ВООЗ визнала, що у світі пандемія коронавірусу. Наскільки все погано?

На даним момент у світі зареєстровано більше 121 тисячі випадків захворювання на новий коронавірус і більше 4 тисяч смертей від нього. Останнім часом COVID-19 поширився на всі континенти за винятком Антарктиди.

Крім Китаю, де почалася епідемія, найбільше хворих на коронавірус було зареєстровано в Італії (більше 10 тисяч), Ірані (9 тисяч), Південній Кореї (більше 7700), Іспанії (більше 2 тисяч), Франції (більше 1700), Німеччині (більше 1600), США (більше 1000).

В Україні поки що зареєстрований лише один випадок коронавірусу. Однак уряд Дениса Шмигаля оголосив в Україні карантин з 12 березня — всі школи та виші будуть закриті, а проведення масових заходів з більше ніж 200 учасниками заборонено. Крім того, з 12 березня закриють 170 пунктів пропуску на кордонах із 219. Також прем'єр анонсував припинення авіасполучення з Італією, яка займає друге місце у світі за розповсюдженням коронавірусу.

НВ розповідає, чому епідемію коронавірусу визнали пандемією, і що це означає.

 

Пандемія — це поширення нового захворювання у світових масштабах. Таке визначення зазначене в матеріалі ВООЗ від 2010 року, опублікованому у зв’язку з пандемією грипу H1N1. Оскільки коронавірус вже поширився у світових масштабах, визначення ВООЗ його поширення як пандемії є просто визнанням цього факту.

Американське видання CNN почало використовувати термін «пандемія» щодо спалаху COVID-19 на два дні раніше за ВООЗ — 9 березня. Видання опублікувало в цей день матеріал свого головного медичного кореспондента доктора Санджая Гупти, який пояснював рішення використовувати цей термін, не зважаючи на те, що ані ВООЗ, ані Центри з контролю і профілактики захворювань в США його не використовують.

Гупта зазначає, що немає вичерпного переліку конкретних критеріїв пандемії, які були б визнані скрізь, проте три такі критерії все-таки є загальновизнаними.

Вони наступні:

— вірус може викликати хворобу або смерть;

— цей вірус стабільно передається від людини до людини;

— є докази поширення цього вірусу по всьому світу.

Всім цим критеріям станом на 9 березня коронавірус вже відповідав.

Згідно з визначенням Центру з контролю і профілактики захворювань США, пандемія — це «епідемія, яка поширюється в декількох країнах або на кількох континентах, зазвичай вражаючи велику кількість людей», тоді як епідемія — це «зростання, часто раптове, кількості випадків захворювання до показників більш високих, ніж зазвичай очікується в даній популяції в даному регіоні».

Ще в кінці лютого доктор Ненсі Мессоньє з американського Центру з контролю захворювань зазначала, що коронавірус відповідає двом критеріям пандемії - він може призвести до смерті і передається від людини до людини. Подальше поширення вірусу у світі призвело до того, що ситуація стала відповідати і третьому критерію пандемії.

Пандемії можуть бути легкими, помірними і важкими. Ступінь тяжкості пандемії може змінюватися з часом і відрізнятися залежно від місця або групи населення. На тяжкість пандемії впливають такі фактори як зміни вірусу, рівень вразливості населення до захворювання або обмеженість можливостей системи охорони здоров’я.

Чим відрізняються заходи, яких має вживати держава, у випадку локальної епідемії та пандемії
У разі пандемії основна увага повинна приділятися не лише стримуванню поширення захворювання, а й пом’якшенню наслідків цього поширення.

Так, на думку Ненсі Мессоньє, у США зараз питання не стільки в тому, чи пошириться хвороба, скільки в тому, коли саме це станеться і скільки людей захворіє важко.

А головний хірург США доктор Джером Адамс заявив CNN: «Спочатку в нас була позиція стримування, щоб ми могли дати людям час підготуватися до того, де ми зараз перебуваємо. Ми переходимо у фазу пом’якшення наслідків, що означає, що ми допомагаємо громадам зрозуміти, що буде більше випадків: „На жаль, ви побачите більше смертей, але це не означає, що ми повинні панікувати“».

Пом’якшення наслідків не виключає стримування поширення хвороби, але воно передбачає також прогнозування того, скільки пацієнтів надійдуть до лікарень, і підготовку до того, щоб їм могла бути надана необхідна допомога.

За даними досліджень, проведених у Китаї, близько 80% інфікованих коронавірусом мали симптоми сильної застуди, 14% захворіли серйозніше, а 5% опинилися у критичному стані. У важкому і критичному стані найчастіше опиняються хворі у віці від 70 до 80 років. Супутні хвороби, такі як серцево-судинні захворювання, діабет, захворювання легень, гіпертонія, теж збільшують ризик.

Колишній директор Центру з контролю і профілактики захворювань у США доктор Том Фріден, зазначив, що людям старшого віку і більш вразливим з медичної точки зору варто дистанціюватися від оточення, щоб уникнути зараження.

Пандемії грипу у XX і XXI столітті

Пандемії не рідкість в історії людства. Так, у 2009 році людство пережило пандемію грипу, викликаного одним зі штамів вірусу H1N1 (свинячого грипу). Згідно з дослідженням, опублікованим у 2012 році, жертвами цього вірусу в усьому світі стали від 151 700 до 575 400 людей.

За сто років до цього під час пандемії так званого «іспанського грипу», викликаного вірусом, схожим на вірус свинячого грипу, в усьому світі померло від 20 до 50 млн людей, в тому числі 2,64 млн людей у країнах, які зараз входять до складу ЄС.