ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 


Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
 
 
 

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ПОЛІТИКА   >>> 26 Жовтня 2020

Слуга народу програє вибори мерів, партія Шарія проходить до міськрад мільйонників. 10 важливих підсумків місцевих виборів

ГОЛОВНІ ПІДСУМКИ /

Місцеві вибори 2020 року запам’ятаються країні гранично низькою явкою, «карантинними» умовами проведення, закріпленням влади на місцях за чинними мерами та фарсовим «опитуванням Зеленського».


Політично ж це голосування стало перевіркою на міцність для президентської партії Слуга народу.

НВ розповідає про головні підсумки місцевих виборів.

1. Рекордно низька явка

За інформацією Центральної виборчої комісії, у місцевих виборах взяли участь 36,88% українських виборців. Це на 10% нижче, ніж на виборах 2015 року, коли явка склала 46,5%. «В умовах карантину простежується тенденція, коли явка зменшується на 10%», — прокоментував такі цифри голова ЦВК Олег Діденко.

Дані Центрвиборчкому співставні з іншими оцінками. За інформацією громадянської мережі Опора, у виборах взяли участь 35,94% виборців (похибка оцінки 1,14%). А за оцінками підрахунку партії Слуга народу, на 20:00 явка на місцевих виборах 2020 досягла 35,5%.

2. Битва за Київ: другий тур під питанням і несподіваний результат Попова

Результати виборів у столиці, попри очікуване політологами лідерство мера Віталія Кличка, все ж піднесли два сюрпризи.

Перший — досі зберігається інтрига щодо того, чи відбудеться другий тур виборів київського міського голови. Для перемоги в один крок Кличку необхідно було набрати 50%+1 голос. Судячи з перших підсумків екзитполів, для цього йому не вистачило кількох відсотків: мер набирає від 45,93% голосів (дані телеканалу Україна 24) до 47,8% (дані групи Рейтинг).

Однак у ніч на 26 жовтня агентство Інтерфакс-Україна із посиланням на джерело в територіальному виборчкомі Києва повідомило, що Віталій Кличко може перемогти вже в першому турі: після обробки 67% бюлетенів він набрав близько 51% голосів. Аналогічні дані альтернативного підрахунку голосів оприлюднила і партія УДАР, політсила Кличка.

Друга несподіванка — ймовірний конкурент Кличка в наступному турі виборів. Судячи з усього, ним буде кандидат від ОПЗЖ Олександр Попов — колишній міністр ЖКГ (в урядах Віктора Януковича та Миколи Азарова) і екс-очільник КМДА. Головним у Києві Попов став у 2010 році, коли Леоніда Черновецького фактично усунули від управління містом. За даними екзитполів, зараз Попов набирає від 8,6% до 9,62%.

І хоча шансів перемогти Кличка у нього майже немає, парадоксальним для столиці став сам факт другого місця Попова на виборах мера Києва. Адже саме він очолювава КМДА під час Революції гідності та є одним з фігурантів справи про жорстокий розгін Євромайдану в центрі столиці в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.

«Як це не парадоксально, але боротьба різних постмайданних політичних сил між собою об'єктивно спрацювала на користь кандидата від ОПЗЖ [Попова], — коментує підсумки виборів в Києві політолог Володимир Фесенко. — Його електорат виявився найбільш консолідованим. До того ж він набрав більше, ніж його партія [ОПЗЖ набирає 6,7% -7,7% на виборах до Київради]».

Однак при цьому у кандидата від ОПЗЖ немає шансів на перемогу на виборах столичного мера, констатує Фесенко.

3. Провал кандидатів від Слуги народу на мерських виборах

Підсумки місцевих виборів різко контрастують з тріумфом партії Слуга народу на літніх парламентських виборах 2019 року, коли президентська політсила за партійними списками виграла всі області, окрім трьох (у Львівській лідером став Голос, в Донецькій та Луганській — ОПЗЖ). До того ж тоді понад 120 висуванців партії Зеленського, часто маловідомих кандидатів, перемогли в мажоритарних округах.

Нині ж результат Слуги народу далеко не такий визначний, навіть з урахуванням специфіки місцевих виборів. За попередніми даними екзитполів, жодному з кандидатів від президентської партії не вдалося стати фаворитом мерських виборів в жодному обласному центрі.

