Тераріум БЮТівских однодумців: Портнов перемагає Турчинова?

ПРЕС-ОГЛЯД /   Свідомо чи несвідомо, Юлія Тимошенко винятково точно охарактеризувала свою «кАманду», назвавши їх «саламандрами». Адже саламандра – не лише алхімічний термін, який означає духа вогню. У реальному світі роль саламандри прозаїчніша. Це – один з видів плазунів, дрібна ящірка. Із усіма відповідними повадками: хитрістю, зворотливістю і готовністю з’їсти слабшого.

«Саламандрині» риси сповна виявляються головними членами БЮТу. Особливо в процесі, який речники БЮТ уже навіть спростовують упівсили: протистоянні в оточенні Тимошенко груп Турчинова-Кожемякіна і Портнова та інших «друзів Медведчука».

Деякі епізоди конфлікту навіть потрапляють у ЗМІ. Як-от спроба урядового уповноваженого з антикорупційної політики Юрія Сухова (група Кожемякіна) змусити керівника свого апарату Олександра Моргуна збирати компромат на Андрія Портнова. Моргун відмовився, історія навіть потрапила в пресу (не виключено, що цьому сприяв сам Моргун – підстраховуючись на випадок, якщо керівництво вирішить помститись).

Сухов і керівництво БЮТ, звісно, все заперечують. Однак джерела в апараті Кабміну стверджують, що історія мала продовження. За їх даними, із Суховим провів розмову Кожемякін. Висловив претензії з приводу витоку інформації щодо згаданої «акції» – мовляв, спрацювали ви, товаришу Сухов, необережно. І ситуацію треба виправляти. Тож не треба дивуватися, якщо десь у БЮТівських ЗМІ ми відтепер прочитаємо про Моргуна-корупціонера, агента Банкової, «регіонів» і світового олігархату одночасно. Проте, Моргун Моргуном, а справу «вивчення» Портнова слід продовжити і надалі. Лише не такими топорними методами. Тим більше, легенда є зручна. Сказала ж бо прем’єр, що вичищатиме БЮТ. Хіба тільки середньовічними карами не погрожувала.

Так що турчинівці намагатимуться активно чистити портновців – на всіх рівнях. І так показуватимуть принциповість прем’єра і всього її братства: ні чужих, ні своїх, мовляв, не шкодує. Але і останні не лишаються в боргу. І навіть ведуть у рахунку.

Адже вилив інформації до суспільства про «войнушкі» допустили все ж якраз Турчинов-Кожемякін. Більше того, Турчинов і компанія сильно підставили БЮТ у справі Лозинського. Адже своїми незграбними діями вони змусили блок виглядати як такий, що покриває злочинців і навіть вимагає для них нагород. Те, що їх союзником опинився сам міністр внутрішніх справ Юрій Луценко – також не виправдання, а обтяжуюча обставина. Зважаючи на рейтинг міністра.

Портновці розвивають успіх. Депутат з їх групи – Кальченко – навіть публічно звинуватив публічно звинуватив О.Турчинова в «кришуванні» та захисті інтересів Лозинського в період формування виборчих списків на останніх парламентських виборах.

Не виключено, що найближчим часом ми дізнаємося зі ЗМІ, що люди Кожемякіна знають, де переховується Лозинський. І якщо раптом МВС знайде Лозинського – це буде не перемога правоохоронців, а розрахунок групи Турчинова і Луценка, здавши скандального депутата, поліпшити рейтинг уряду і БЮТ.

Щоправда, в таких розрахунках є одна небезпека: «зданий» Лозинський цілком може розповісти багато цікавого. І не лише міліціонерам, а й слідчим прокуратури, наприклад. Які не будуть зацікавлені приховати цікаві факти. Тож ефективний контрхід БЮТ із арештом Лозинського поки відкладається.

В цьому контексті прем’єр уже висловила «силовикам» своє незадоволення – як бездарною поведінкою відразу після вбивства Олійника, так і неспроможністю випрацювати адекватну лінію поведінки далі.

А група Портнова продовжує наступ. Найближча вірогідна тема – провал чергової штурмівщини БЮТ, цього разу у «боротьбі з гральним бізнесом». Всупереч запевненням прем’єра, що з ним «покінчено раз і назавжди», телеканали раз по раз розповідають про викриті підпільні казино – і про те, що левова частка їх залишається невикритими. У приватних розмовах навіть депутати БЮТ визнають: Президент Ющенко правильно заметував був БЮТівський закон. Треба було спочатку розробити механізм контролю за гральним бізнесом, а потім рубати. А так вийшло лише зменшення доходів бюджету і погіршення кримінальної ситуації.

Війна кланів у БЮТ має позитивний ефект: стають явними ті таємні замисли, які виношують очільники БЮТ. Наприклад, турчінівці охоче діляться відомостями про переговори портновців із регіоналами чи з Медведчуком; портновці натомість з великими очима переказують про «сталінські часи», які, за їх словами, влаштував у БЮТ Кожемякін.

Проте посилення групи Портнова, яке намітилось останнім часом, може негативно сказатися як на ефективності уряду, так і на виборчих перспективах БЮТ. Адже саме портновці є натхненниками усіх прожектів, які спалюють рейтинг «головної саламандри»: від коаліції ПР і БЮТ до перекручення виборчого законодавства.

За логікою жанру, упосліджена група Турчинова має нанести удар у відповідь. Можливо, скинуть, як непотрібний хвіст, Лозинського. Можливо, розкажуть деякі цікавинки про Портнова і його компанію. Проте всього цього може виявитися замало. Адже портновці навіть не приховують, що за ними – Медведчук, зв’язки з регіоналами і, зрештою, Кремль.

Ясно одне: монолітної команди БЮТ не існує. І поведінка Тимошенко дедалі більше стає похідною від впливу тієї чи іншої групи. Зважаючи на президентські вибори, громадянам варто задуматись – чи можна довірити найвищу владу людині, яка не тільки не може навести лад у власному тераріумі, але є дедалі більш залежна від найнебезпечніших його мешканців.

 

Сергій МАКАРЕНКО, ПолітІнформ.org