Іван Рибак: «Маніпуляція, що почалася на президентських виборах, триває й далі»

ДОСИТЬ КЛОУНАДИ! / 


«Соціологія по Україні та Чернівецькій області показує, що якісних зрушень у позитивну сторону не відбулось. Ні в питаннях охорони здоров`я, ні в питаннях освіти, про питання інфраструктури я взагалі мовчу», – заявив під час розмови з нашим кореспондентом український політик, народний депутат України 8-го скликання Іван Рибак.

- Іване Петровичу, зараз найбільш актуальна та гостра тема, яку обговорюють буквально всі на вулицях, домівках на кухнях, – це обмеження, які введені на території Чернівецької області: у місті Чернівці та також у низці районів, тобто так звана «червона» зона…
 

- На моє глибоке переконання, взагалі розмова про карантин – це схоже на ходіння по лезу. Бо, з однієї сторони на шальках терезів стоїть життя і здоров`я людей, на іншій – стоїть питання економіки, адже від ситуації, яка складається довкола пандемії коронавірусу не тільки в Україні, а й у світі, нищаться економіки держав, падає соціальний добробут місцевого населення, від кожного села, селища, кожного населеного пункту до ситуації в Україні загалом.

 

Але, те, що відбувається сьогодні в Чернівецькій області, дійсно потребує окремого коментаря, і про це, напевно, буде написано в книжках, адже ситуація навколо коронавірусу набрала незрозумілих обрисів.

 

З одного боку, Уряд приймає рішення щодо введення зон та карантинних обмежень на території міста Чернівці, Новоселицького, Глибоцького, Вижницького районів, Кіцманщини, Заставнівщини, в той же час, в інших районах області, таке враження, що ковіду не існує. Питання інше – чому на сьогоднішній день протягом 4 місяців лікарні та медсистема області не є готовими до другої хвилі коронавірусу? Питання, де поділися кошти з державного бюджету – 64 млрд. грн., які були виділені на антиковідний фонд? Наші телеглядачі, напевно не можуть уявити, і я навіть не можу уявити цей склад-поїзд із такою сумою, адже це десь 64 вагони грошей. А з них 2 вагони мали б потрапити до Чернівецької області.

 

Питання до влади – де ці кошти? Де ці вагони з грошима, які мали б піти на підтримку медичної системи, на купівлю систем життєзабезпечення хворих на Covid-19, на купівлю медичних препаратів. Адже, напевно, я думаю, що у багатьох телеглядачів є знайомі родичі, які лікувались від коронавірусу.

 

У мене лікувалась від ковіду дружина і двоє дітей – донька і син. Але жодної копійки з держави ніхто не витрачав на це лікування. Це все лікування відбувалося за власні кошти. Так само, всі хворі, які лікувалися в Чернівецькій області, практично витрачали кошти на купівлю медичних препаратів від коронавірусу. Від цього дійсно страшного вірусу, адже він вражає всіх. Цей вірус не вибирає – жінка ти чи чоловік, дитина ти, дорослий чи пенсіонер. І тут питання: чому медична система області на сьогодні при такому тривалому перебігу цієї пандемії на території Чернівецької області виявилась не готовою?

 

Сьогодні знову зростає кількість хворих на коронавірус. Чернівецька область у “червоній” зоні”. Більше того, навіть в Україні. Тут треба не тільки про область говорити. А треба говорити загалом: про Франківську область, Львівщину.

 

Але назріває питання, чому держава більшість «червоних» зон створює на Західній Україні? Можливо, це якась підготовка до не проведення виборчого процесу до органів місцевого самоврядування восени цього року?

 

Бо, коли в Уряді говорять про те, що від сьогоднішнього дня, 28 серпня, і до 28 вересня є обмеження для в’їзду в Україну іноземним громадянам, а в нас уже почався виборчий процес, і без іноземних громадян, зокрема без представників спостережувальних комісій за виборчим процесом, ОБСЄ, такі вибори можуть взагалі бути нелегітимними. Вони відбудуться, але будуть не визнані легітимними і, влада, яка буде обрана на той момент, теж буде визнана нелегітимною. Тут питання є достатньо серйозним, бо від нього залежить доля кожного населеного пункту нашої області, в тому числі. Бо є досить хибною думка, що ці процеси відбуваються в Києві на Печерських пагорбах та зовсім нас не стосуються. Вони стосуються нас ще й як! Бо завтра треба приймати бюджет, а цей орган місцевого самоврядування повинен приймати програму своїх дій, тим паче, як прикордонний регіон. Ми повинні враховувати й інтереси сусідніх районів, як-то, до прикладу, працюємо в моніторинговій групі з разом із Румунією по річці Сірет. Це серйозні речі, які тягнуть за собою серйозні наслідки.

