Свободівець Олег Куцин: «Ми не можемо весь час оборонятись, ми повинні готуватись до наступу» (ФОТО)
У Чернівцях побував командир легендарного добровольчого батальйону «Карпатська Січ» та «Легіону «Свободи», член Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Куцин. Він приїхав до буковинських побратимів, які воювали на сході України, щоб привітати їх з Днем Героїв, побути з ними, обнятись, вручити нагороди, пошанувати біля пам»ятної стели на Центральній площі Чернівців тих, хто загинув за Україну. А потім ми сиділи у затишному кабінеті громадського «Простору «Свободи» і говорили про наболіле.
Про ситуацію в країні, майбутні парламентські вибори, реванш проросійських сил, про архіважливу присутність у найвищому законодавчому органі націоналістів-свободівців… Про хлопців, яких втратили на війні… про тих, які воюють, які повернулись звідти.
Згадували 2015, коли разом з патріотами-волонтерами, лідером буковинських свободівців Віталієм Мельничуком заїжджали з Пісків у лікарню Мечникова до нього, командира «Карпатської Січі» Олега Куцина, який лежав з важким пораненням, втративши багато крові. Весь у бинтах, ослаблений, однак оптимістичний заручник лікарняного ліжка пан Олег говорив, що хоче чимшвидше одужати, щоб повернутись до хлопців у Піски, де стоять добробати «Січі». Все допитував: «Як вони там?», розповідав історії. Не про себе. Про бойових побратимів.
Олег Куцин пройшов важкі випробування під час Революції Гідності, реальне пекло на війні, коли їх, добробатів, у Пісках накривали «Градами» московські окупанти. Він пережив чимало смертей бійців, які годяться йому в сини… Повернувшись у мирне життя, комбат «Карпатської Січі» та «Легіону «Свободи» Олег Куцин не припинив боротьбу за Україну на ідеологічному фронті.
Чоловік-кремінь, українець не лише за місцем народження і графою у паспорті, а насамперед за переконаннями, не голослівно, без пафосу сказав наприкінці нашої розмови: «Якщо треба буде заради України покласти життя, я готовий».
Пан Олег має тверду думку стосовно війни на сході, політичної ситуації у державі, ролі «Свободи» та інших націоналістичних формувань у долі України, отож своїм баченням радо поділився з журналістом.
- Пане Олеже, не встигли політики набратись вологи після виснажливих президентських виборів, як у черговому форс-мажорі вже треба готуватись до парламентських. «Свобода» встигне перезавантажитись?
- Ми є та організація, яка мусить все зробити для того, аби привести фракцію націоналістів до парламенту. Ми не працюємо стандартно і вся наша виборча кампанія – це суцільний форс-мажор, бо труднощів у «Свободі» вистачає: це і загальнополітичні, і фінансові питання, і питання дуже слабкої присутності «Свободи» в інформаційному просторі. Нас всюди блокують, діючи за принципом: «Будь-хто - тільки не «Свобода». «Свобода» незручна нікому: ні лівим, ні правим, ні центристам, ні лібералам. Якщо в чомусь іншому вони гризуться між собою, то в одному єдині – щоб «Свобода» не потрапила до влади.
Вже дійшло до того, що Порошенко та інші позиціонують себе як націоналісти і грають на нашому електоральному полі. Це ускладнює ситуацію, бо виборці думають, що якщо нас немає в «телевізорі», то «Свободи» немає, вона вмерла, «здулася» і починають шукати націоналістів між «ляшками», «порошенками» - там, де націоналізму й близько немає. Тому ми, свободівці, працюємо у штатному, революційному режимі, не зважаємо на труднощі, бо звикли їх переборювати і рухатись вперед. За приклад маємо націоналістів 40- х, 50-х років, коли діяло ОУН. Я порівнюю в яких умовах боролись націоналісти тоді і тепер і бачу, що сьогодні це набагато легше, бо є держава, є державні інституції і ми боремось у зовсім іншій ситуації.
