно. Із тим твердженням, напевно, і в семітів мала би бути якась символічна домінанта.
Чия ідеологія цього прапора, хто виконавці впровадження теорії комунізму в практику – пояснень не потребує. Цей блакитний колір домінує вже і в символіці Євросоюзу у купі з зірками Соломона. Що наводить на певні дисидентські, табуйовані роздуми відносно сутності мети Євросукупності.
А в нас постає запитання, яким чином відбулося «перевертання» колористичної моделі арійського, праслов’янського світу в символі Української держави? Як перший природній жовто-блакитний прапор УНР, утверджений М.Грушевським, утвердився в аномальному своєму синьо-жовтому, дотеперішньому вигляді? Все просто. Після відомого першого з'їзду сіоністів у 1896 р. в м. Базелі, де була проголошена доктрина давньозавітної мети талмудичного юдейства – захоплення світу, – почалася її реалізація. В Україні вона проявилася все в тому ж 1918 р;, коли на першому з'їзді хліборобів гетьман П.Скоропадський подарував селянам-депутатам синьо-жовтий прапор. Мовляв, дивіться: нагорі – синій (небо), внизу – жовтий (хліб)!
Спиратись на історичний факт підняття синьо-жовтого прапора, як акт стихійного волевиявлення варто з національно-історичним достеменним його розумінням, подальшим напруженням цієї волі – поширенням правди про філософсько-сакральне, бінарне значення кольорів їх поєднання, суспільством та готовності його волі вже в поверненні до справедливості.
«Світом правлять не слова та закони, а знаки та символи» – так утверджував Конфуцій. Також варто нагадати нашим читачам, що саме 23 серпня в Україні віддають шану національному прапору. Про це мусимо пам’ятати і не забувати наші символи, які мають майоріти на наших будівлях та офісах у день національного свята Незалежності України.
При нагоді хочу всіх читачів БукІнфо привітати з днем Незалежності України!
Степан КАРАЧКО, член спілки архівістів України
Фото з архіву БукІнфо (с)
Підняття національного прапор над Чернівецьким університетом сталось вдруге 3 листопада 1990 року. То були роковини Буковинського Віча 1918 року, за якими Буковина приєднувалась до Української Народної Республіки.
Тоді до Чернівців з’їхалися тисячі людей. Коли почали готуватися, то я сказав (пригадує Володимир Васильович Андрушко), що ще за часів Сталіна піднімав прапор над університетом. То я вперше публічно про це признався. Тоді мені надали таку честь – тепер підняти прапор над університетом. Виліз на горище. За допомогою молодих хлопців закріпив прапор над будинком…
Тож повернемось до витоків історії національного символу жовто-блакитного прапора. Ще в березні 1914 р. на століття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону російського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитні і малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Не випадково в 1917 р. підняті жовто-блакитні прапори з окопів протилежних воюючих армій російської та німецько-австрійської імперій призвели до всесвітньо унікального феномену – братання українців на нейтральній смузі.
Така наша історична вдача, що ми, як народ, підпорядковані, найперше, вогняній субстанції, нехай це не виглядає в сучасний спрагматизований час метафізичною, ідеалістичною забаганкою якихось романтиків. Такий історичний факт нашої культури. Щодо блакитного.
У протонеоліті в Південному і Північному Причорномор'ї сформувалися індоєвропейці, на південь та схід від них – семіти, котрі «розвивалися найпрогресивніше та синхронно. Із тим твердженням, напевно, і в семітів мала би бути якась символічна домінанта.
Чия ідеологія цього прапора, хто виконавці впровадження теорії комунізму в практику – пояснень не потребує. Цей блакитний колір домінує вже і в символіці Євросоюзу у купі з зірками Соломона. Що наводить на певні дисидентські, табуйовані роздуми відносно сутності мети Євросукупності.
А в нас постає запитання, яким чином відбулося «перевертання» колористичної моделі арійського, праслов’янського світу в символі Української держави? Як перший природній жовто-блакитний прапор УНР, утверджений М.Грушевським, утвердився в аномальному своєму синьо-жовтому, дотеперішньому вигляді? Все просто. Після відомого першого з'їзду сіоністів у 1896 р. в м. Базелі, де була проголошена доктрина давньозавітної мети талмудичного юдейства – захоплення світу, – почалася її реалізація. В Україні вона проявилася все в тому ж 1918 р;, коли на першому з'їзді хліборобів гетьман П.Скоропадський подарував селянам-депутатам синьо-жовтий прапор. Мовляв, дивіться: нагорі – синій (небо), внизу – жовтий (хліб)!
Спиратись на історичний факт підняття синьо-жовтого прапора, як акт стихійного волевиявлення варто з національно-історичним достеменним його розумінням, подальшим напруженням цієї волі – поширенням правди про філософсько-сакральне, бінарне значення кольорів їх поєднання, суспільством та готовності його волі вже в поверненні до справедливості.
«Світом правлять не слова та закони, а знаки та символи» – так утверджував Конфуцій. Також варто нагадати нашим читачам, що саме 23 серпня в Україні віддають шану національному прапору. Про це мусимо пам’ятати і не забувати наші символи, які мають майоріти на наших будівлях та офісах у день національного свята Незалежності України.
При нагоді хочу всіх читачів БукІнфо привітати з днем Незалежності України!
Степан КАРАЧКО, член спілки архівістів України
Фото з архіву БукІнфо (с)
Більше новин по темі:
-
Один мікрорайон - десятки Героїв: у Ленківцях вшанують воїнів, які загинули за Україну
-
У видавництві «Фронезис» незабаром вийде книга про заступника Бандери, який став Праведником народів світу
-
Розстріляли людей, які хотіли перетнути кордон: на Буковині вшанували пам’ять жертв сталінського режиму
-
Жіночий одяг українсько-молдовського прикордоння
-
Презентація книги Миколи Тимошика зібрала аншлаг у Чернівцях: автор презентував працю "Змосковлення Буковини"
-
Унікальні історичні матеріали знайшли в Чернівецькому архіві: в мерії відкрили виставку цінних документів