  

Тобто, тут питання досить серйозне та надто масштабне і геополітичне. Бо, якщо ми сьогодні не запускаємо в Україну іноземців, які, по суті, для нас є тією надією інвестицій, про які гарно і яскраво говорять з екранів телебачення наші можновладці, то про яке створення робочих місць ми можемо говорити у майбутньому, чи про зростання економіки чи про наповнення бюджету?

Ось цифри для доповнення тієї реальності. За перший квартал падіння економічного зростання на 6,89% в Україні. Такого падіння не було з часів першого дня української незалежності. За перший квартал і попередній рік перебування нової влади додатково 286 млрд. грн. – це збільшення загального обсягу заборгованості держави. Це при тому, що 300 млрд.грн. офіційно закладені в Закон « Про державний бюджет» на 2020 рік, коли минулого року в грудні приймався бюджет. 300 млрд. не вистачає. Вересень, жовтень, листопад і грудень – держава не має чим фінансувати медичну галузь, освітян, пенсії, інфраструктурні проекти тощо. У мене складається таке враження, що вирішили цю проблему вирішити за рахунок місцевого населення у кожному регіоні. 
 
Я поясню чому. Дитячий садочок у «червоній» зоні не працює, йому забороняється працювати. Відповідно, на роботу не виходять вихователі, їм не платять заробітну плату, в такий спосіб влада економить гроші. От і все, про наслідки ніхто не думає. Вони живуть таким принципом – після мене, хоч потоп.

Ви пам`ятаєте події 2014 року, коли почалася російсько-українська війна – агресор вторгся на територію Донбасу, коли Чернівецьку область просто захлинули масові протести проти хвиль мобілізації. Ми ночували на роботі. Ви зараз зайдіть, подивіться, 17:00 –нікого на роботі немає. Таке враження, що просто «після мене – хоч потоп», я собі попрацював, зарплату взяв, а зарплати в них сьогодні, до речі, немаленькі.
 
Сьогодні Уряд обмежив зарплати чиновникам до 47 тис.грн. І, коли ми прийшли в парламент, у листопаді 2014 року заробітна платня народного депутата складала 4900 грн., у тому числі, на поїздки на виборчий округ. А сьогодні така заробітна платня народного депутата складає близько 50 тис. грн., а вони ще й собі підняли за рахунок підняття мінімальної зарплати. А з коштами на використання депутатських повноважень – це близько 100 тис. грн.
 
У Фейсбуці вони можуть бігати, тягати гирі, їхати на велосипедах, а в процесі між тим розповідати українському народові, як вони вболівають за нього.

- Іване Петровичу, оскільки Ви зачепили цю досить гостру тему бізнесу в умовах карантину, чи не найбільш болісно довелося пережити цю ситуацію підприємцям малого бізнесу. Як їм рятуватися в таких умовах, якщо ми не зовсім бачимо допомогу держави, (така практика є закордоном, у нас, на жаль, цього немає)?

- Поділюся секретом, Чернівецька область найбільше втратила від запровадження оцих бар`єрів і захисних заходів під час карантину, запровадженого в березні. Це єдина область, де немає великого бізнесу; малий і середній бізнес формує ВВП Чернівецької області. Тому, в нас найбільше падіння ВВП з усіх регіонів України, з усіх областей. Кожен малий підприємець Кіцманщини, Заставнівщини, Хотинщини чи то Новоселиччини, а найбільше це чернівчани – вони найбільше втратили від запровадження оцих заходів. Це і зупинка громадського транспорту, закриття барів, ресторанів. Не секрет, шо Чернівці живуть за рахунок сфери надання послуг і торгівлі – це дві сфери, які найбільше наповнюють місцевий бюджет.

-Тобто, вони могли розраховувати на допомогу від держави у цей час?