Потрібно розуміти, що ми зараз, на мою думку, стоїмо на порозі великої війни. Україну чекають серйозні катаклізми – чи то зовнішня агресія, чи внутрішнє протистояння, але просто еволюційним шляхом українці до влади навряд чи прийдуть. Хотілось би, щоб це відбулось парламентським шляхом, тобто еволюційним, але при нинішній спробі реваншу, який вже розпочався, нам ще доведеться зійтися в бою і то дуже серйозному. Тому націоналісти не повинні бути «страусами», ми до цього маємо готуватися.
Дай Бог, щоб не було великого кровопролиття. Якщо не буде зовнішньої агресії, ми якось всередині країни розберемось в усьому. Але буде погано, якщо не будемо готові до того, що було, скажімо, у 2013-2014 роках, коли ніхто не був підготовлений до таких подій і до війни зокрема. Тоді багато хто з націоналістів - свободівців з тепер окупованих територій не знав що робити. Все було хаотично, без будь-якого плану дій. Що робити, куди їхати, як комунікувати, де збиратися, як тримати одне з одним зв»язок, куди родини везти – ніхто про це, на жаль, не знав і раніше не думав. Не хочеться, щоб ми зараз опинились у такій самій ситуації. Тому я твердо наполягаю на тому, що нам потрібно, крім підготовки до політичних баталій, готуватися до серйозних військових дій. Чи із зовнішнім ворогом, чи з внутрішнім, але ми повинні бути готовими. Ми повинні знати що робити, якщо так складеться.
- У 2012 році «Свобода» отримала 11% голосів виборців на парламентських виборах, однак у 2014 партії не вдалося подолати п’ятивідсотковий бар’єр і ви не мали своєї фракції. Чи Ваша політсила врахувала прорахунки?
- Мені важко аналізувати повною мірою - врахувала чи не врахувала «Свобода» попередні прорахунки, адже я не входжу до складу найвищого керівництва організацією. Бачу, що є розуміння помилок, які ми допустили. Де в чому, вважаю, не допрацювали, але це моя суб’єктивна думка, у нас є лідери Тягнибок або Кошулинський, які мають більше інформації, відповідно вони можуть робити більш точний аналіз ситуації.
- «Свобода і Нацкорпус нещодавно пікетували парламент з вимогою ухвалити нове законодавство про відкриті списки, заборону платної реклами перед виборами, покарання за підкуп виборців тощо. Як добитись виконання цих вимог?
- Думаю, що з цим парламентом складно добитись будь-яких вимог. Навряд чи їх підтримає більшість, ці всі речі вигідні тому парламенту, який зараз є. Якщо і будуть прийняті якісь зміни, то винятково під тиском вулиці. Якщо нам вдасться зорганізувати протести і переконати людей, що для виконання цих вимог потрібно вийти на вулицю, бо нічого не буде змінено, тоді ще є шанс. Просто чекати, що вони самі стануть свідомі – марна річ, вони інакше не вміють працювати, не звикли. Відповідно всі претензії, які ми їм висуваємо, - проти їхнього внутрішнього єства. І вони не підуть на це. На телевізор будуть говорити: «Так, так, треба…», а коли прийде час голосувати, не підтримають ці зміни.
- Є загроза того, що в парламенті може сформуватись прокремлівська більшість. Як не допустити цього?
- Така загроза існує. На жаль, цей процес на сьогоднішній день проходить мимо нас. Тому наявність націоналістичної фракції у парламенті, нехай і не великої, важить дуже багато. Не можна в жодному випадку допустити об’єднання таких сил, як партія Зеленського з Опозиційним блоком та іншими проросійськими силами. Якщо будуть такі спроби, ми це однозначно будемо виносити зсередини парламенту у суспільство та піднімати народ. Думаю, нам вдасться не допустити об’єднання команди партії Зеленського з проросійськими силами, а першу чергу - з Опоблоком. Відсутність же націоналістів у парламенті може призвести до того, що все-таки ці сили об’єднаються в антиукраїнських діях. Єдина запорука – це присутність націоналістів у парламенті.