Щобільше, найвідоміші кандидати від «слуг», ймовірно, не пройдуть навіть до другого туру. Серед них — Олег Філімонов та Ірина Верещук, що займають треті місця в Одесі та Києві відповідно (за даними екзитполів).

У Дніпрі кандидат від Слуги народу Сергій Риженко йде четвертим, у Вінниці Сергій Борзов — третім, в Івано-Франківську Олександр Богачов — четвертим, в Миколаєві Тетяна Домбровська — четвертою, в Чернівцях Віталій Другановський — четвертим.

Найреальніші шанси поборотися за крісло мера зберігають претенденти від Слуги народу, які зайняли другі місця у великих містах з відносно невеликим відривом.

У рідному для Володимира Зеленського Кривому Розі:

Юрій Вілкул (блок Вілкула Українська перспектива) — 42,80% (дані України 24);
Дмитро Шевчик (Слуга народу) — 31,01% (дані України 24).

В Ужгороді:

Богдан Андріїв (самовисування) — 23,84% (дані України 24);
Віктор Щадей (Слуга народу) — 22,73% (дані України 24);

У Рівному (хоча нинішній мер там не балотувався):

Віктор Шакірзян (партія Рівне разом) — 21,3% (дані опитування місцевого каналу ITV).
Віталій Коваль (Слуга народу) — 15,8%,
Олександр Третяк (Європейська солідарність) — 15,8%.

У Полтаві (хоча там дані складно назвати достовірними — місцеве видання Полтавщина опитало своїх читачів):

Олександр Мамай (За майбутнє) — 21,8%
Сергій Іващенко (Слуга народу) — 19,5%.
 

4. Чинні мери стали лідерами голосування в більшості обласних центрів

У тих великих містах України, де проводили свої екзит-пол телеканал Україна 24 та соціологічна група Рейтинг, а також низка інших локальних служб, практично скрізь фаворитами виборців стали нинішні очільники міст.

Серед них:

мер Києва Віталій Кличко (УДАР) — 45,93% голосів (дані України 24); 47,8% (дані групи Рейтинг)
мер Львова Андрій Садовий (Об'єднання Самопоміч) — 41,12% (дані України 24)
мер Одеси Геннадій Труханов (Довіряй ділам) — 34,40% (дані України 24); 34,6% (опитування КМІС)
мер Харкова Геннадій Кернес (блок Кернеса — успішний Харків) — 57,90% (дані України 24);
мер Дніпра Борис Філатов (Пропозиція) 44,47% (дані України 24);
мер Вінниці Сергій Моргунов (Українська стратегія Гройсмана) — 66,00% (дані України 24);
мер Запоріжжя Володимир Буряк (Партія Володимира Буряка Єднання) — 60,6% (опитування телеканалу Z);
мер Івано-Франківська Руслан Марцінків (ВО Свобода) — 84% (дані ГО Центр розвитку ініціатив);
мер Миколаєва Олександр Сенкевич (Пропозиція) — 40,78% (дані України 24);
мер Ужгорода Богдан Андріїв (самовисування) — 23,84% (дані України 24);
мер Тернополя Сергій Надал (ВО Свобода) — 72,3% (дані видання 20 хвилин);
мер Черкас Анатолій Бондаренко (За майбутнє) — 32,66% (дані України 24).
Мер Хмельницького Олександр Симчишин (ВО Свобода) — 81,13% (дані vsim.ua)

Винятком стали лише Чернівці, де чинний мер Олексій Каспрук, судячи з усього, програє на виборах:

Роман Клічук (Єдина альтернатива) — 29,13% (дані України 24); 27,5% (дані PGR);
Віталій Михайлішин (Команда Михайлішина) — 21,43% (дані України 24); 21,1% (дані PGR);
Олексій Каспрук (Пропозиція) — 17,94% (дані України 24); 17,8% (дані PGR).

Новий мер з’явиться і в Рівному, проте це було очевидно: чинний міський голова Володимир Хомко не висував там свою кандидатуру.