Держава просто пообіцяла, як-то з кредитами під 5-7-9%, а коли люди звернулися в банки для надання їм кредитів під такі дійсно хороші відсотки, які є посильними для малого та середнього бізнесу, вони побачили, що є ряд обмежень для підприємців отримати таку допомогу. Це навіть не допомога, а позика у вигляді цих дешевих кредитів. А про допомогу тут мова навіть не йде про прийняття рішень про фінансову підтримку, якої вони так і не дочекалися.
 
І чернівчани якраз постраждали тут найбільше. Поясню чому. Тому, що якісне представництво місцевої громади, зокрема Чернівецької, Кіцманської, Хотинської чи Новоселицької у Києві на Печерських пагорбах, у кабінетах урядовців дає можливість чернівчанам спати спокійно. Сьогодні такої підтримки у них немає. Бо, за соціологічними опитуваннями, прізвища народних депутатів, яких обирали минулого липня 2019 року, знає приблизно 6 % всього населення округів.
 
Я відверто вам скажу, не хочу сказати, що винні виборці, а в цьому винні ЗМІ. Тут камінь у ваш город, я відверто кажу. Бо, якщо б такі дискусії виходили на певний рівень у суспільстві через ЗМІ рік назад, коли ми попереджали про те, що не можна голосувати за кота в мішку, про те, коли ми попереджали, що люди не мають фахових знань і досвіду у цій роботі, не можуть призвести до позитивного результату. Я не можу будувати дорогу, бо я не є будівельником, я є фахівцем в інших галузях, я можу працювати у тій галузі. І, коли люди обрали цих народних депутатів, які тягають гирі, бігають по стадіону і на велосипеді катаються, і говорять про те, як вони турбуються про людей, а їм у цей час потрібно бути на засіданні Кабміну, виділяти кошти для того, щоб подолати наслідки повені 2020 року.

Давайте знову будемо відвертими, я у Фейсбуці на сторінці писав, чому Чернівецька область отримала тільки 30 млн. грн., а Івано-Франківська отримала 500 млн. грн. Де ота справедливість?

-Я пригадую, ці розмови. Казали, ще дадуть, ще дадуть…


- Так, дадуть. Ви, мовляв, не піднімайте гвалт, не маніпулюйте. Я не маніпулюю. Сьогодні пройшло 3 місяці, жодної додаткової копійки на подолання наслідків повені цього року Чернівецька область не отримала. Чому немає звернень народних депутатів та чому немає жорсткої критики Уряду від наших народних депутатів, які представляють Чернівецьку область у Києві? У Івано-Франківську депутати зібрались, пішли до пана Шмигаля і отримали 500 млн. грн. Сьогодні в Івано-Франківській області відбудовуються дамби, відбудовуються дороги. А в Чернівецькій області за останніх 1,5 року не зроблено нічого.

- Відбудовується міст у Маршинцях.

- Ну, послухайте, ми ж серйозно дискутуємо і не будемо говорити про нісенітниці тому, що 100 млн. грн. за поданням Максима Юрійовича Бурбака було виділено і стояло на рахунку ще минулого літа на будівництво Маршинецького мосту. Так само, як і з Розтоками. На моє запрошення приїхав міністр інфраструктури пан Омелян і 72 млн. були виділено на міст у Розтоках. Вони були в області, їх треба було освоювати.

- Прийшла нова влада, вони почали освоювати ті гроші на інші об`єкти.

– Вони хотіли взяти здобутки собі, але не зробили нічого нового.

- Як я розумію, Ви зараз говорите про ініціативу «Велике будівництво»?

– У тому числі, ті об`єкти, які не потрапили під «велике будівництво», вони так і залишаться незавершеним будівництвом. Але ті об`єкти, які вже на фінальній стадії готовності, то, наприклад, у мості найголовніше – опори. Коли вже опора є, то асфальт можна закатати. Така сама ситуація із «великим будівництвом» шкіл. Наприклад, Усть-Путильська школа. Її будівництво тривало досить довгий час – від погодження земельної ділянки, декілька сесій органів місцевого самоврядування, виготовлення проектно-кошторисної документації, відповідні експертизи, початок будівництва. Сьогодні вже 80 % склала готовність Усть-Путильської школи. На неї ставлять лейбл «велике будівництво», фарбують стіни в зелений колір, і кажуть: «Ми зробили це, буквально, за лічені місяці». Є чим похвалитися, але ніби й немає. Це маніпуляція, яка відбулася минулого року на виборах президентських і парламентських, маніпуляція відбувається і далі. І мені дуже не хотілося б, щоб така маніпуляція і далі здійснювалася, щоб такі експерименти і далі здійснювалися над чернівчанами, буковинцями і на виборах у жовтні цього року.