- Оприлюднено рейтинги 5 партій, які нібито проходять до Парламенту. «Свобода» навіть не згадується…
- Звісно, це свідоме применшення ролі нашої політсили та її присутності на політичній арені. Політичні опоненти застосовують нові технології, спрямовані проти нас. Наприклад, розкручування Ігоря Смешка, як «професійного…», «патріотичного…», «генерала…», «який не був у політиці, не заангажований, має доступ до інформації», і т д. На моє тверде переконання, це медведчуківський проект.
- Останнім часом антиукраїнські сили значно активізувались, про це свідчать намагання Конституційного суду скасувати закон про декомунізацію. Націоналісти зайняли тверду позицію і суд під їхнім тиском призупинив розгляд цього питання. Чи є гарантія, що він знову не повернеться до цього закону і тихцем не скасує?
- Від цього складу Конституційного суду можна чекати будь - чого. Якщо таке станеться, то зарадити цьому політичним шляхом буде практично неможливо. Потрібно піднімати вулицю. Якщо ми приведемо під Конституційний суд десятки тисяч людей, то вони злякаються і можуть відкласти або прийняти відповідне рішення. Якщо приведемо сотню-дві людей, то вони подивляться у вікно і зроблять свою справу. Тому зараз знову велику роль відіграватиме вулиця.
- Як ви оцінюєте кадрові рішення Президента Зеленського?
- Перші кадрові призначення розчарували українців. Чому народ голосував за Зеленського? Тому що то було нове обличчя, яке казало, що «ніякого кумівства, родини, друзів на відповідальні посади не призначатиме», що «ми проведемо розслідування по Іловайську, Дебальцевому» і так далі. Тут же він призначає юриста олігарха Коломойського Андрія Богдана керівником апарату Президента. Що це означає? Що Коломойський буде керувати апаратом Президента? Далі Зеленський призначає на ключові посади керівництва державою людей з 95 кварталу...
Я, наприклад, маю своє бачення щодо цієї людини. Хомчак родом з Дніпропетровська, він був у дуже хороших стосунках з командою Коломойського. Коли приймалось рішення по Іловайській операції Хомчак був одним з учасників наради, яку проводив заступник Коломойського Геннадій Корбан за участю командирів добровольчих батальйонів.. Тож на них теж лежить відповідальність за Іловайську трагедію. Не менша відповідальність лежить і на Порошенку та Муженку, які в цей час приймали військовий парад у Києві.
Разом з тим, коли кажуть, що Хомчак тікав, це можна трактувати по-різному, тому що кожен бачив ситуацію локально, виходячи з того, де він був. І якщо Хомчак рухався в іншому напрямку від того, хто це бачив, це ще не означає, що він тікав. Щоб з’ясувати що і як було насправді, потрібно було провести ретельне розслідування. А цього не було.
Я зараз пригадую інший випадок, коли після подій на Майдані в Інтернеті піднявся величезний шум з приводу того, що, мовляв, бачили, як Тягнибок тікав з Майдану. Це був величезний камінь, кинутий в бік «Свободи» і Тягнибока. А я був там в цей час і бачив все на власні очі. Якраз повертався з Інститутської, де брав участь в наступальних діях, виносив поранених і біля пам’ятника засновникам Києва зустрів свого товариша - історика, дослідника Романа Коваля. Він мене навіть не впізнав, бо у мене обличчя, руки були в крові… І тут повз мене проходять Тягнибок, Кошулинський, Мохник, інші наші політики, які рухались в бік Хрещатика. Я привітався, вони мене також не впізнали… А потім Тягнибок придивився, підійшов, обняв і каже: «Йдемо шукати місце, де б провести нараду». І я якось автоматично, будучи в шоці від тих подій, які пережив, поплентався за ними.
