Боротьба за крісло генерального директора Буковинського онкологічного центру набула нових важливих фактів

ЗАКОН, ЯК ДИШЛО... /

Боротьба за крісло генерального директора Буковинського онкологічного центру (колишній онкодиспансер) набула нових важливих фактів.

20 жовтня 2020 року Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ (під головуванням Н.Ю. Половінкіна) постановив, що суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці В.М. Чебан була, м’яко кажучи, неправа (через підкуп чи незнання законів, причини, звісно, не уточняли), коли своїм рішенням змушувала керівника Чернівецької обласної ради затвердити І.О. Малишевського генеральним директором обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр» (далі просто Онкоцентр) та укласти з ним відповідний контракт.

Ігор Малишевський (фото справа), депутат Чернівецької облради нинішнього 7-го скликання від партії «Укроп», з січня 2020 року виконував обов’язки генерального директора Онкоцентру. Аби нарешті стати повноправним керівником цього медичного закладу, він вирішив переступити закон і «нагнути» депутатів облради.

У червні 2020 року Малишевський звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до Чернівецької обласної ради з вимогою в судовому порядку змусити голову облради призначити його, Малишевського, генеральним директором обласного Онкоцентру і укласти контракт на 5 років.

Чому раптом? Бо Ігор Олександрович вирішив, що коли конкурсна комісія облради рекомендувала його на зазначену посаду, то, мовляв, керівник облради мусить виконати рекомендації комісії і не зволікати з призначнням.

Мотивація смішна, а вимоги позивача протизаконні хоча б тому, що рішення щодо призначення гендиректорів медзакладів обласного рівня ухвалює не конкурсна комісія своїми рекомендаціями і не голова облради, а її депутати колегіально під час пленарного сесійного засідання. Це знають навіть ті, хто не має диплому юридичного факультету ЧНУ.

Проте 6 серпня 2020 р. суддя Шевченківського районного суду В.М. Чебан задовольняє позов І.О. Малишевського. За дивовижним збігом обставин у той же день на черговій 38-й сесії облради 7-го скликання депутати облради «прокатали» Ігоря Малишевського і не призначили його гендиректором Онкоцентру з тієї вагомої причини, яку проігнорували конкурсна комісія і суддя Чебан. А саме: Ігор Олександрович не може керувати Онкоцентром, оскільки він не відповідає кваліфікаційним вимогам міністерства охорони здоров’я. (І взагалі, як перегодом офіційно з’ясувалося, у Онкоцентру був і є законний керівник – Ілля Тащук).

Все законно – нічого особистого: депутати облради не призначають Ігоря Олександровича. І тут на сцену цієї воістину непересічної драми протистояння двох гілок влади, судової і представницької, виходить самий Малишевський і демонструє рішення Шевченківського районного суду, яким ставить своїх колег депутатів у позу австрійського равлика, мовляв, я вас усіх «зробив» і обіграв.

Не всі депутати погодилися на таке приниження. Василь Гостюк запропонував негайно скликати позачергову сесію і розглянути дії Малишевського, а також дії в.о. голови облради Інги Маковецької, яка приховала від депутатів факт судового спору і не повідомила про так судове рішення. Олександр Фищук подає апеляційний позов з мотивацією, що рішення судді В. Чебан порушує його права як депутата облради і загалом Закон України «Про місцеве самоврядування».

Але вирішальним став крок Іллі Тащука (на фото справа), який також подав апеляцію як особа, чиї трудові і громадянські права були порушені і Чернівецькою обласною радою, і Шевченківським районним судом.

Чернівецька облрада безкарно порушує закони України. Хто це здатен зупинити?

Як зазначено в рішенні Чернівецького апеляційного суду за позовом Іллі Тащука, суддя Чебан порушила вимоги ст. 253 Цивільно-Процесуального кодексу і ухвалила рішення, яке нехтує засадами верховенства права, вимогами законів України і є не об’єктивним. Хоча зобов’язана була всебічно і неупереджено встановити усі обставини справи.