5. Відсутній у Харкові Кернес та ще кілька мерів перемагають вже в першому турі

Кільком мерам обласних центрів вдалося набрати суттєво більше ніж 50% голосів, що фактично гарантує їм перемогу в першому турі виборів.

Серед них (за даними екзитполів):

мер Харкова Геннадій Кернес — 57,90% (перебуває в Німеччині, куди був госпіталізований після інфікування COVID-19 та погіршення проблем зі здоров’ям);
мер Вінниці Сергій Моргунов — 66%
мер Запоріжжя Володимир Буряк — 60,6%
мер Хмельницького Олександр Симчишин — 81,13%
мер Тернополя Сергій Надал — 72,3%
мер Івано-Франківська Руслан Марцінків — 84%

Можливо, в першому турі переміг також мер Києва Віталій Кличко — це покаже лише остаточний підрахунок голосів ЦВК.

Іншим лідерам голосування на мерських виборах 25 жовтня ще доведеться довести свою перемогу в другому турі.

6. Партія Шарія проходить у кілька великих місцевих рад

Створена трохи більше ніж рік тому партія, «брендом» якої є одіозний блогер Анатолій Шарій (останні роки живе за межами України), на парламентських виборах у 2019 році несподівано випередила Свободу, Громадянську позицію та Самопоміч. Однак тоді потрапити в Раду їй не вдалося (2,23% при бар'єрі в 5%).

Тепер же прихильники Шарія вперше забезпечили цій політсилі реальну нішу в українській політиці. Судячи з результатів екзитполів, партія може пройти до місцевих рад відразу в декількох великих містах, зокрема в таких мільйонниках як Харків та Одеса (для цього необхідно подолати 5% бар'єр):

7. Голос матиме депутатів у Київраді та ще трьох міськрадах

Партія Голос, якій на загальноукраїнському рівні соціологи відводять не більше 2% підтримки, показала помітно кращий результат на виборах до міських рад:

Львова (9,78%, дані Україні 24),
Києва (7,2%, дані групи Рейтинг),
Черкас (12,05%, дані Україні 24),
Рівного (від 7,6% до 9,26%).

Таким чином, депутати від цієї партії напевно будуть представлені щонайменше в чотирьох великих місцевих радах.

А кандидат від Голосу на виборах мера Черкас Віктор Євпак має шанси поборотися за пост міського голови з нинішнім мером Анатолієм Бондаренком.

Євпак, який набирає майже 20%, виходить у другий тур голосування з Бондаренком (32,66%, дані Україні 24).

8. Партія За майбутнє, яку пов’язували з Коломойським — серед головних невдах виборів

Партія За майбутнє в її нинішньому вигляді була створена незадовго до місцевих виборів на основі однойменної парламентської депутатської групи. У травні 2020 року ці нардепи на чолі з Ігорем Палицею оголосили про створення нової однойменної партії - шляхом перейменування партії Україна майбутнього. Раніше її лідером був нинішній очільник Дніпропетровської облради Святослав Олійник.

У липні 2020 року суспільний рух Чесно заявив за підсумками власного розслідування, що в березні партія За майбутнє отримала внесок від компанії, яку пов’язують із групою Приват Коломойського.

Однак на виборах, попри надактивну рекламну кампанію, партія зазнала фіаско. Вона не проходить в жодну з великих міськрад, окрім Ужгорода (де балансує на межі прохідних 5%) і Черкас (де 13,32% підтримки обумовлені тим, що мер Анатолій Бондаренко, фаворит перегонів, балотується саме від партії За майбутнє).

Політолог Володимир Фесенко окремо відзначив «проліт» партії За майбутнє, назвавши цей факт «примітною деталлю» та зробив з цього такий висновок: «Так що з претензіями Ігоря Палиці на прем'єрство доведеться почекати».

9. Неля Штепа може знову очолити Слов’янськ

Це найбільш символічний підсумок місцевих виборів. Колишній мер Слов’янська (Донецька область) Неля Штепа, підозрювана в сепаратизмі, може пройти до другого туру виборів мера, свідчать дані екзит-полу, проведеного аналітичним бюро Система.

За попередніми даними, слов’янський міський голова Вадим Лях лідирує з результатом 34,8%. За Нелю Штепу проголосували 23,1% виборців.