- Випробування Майданом, війною, відносним зниженням рейтингу на політичній арені та інші фактори, на Ваш погляд, - «Свободу» послабили чи зміцнили? У її рядах з’явились нові обличчя, які готові до боротьби за присутність у наступному парламенті?
- За ці роки ми пройшли серйозний етап очищення, а свободівські лідери – жорстке випробування владою. І в цьому наша перевага над іншими партіями націоналістичного спрямування. На відміну від них, ми вже биті, їх ще не били. Наші люди пройшли також випробування керівниками областей, держави, віце-прем’єрами, міністрами, генпрокурором. Хтось залишився далі в команді, хтось відійшов... Ми пересіяли всіх у своїх рядах, аби зрозуміти: можна на цю людину розраховувати чи не можна, любить вона гроші чи не любить, що ставить понад усе. Якщо, приміром, свободівець каже, що він націоналіст і Україна для нього – понад усе, а за фактом бачимо, що у нього зовсім інше «понад усе», то з таким нам не по дорозі. Тому сьогодні маємо набагато чистішу команду.
- У 2014 Ви писали у Фейсбуці, що «ця війна – війна, яка мала початися рано чи пізно - закінчиться знищенням однієї з держав». Україна – переможе?
- Україна вже перемогла, хоч і втратила тимчасово частину територій. У цьому році виповнюється 30 років як я займаюсь політикою. За цей час перелопатив чимало книг, я люблю читати історичні книги і маю своє бачення ситуації в країні. Бо якщо говорити про політику з позицій того, що зараз відбувається, то це буде неправильно. Треба оцінювати ситуацію з часу розбудови нації на різних історичних зламах. І як тільки самі зрозуміємо звідки наше коріння, чиї ми нащадки, усвідомимо, що ми набагато потужніша, глибша, давніша спільнота, - це зрозуміє світ. І в Росії повинні, нарешті, збагнути, що українці – то окрема нація, що Київська Русь - не колиска трьох братніх народів, а вільний, незалежний народ.
- Прогнозисти пов’язують настання миру з початком розвалу Російської федерації. За яких обставин, на думку свободівця Олега Куцина, можна припинити війну в Україні?
- Росіяни - це такий вибуховий народ, що все може відбутися будь-коли і в будь-який час. Поки є Путін, який створив деспотичну систему, режим здатний придушити будь-який бунт. Потрясіння в Росії я пов’язую зі смертю Путіна. І думаю про те, що ми слабо працюємо з поневоленими народами в Росії. Бо Росія активно працює з нацменшинами в Україні. З тими ж мадьярами, румунами... Вони ініціюють, фінансують, підтримують, підживлюють цих представників.
- Що повинна робити «Свобода» вже і негайно, щоб змобілізувати сили і зайти у парламент?
- Важко зараз мотивувати людей, але їх потрібно націлювати на те, що слід переходити в наступ. Крім того, що ми повинні завести свою фракцію у парламент, кожен з нас має думати про те, що, якщо ти в політиці, то маєш мати здорові амбіції і працювати у владі. Маєш думати про місцеві вибори, про міську, обласну ради, ради при територіальних громадах, побачити і відчути себе на тому чи іншому місці. І працюючи на вибори у Верховну Раду, розуміти, що працюєш не на Тягнибока чи Кошулинського, а насамперед на себе, на Україну.
Анна ДАНИЛЮК, журналіст
-
До ЗСУ набиратимуть по-новому: що змінилось і чого очікувати чоловікам
-
Визнання Залужного і Шаптали непридатними до військової служби: гра на пониження їх електоральних рейтингів - військовий експерт
-
Хто такий новий командир бригади ТРО у Чернівцях Ігор Ісаченко: звідки він і де служив
-
Чернівецька бригада ТрО отримала нового командира
-
В ЗСУ спростували міф, що в ТЦК служать по знайомству чи за гроші. І навели приклад воїна з Чернівецького обласного військкомату
-
Залужний перед призначенням послом у Британії пройшов ВЛК, де був визнаний непридатним і сам написав рапорт на звільнення – «Дзеркало тижня»