- Як, до речі, вибори будуть проходити в таких умовах? Чи є у Вас якісь прогнози?

- Ви знаєте, я не впевнений, що в таких умовах вони можуть відбутися. Тому, що будь-яке зібрання згідно Закону України «Про об`єднання і політичні партії» підпадає під штраф, який може бути виписаний кожному із учасників таких зборів. А це: конференції про висунення кандидатів, партійні з`їзди. Якщо ми візьмемо, що не можна збиратися більше 20 осіб, а ви знаєте, що, до прикладу, вибори відбуваються за партійною системою, мінімум 24 кандидати від кожної партії. Тобто, це вже порушення Рішення Комісії ТЕБ та НС, Кабінету Міністрів щодо «червоної» зони на території Чернівецької області. Комусь можна буде збирати, але неугодним – ні. Це механізм впливу на виборчий процес через адмінресурс. Раніше адмінресурсом називали роздачу соцпайків, а сьогодні цей адмінресурс і маніпуляції, які відбуваються зараз, у тому числі, в Чернівецькій міській раді навколо ситуації з коронавірусом, це теж адмінресурс, який вже використовується для маніпуляції виборцями під час виборчого процесу. Це розмова не 5-ти хвилин, ця дискусія повинна в суспільство виходити щодня з екранів телевізорів і шпальт газет. Але, на жаль, відверто мало хто хоче говорити.

-Хочу продовжити Вашу попередню фразу, що ми повинні були запрошувати до нас в ефір діючих народних депутатів, навіть ще на тому етапі, коли вони були кандидатами. Вони вважають, що телевізор, особливо ТВА, їм не потрібен. Наше запрошення в силі. І для Георгія Мазурашу, і для інших депутатів від партії влади. Інформацію треба доносити, адже люди повинні розуміти. Однак, чи хочуть люди розуміти, ще питання в цьому?

- Я, все ж таки, маю надію на те, що протягом останніх півтора року, пелена з очей чернівчан і буковинців почала спадати. До речі, я якраз подивився географічно, то «червона» зона – це переважно майбутній Чернівецький район. І тут теж є питання, чому така маніпуляція відбувається в одному з найбільших районів України і чи не пов`язано це із майбутніми виборами? Я переконаний, що на 99,9% це пов’язано із цьогорічним виборчим процесом, бо підтримка діючої влади на сьогоднішній день стрімко падає. Вони це розуміють, і будуть упиратися всіма можливими і неможливими, законними і незаконними методами, аби не провести виборчий процес на території Чернівців, не дати чернівчанам обирати ту владу, яка буде вести Чернівці і Буковину до процвітання.

- Іване Петровичу, нещодавно на сесії Чернівецької міської ради в контексті обговорення карантинних обмежень пролунала така пропозиція від секретаря міської ради Василя Продана щодо необхідності створення муніципальної поліції в Чернівцях, яка буде підпорядковуватися за його словами: «не комусь там у Києві, і не Кабінету Міністрів, а, безпосередньо, чернівчанам». Як Ви гадаєте, наскільки адекватною є така пропозиція і чи не може вона, не дай Боже, який конфлікти породити?

- Взагалі-то, муніципальна поліція, сама природа її створення – ідея достатньо хороша. Бо муніципальна поліція повинна стежити за дотриманням правил дорожнього руху, паркування, екологічних правил і санітарних норм. Муніципальна поліція – це підтримка Національної Поліції, це допомога правоохоронним органам, яка має відповідний законний статус. А не створення якоїсь поліції окремої, яка буде підпорядковуватися міській раді.

- Ну, наприклад, служба охорони.