Неля Штепа очолювала міськраду Слов’янська в 2010—2014 роках. Після вторгнення російських військ на Донбас вона закликала президента РФ Володимира Путіна ввести війська в Слов’янськ. Пізніше вона доводила, що гучні заяви під час окупації міста нібито були зроблені «під дулом автомата». Справа Нелі Штепи досі перебуває в суді.

10. Опитування Зеленського: найдивніша пародія на екзит-пол в історії України

Ініційоване Володимиром Зеленський всеукраїнське опитування на виході з дільниць, організатори та спонсори якого так і не були названі до дня голосування, викликало безліч питань у професійних соціологів та спостерігачів за виборами.

Так, у різних регіонах України зафіксували чимало випадків, коли опитування проводили неповнолітні підлітки (зокрема 11, 14 і 16 років). Окремі роз’яснення з цього приводу довелося давати поліції та омбудсмену Людмилі Денисовій.

Комітет виборців України у день виборів називав такі головні проблеми, пов’язані з цим опитуванням:

незаконні факти агітації людьми, які проводили опитування;
випадки проведення опитування безпосередньо на виборчих дільницях (спостерігачі надали в день виборів чимало відповідних фото- і відео, коли членам дільничних комісій доводилося викликати поліцію у таких випадках);
початок опитування пізніше 10:00, що погіршило його репрезентативність, особливо серед людей старшого віку, які традиційно приходять голосувати рано вранці;
непідготовленість волонтерів, які проводили опитування;
опитуванням було охоплено далеко не на всіх дільниці;
маркування опитування — зокрема шрифти на «скриньках» та жилетах волонтерів — повторювало стилістику партії Слуга народу.

У громадській мережі Опора, яка проводила моніторинг виборів, розповіли про таких погрішності проведення опитування Зеленського:

хоча інтерв'юери спочатку проводили опитування біля 55% виборчих дільниць по всій Україні, вже станом на 15:30 поряд з 45% таких дільниць (де працювали волонтери) проведення опитування згорнули;
на півдні країни охоплення дільниць волонтерами було набагато вищим, а на заході - помітно нижчим. «Найбільшу кількість дільниць покрито на півдні (78,65%), найменше — захід (37,81%), центр (55,79%), схід (56,87%)», — повідомила керівник Опори Ольга Айвазовська.

«Це було опитування, яке більше мало ознаки певної акції, флешмобу, але точно не репрезентативної соціології. Тому ми закликаємо президента зважати на наслідки, на оцінки експертних організацій », — заявила Айвазовська.

Крім того, виборці та спостерігачі фіксували випадки, коли волонтери безперешкодно дозволяли заповнювати кілька анкет одній людині або забирати їх з собою «на пам’ять».

Нагадаємо, Зеленський запропонував виборцям відповісти на п’ять запитань.

Відповідно до екзит-полу соціологічної групи Рейтинг, українці відповіли них так:

Чи потрібно ввести довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах — 81% за, 16% проти;
Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони — 45% за, 43% проти;
Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300 — понад 95% за, 4% проти;
Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу, щоб зменшити біль у важких хворих — 70% за, 24% проти;
Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом — 78% за, 10% проти.

За даними Рейтингу, з виборців, які прийшли на дільниці, 33% не взяли участь в опитуванні Зеленського. Частіше за інших його ігнорували прихильники Європейської солідарності, 73% з яких відмовилися брати участь в опитуванні (27% — погодилися).

Водночас найактивніше в опитуванні Зеленського брали участь виборці Слуги народу (63% проти 37%). Про це повідомив директор соцгрупи Рейтинг Олексій Антипович.

У партії Слуга народу пообіцяли, що підсумки опитування будуть оприлюднені увечері в понеділок, 26 жовтня. 
Переглядів (1809) Коментарів (0) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. У Чернівцях досі не затвердили остаточний протокол з результатів виборів до міськради
2. До Чернівців приїжджає мер Івана-Франківська, аби поділитися досвідом розвитку міста (ВІДЕО)
3. Кого обрали виборці Буковини до обласної ради?
4. Моніторинг місцевих виборів 2020: ПІДСУМКИ
5. Нова Чернівецька міськрада і нові фракційні розклади (ІНФОГРАФІКА МБ)
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...