А вони є такими (знову ж з рішення Апеляційного суду): Чернівецька обласна рада взагалі не мала жодного права ставити питання про нового керівника обласного Онкологічного центру. Оскільки 13 вересня 2017 року облрада і департамент охорони здоров’я (його нинішній керівник Олег Чорний, а також заступниця голови ОДА Наталія Гусак про це прекрасно знали і промовчали, ставши на бік правопорушників) уклали контракт з І.В. Тащуком про призначення його на посаду головного лікаря комунальної установи «Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер». Контракт дійсний до 10 жовтня 2022 року. Реорганізація Онкодиспансеру 27 березня 2019 року в неприбуткове підприємство Онкоцентр не тягне за собою розірвання цього контракту. Він дійсний (ви про це тільки зараз дізналися, панянки Маковецька і Гусак? Вам потрібно було чекати рішення суду, щоб припинити порушувати закони?).

Цитата з рішення Чернівецького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року: «Відповідно до частини четвертої ст. 36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства дія трудового договору працівника продовжується. 25 вересня 2020 року І.В. Тащук звернувся до в.о. голови Чернівецької облради І.С. Маковецької із заявою про призначення на посаду генерального директора реорганізованого медичного підприємства у відповідності до букви закону. Натомість обласна рада призначає конкурс на зайняття посади керівника закладу охорони здоров’я, хоча мала право це робити тільки при умові, що посада є вакантною. Проте вакансії керівника закладу немає, контракт з І.В. Тащуком є чинним. Позивач має право на продовження з ним трудових відносин».

Далі на кількох сторінках колегія суддів Чернівецького апеляційного суду пояснює своїй колезі з першої інстанції, чому вона не повинна була задовольняти позов Малишевського і змушувати облраду призначити його на посаду керівника Онкоцентру. Зокрема тому, як вже зазначалося, що такі призначення «відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішуються виключно на пленарних засіданнях обласної ради, а не одноосібним рішенням її керівника».

І загалом суд першої інстанції порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, коли взявся захищати в сумнівний спосіб (на підставі РЕКОМЕНДАЦІЙ конкурсної комісії) вигадані трудові права І.О. Малишевського, перекреслюючи при цьому законні трудові права І.В. Тащука.

Тож керуючись законами України, колегія суддів постановила: «Апеляційну скаргу Тащука Іллі Вікторовича задовольнити, рішення Шевченківського районного суду від 6 вересня 2020 скасувати».

Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття. Посаду генерального директора Буковинського онкоцентру обіймає І.В. Тащук.

Ще один промовистий факт у цій історії. В.о. голови облради Інга Маковецька таки підписала незаконне розпорядження про призначення Ігоря Малишевського гендиректором Онкоцентру. Причому воно двічі незаконне, оскільки датоване 10 вересня 2020 року (досі відсутнє на сайті облради), а апеляційну скаргу Ілля Тащук подав раніше, 9 вересня (вітання чернівецьким юристам, великим грамотєям, які кричали, що позов в апеляцію подавати, мовляв, запізно). Відповідно посилання в рішенні Інги Маковецької на рішення Шевченківського районного суду є не дійсним, оскільки рішення суду не вступило в силу.

Жодних сумнівів, що І.О. Малишевський і Чернівецька обласна рада будуть оскаржувати апеляцію у касаційному порядку.

До речі, керівники Чернівецької обласної ради одразу побігли до суду подавати відзив на апеляційну скаргу Іллі Тащука з проханням залишити її без задоволення, оскільки «І.В. Тащук не ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ конкурсної комісії на заміщення ВАКАНТНОЇ посади генерального директора Онкоцентру і не є кандидатом на зайняття цієї посади».

P.S. 12 листопада Чернівецький апеляційний суд буде розглядати «дзеркальний» позов від Чернівецької обласної ради, керівництво якої судиться із законним, як і Ілля Тащук, керівником Чернівецької обласної психіатричної лікарні Анжелою Левицькою. Законність автоматичного пролонгування контракту з Левицькою в умовах реорганізації медичних закладів підтвердив своїм рішенням від 31 липня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці (суддя О.В. Семенко), зобов’язавши Чернівецьку обласну раду перевести Левицьку з посади головного лікаря на посаду генерального директора психлікарні, а також визнати протиправним та скасувати розпорядження голови облради від 11 жовтня 2019 року про призначення в.о. гендиректора А.К. Піца.

Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка