Данець Фог Расмуссен очолить НАТО всупереч протесту Туреччини

Ім'я свого наступника назвав нинішній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Яап де Хооп Схеффер, повноваження якого закінчуються 31 липня. "Ми дійшли згоди, що Расмуссен стане новим генеральним секретарем", - цитує слова Схеффера РИА "Новости".

Раніше планувалося оголосити про це в п'ятницю під час урочистої вечері на честь відкриття саміту організації. Проте проти кандидатури Расмуссена виступила Туреччина.

Турецький прем'єр заявив, що його не влаштовує імідж, який Расмуссен має в мусульманському середовищі. Йдеться про історії з публікацією в данській газеті карикатур на пророка Мухаммеда в 2006 році, після якої по всьому мусульманському світу пройшла хвиля протестів.

Як передає Інтерфакс-Україна, переконати керівництво Туреччини підтримати призначення генеральним секретарем данця зумів президент США Барак Обама. За словами прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, Обама дав його країні гарантії, що побоювання Туреччини, пов'язані з даною кандидатурою, не підтвердяться.

"Наш президент ( Абдуллах Гюль- ред.) дав згоду, коли отримав інформацію, що Обама гарантуватиме, що проблеми, пов'язані з нашими побоюваннями, будуть розв'язані", - сказав голова уряду Туреччини.

У свою чергу президент Франції Ніколя Саркозі , кажучи про рішення Туреччини, зазначив, що сьогодні є багато важливіших світових проблем, починаючи від економічної кризи до ситуації в Афганістані, ніж проблеми "особистих смаків", передає УНІАН.

Також на саміті вирішено, що деякі країни-члени НАТО відправлять до Афганістану додаткові підрозділи - як того добивалися США. Зокрема, з такою пропозицією виступили Німеччина, Іспанія й Португалія, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Війська будуть розміщені на період проведення в Афганістані президентських виборів, намічених на серпень.

Крім того, лідери країн Північноатлантичного альянсу вирішили поновити роботу Ради Росія-НАТО, яка була перервана альянсом внаслідок конфлікту в Грузії.

Що стосується України, то лідери альянсу підтвердили визначені на саміті в Бухаресті принципи відносно України й Грузії, - тобто принцип "відкритих дверей", який дозволяє долучитися до нього будь-якій демократичній країні, яка згодна і може виконувати зобов'язання члена НАТО.

Проте, за винятком Македонії, яка близька до прийому до альянсу, жодній країні не обіцяно вступ в осяжній перспективі.

У підсумковій заяві саміту сказано, що НАТО обіцяє допомагати Україні та Грузії на шляху реформ, який приведе їх до НАТО, але "не зумовлює надання їм програм підготовки до членства". Альянс обіцяє щорічно розглядати реальне просування України та Грузії у виконанні національних програм реформ. В заяві також окремо згадується про прогрес Грузії, але не України: "Взаємини між НАТО і Грузією істотно поглибилися за минулий рік".

Керівник центру інформації і документації НАТО в Україні Мішель Дюре зазначив сьогодні, що співпраця НАТО з Україною не зміниться після обрання нового генсека альянсу, "тому що вирішують нації, а не секретаріат НАТО".

Ювілейний саміт, присвячений 60-річній річниці утворення НАТО, було затьмарено насильством. Впродовж сьогоднішнього дня французька поліція вже заарештувала у Страсбурзі близько 40 супротивників НАТО, кілька разів застосовувала сльозоточивий газ і гумові кулі, щоб не допустити прориву маніфестантів в центр міста.

Кореспондент France Presse у Страсбурзі бачив особисто щонайменше двох поранених в результаті використання поліцією сльозоточивого газу і гумових куль.

Крім того, поблизу Страсбурга, на берегах Рейну, поліція заарештувала близько 10 нирців організації "Грінпіс". Нирці намагалися перепливти Рейн як із французького, так і з німецького боку. Деяким вдалося сховатися в лісі.

Було підпалено готель "Ібіс" і колишній прикордонний пост між Францією і Німеччиною поблизу Моста Європи, яким уранці урочисто пройшли голови 28 держав-членів НАТО, передає Інтерфакс.

Стовп диму було видно з прес-центру саміту, розташованого поряд із Палацом Конгресів і в п'яти кілометрах від берега Рейну.

Як повідомлялося, в німецьких містах Баден-баден і Кель було зафіксовано безпрецедентну поліцейську присутність: на одного демонстранта припадає до 40 вартових порядку. Організатори акцій протесту на німецькому березі Рейну піддали різкій критиці масовану присутність сил правопорядку, назвавши операцію "поліцейськими репресіями".

NEWSru.ua