Про що писали чернівецькі газети в минулому столітті ?

/ГОРТАЮЧИ АРХІВИ/

Він умів робити гроші
Газета “Буковина “ 21 падолиста 1905 року

Юрій Бабюк з Новоселиці зголосився поліції, що якийсь ошуканець назвавшись Олександром, якого він знає погано видурив у нього 7 тисяч лей. Пояснивши це тим, що має такий си план за яким можна робити файні гроші.
Але то було йому мало і на наступний день він виманив у нього, ще одну тисячу лей на придбання нібито якоїсь машини. Олександр пообіцяв Юрію ті гроші вернути 1 липня і вони мали зустрітися на одні вулиці Чернівців об 10 годині ранку, але Юрій прочекав там зо дві години, а Олександр так і не появився.
Наша славна поліція таки не спить і впіймала того крутаря ошуканця, аж у Вашківцях. Олександр пізніше виявився турок з Бесарабії 47 літний Гасен Хахманов. В поліції Гасен ні в чому не зізнається. Але стало під час слідства відомо, що Юрий Бабюк та багато інших буковинців, яких обдурив цей пройдисвіт, що так добре розумів і говорив по нашому. Але чи варто довіряти свої гоші таким пройдисвітам, як Гасен Рахманов?

Державний переворот в Україні
Газета “Діло” 10 жовтня 1928 рік

Наш славний Львів 6 жовтня загально сподівався на державний переворот. Всі села Львівської губернії ворожо настроєні проти совітського правітельства. Цей факт напевно визове негативний факт з боку Москви. Велика надія є нате, що становище совітів безнадійне. Не тільки політичні партії Львова, але і простий нарід не хоче миритися з захватом совітів їх споконвічних галичанських земель.

Про голод на Україні
Газета “Народна сила “ 20 жовтня 1932 року

Голодні українські селяни стали залишати свої села та направлятись до міста.. Ця масова еміграція обумовлена тим, що радянська влада турбується тим щоб забезпечити продовольством тільки місто. Але голод не питає і простягаються як на великі міста так і на маленькі. Вже голод схопив Одесу населення покидає це велике портове місто. У Києві каждого дня гинуть десятки людей.
Радянська влада направила на Україну велику кількість військових для наведення порядку там. Воєнні мусять добре охороняти продовольственні склади, щоб не допустити мародерства.

Нікому ніколи не жичти гроші
Газета “Час” 11 липня 1928 року

Селянин Ніколуца Петреску з вулиці Франціс- гассе звернувся в поліцію з такою заявою .”Я Николуца Петреску своєму сусіду Петру Некуляку зазичив весною 10 тисяч лей який запевнив, що в осини віддасть ту суму, але коли я вчора нагадав йому про борг, то він з великої злості мені заявив ; “ Я обходив усю вулицю і мені ніхто не хотів позичити гроші, аж тебе дурня знайшов то і не чикай бо ти їх ніколи не получиш.” Петра Нікулеску таки визвали в у часток, але той упирається, як віл “Хай Петреску докажіть що я жичив у нього ті леї “. Нещасний селянин, аж сараку плакав. От і май собі на думці, як що хочете мати си біду на голову то позичити сусіду грошей.


Степан КАРАЧКО, краєзнавець
Для БукІнфо (с)