Георг Дроздовський в інтер’єрі Чернівців

...У 1918 році Георг знову повертається до Чернівців .Тут на протязі року йому удається вивчити правничі науки , проте розпочав працювати в банку аж до 1940 року. Драматичним зламом у біографії Георга Дроздовського, як письменника також в інших буковинців німецької національності, стало примусове переселення “До дому в райх” .Ті хто прожив тут своє життя змусив покидати Буковину . По прибутті до Німеччини він як і багато інших було інтерновано в табір для переміщених осіб у Ліцманштардт (Лодзь) Там він пробув деякий час на правах не благодійного переселенця а потім єго відправили в Загреб, де він прослужив до кінця війни.

Після краху гітлерівського режиму Георг Дроздовський поселяється в Клагенфурті старовинне австрійське містечко, яке йому чимось пригадувало Чернівці . Тут він довгий час працює редактором газети “ UOIKSZEITUND” він також стає провідним театральним критиком. По батьківські лінії Георг Дроздовський мав польське коріння .Про те в їхні сім'ї розмовляли німецькою .Георг Дроздовський належав до німецького культурного товариства , як і більша частина культурного населяння Чернівців до 1940 року. Тому після приходу совітських військ на Північну Буковину Георг покидає місто свого дитинства.

Після Другої Світової війни Георг Дроздовський жив та працював журналістом та письменником у місті Клягенфурті .Саме тут зявляеться його книга “Тоді в Чернівцях та навколо них ,(спогади одного старого австрійця)” . Книга написана у доступні формі автор описує в основному у жартівливі формі пережите самим автором безліч граний тодішнього життя : сім'я , школа, робота , мистецтво, релігія.
З розділів книги присвячено театру. Тут можна дізнатися про цікаві факти з життя тодішнього театру починаючи з 19 століття та про акторську трупу . Дроздовський приходить до висновку, що як актор та драматург він зробив внесок у “Камерний театр” одного з чернівецьких товариств Ще до створення професійного театру він виступав як актор та драматург .

У 1925 року його п'єса на одну дію була поставлена на підмостках сцени “Колозеуму” У тридцятих роках при зміні політики йому приходиться відмовитись від постановки написаних творів. Нажаль зовсім не згадує Г . Дроздовський про свою лірика . У цій сфері він користувався неабияким визнанням. Його вірші публікувались поряд із роботами : Авсандлер , Кітнера , Шпенбергша , Кульга. Окрім того до 1933 року в чернівецьких газетах друкували його фейлетони , театральні рецензії на його оповідання .

Його творчість була дуже популярна на при кінці тридцятих років. Г.Дроздовському належать також декілька книг гумористично-пародійчих пісень і віршів у стилі так званого "бенкельзангу” (“Великий Божий звіринець “1959 р. “Хитромудрощі” 1975 р. ) Це були байки, притчі, “марітати” віршовані анекдоти тощо. Традиції цього жанру в Німецькі літературі дуже давні вони ідуть ще від середньовічних шванків від Сибастяна Бранта та Ганса Сакса . У такому веселому й дотепному дусі витримано його прозові книги “ Блоха у вусі “ (1965 ) ,“Сезам відкрийся історія в сутінках “ (1983)

Неабиякий хист продемонстрував Г, Дроздовський і в царині художнього перекладу будучи з дитинства налаштований на політику він активно пополізував у німецькому світі польську і особливо румунську літературу, за що мав велику повагу серед румунської інтелігенції . Окремим виданням виходить поетична збірка Лучіана Благи “Пори року душі “(1963) та роман Вінтіли Горії “Там навіть сяють зорі “(1957)

Творчість Георга Дроздовського розгорнулась на повну силу вже в зрілі літа письменника майже у всіх жанрах і формах , до яких він звертався ми помічаємо тісні зв'язки з традицію , відстоювання усталених етичних вартостей.

Своє творче кредо Георг Дроздовський тверезо і чітко висловив в одному з віршів книги “Закарбовано на стіні “;

Я не крокую з тими ,
Хто піддає тортурам мову ;
Щоб вирвати у неї нове зізнання .
Я все ще вірю ,
Що Орфей співає....

Георг Дроздовський до останніх днів не випускав із рук своє перо. Його земний шлях завершився 24 жовтня 1987 році проживши 89 років . За свою творчість він був нагороджений літературною премією Ніколаса Ленау (1957) , Теодора Корнера (1962) , премія за заслуги федеральні землі Карентія (1979) , премія Арнеса Гріфіуса (1982) .

Його поезія показує велику любов Георга Дроздовського до Чернівців до театру та людей , які були акторами в його великому театрі ,що зветься життя.


Підготував для публікації за архівними матеріалами
Степан КАРАЧКО, краезнавець