- Служба охорони – це охорона, а тут ми говоримо про правоохоронний орган, який буде підпорядковуватись Національній поліції і паралельно працювати із патрульною поліцією. Ви знаєте, що я б не хотів, щоб у Чернівцях були такі події, які сталися в Княжичах, коли правоохоронці стріляли один в одного. До таких речей і висловлювань потрібно підходити дуже обережно. Бо, коли на Донбасі говорять про створення своєї поліції, ми розуміємо до чого це там призвело і скільки життів українці віддали. Коли ми говоримо про ситуацію в Чернівцях, теж є непростим з точки зору етнічних і національних меншин, це теж достатньо небезпечно. І, взагалі, правоохоронна система, яка, я погоджуюсь, на цей час не є досконалою, з нею не треба жартувати. А, навпаки, вести суспільну дискусію щодо того, щоб правоохоронні органи, в тому числі, Національна поліція ставала кращою. І, я думаю, керівництво Національної поліції цілком би пішло на таку дискусію, щоб досягти якісно вищих показників у роботі та роботі своїх підлеглих.

- Тут варто зауважити, що керівництво нашого Головного Управління Нацполіції в Чернівецькій області вже відреагувало на ці події в Чернівецькій міській раді, закликавши місцевих політиків не спекулювати на тематиці коронавірусу, карантину і не ухвалювати популістських рішень.

- Цілком погоджуюсь із таким закликом, адже події навколо коронавірусу, – це ходіння по лезу. З однієї сторони – це здоров`я людей, бо той, хто зіштовхнувся із цією хворобою, він уже думає зовсім по-іншому, а з іншого боку – це питання збереження держави на майбутнє для своїх дітей. І тут, дійсно, дуже важко обирати.

Хочу зробити таку ремарку. До мене телефонував мій колега, який є керівником органу місцевого самоврядування і каже: «Ти знаєш, я перед дилемою стою. З однієї сторони люди вимагають прийняти рішення щодо дозволу в «червоній» зоні працювати під час карантину, відкрити навчальні заклади, з іншої сторони я усвідомлюю, що, не дай Боже, захворіє хоча б одна дитина у школі, якій я дав відкритись, потрапить до лікарні, а то й може бути щось гірше, нести відповідальність буду персонально я, а не ті люди, які від мене цього вимагають. Тому, я буду діяти однозначно в межах чинного законодавства, не буду приймати дурних рішень, а буду звертатись до Уряду, аби контролювали цей процес, аби надали допомогу Чернівецькій області та моєму регіону в боротьбі з коронавірусом». Тільки в такий спосіб ми вийдемо і досягнемо позитивного результату. Іншого шляху не існує, є шлях об`єднання для боротьби з коронавірусом і для порятунку Чернівців для збереження економіки краю.

- Підсумовуючи, неодноразово звучала теза, що Чернівецька область – тестовий майданчик для експериментів, у тому числі, й запровадження «червоної» зони. Як переживе Чернівецька область, – так і будуть екстраполювати і на Україну. Що нас чекає надалі і як реагувати на це?

- Насправді десь я теж теорію змови відчуваю. Є повідомлення ЗМІ про те, що за поданням голів військово-цивільних адміністрацій Луганської і Донецької областей до Центральної виборчої комісії, є Постанова, тобто Рішення ЦВК, про скасування виборів у цих областях, на територіях, підконтрольних українському Уряду. І це вивчення далі відбувається. Будуть проводити соціологічні опитування, як люди на це все реагують. Так само випробовують у Чернівецькій області варіанти «червоної» зони, але не думають про те, що буде завтра. Вони думають, що будуть вічними, але я думаю, що ця точка кипіння в чернівчан, буковинців та й взагалі, українців рано чи пізно настане. Вже приходить розуміння того, що ситуація рухається в хибну сторону. Соціологія по Україні та Чернівецькій області показує, що якісних зрушень у позитивну сторону не відбулось. Ні в питаннях охорони здоров`я, ні в питаннях освіти (а тут взагалі ми йдемо в низ і пробиваємо дно), про питання інфраструктури я взагалі мовчу. По Чернівецькій області 7 % використання коштів, які були закладені в Державному бюджеті на дорожній фонд. Ремонт доріг у всіх населених пунктах не відбувається, бо 7 % використання коштів – це найнижчий показник, а область займає найнижчі позиції по рівню соціально-економічного розвитку в Україні.
 
Але, підсумовувати завжди треба чимось добрим, тож маю надію, що все буде добре. Пройдемо і це. Перефразовуючи надпис на перстні Соломона: «Так все не буде».

Розмову вів Вадим ПЕЛЕХ 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації