Радник Зеленського пояснив, чому буде відмінена "строкова" служба в армії, як зміниться оплата праці за службу, і як повернути окуповані території (ВІДЕО)

ЩО НАС ЧЕКАЄ / 


Обраний президент Володимир Зеленський матиме півроку, аби як головнокомандувач затвердити нову стратегію національної безпеки. Про нове керівництво в оборонному секторі, майно Міністерства оборони, зарплати військових, Україну в НАТО та врегулювання ситуації на Донбасі Громадське поспілкувалося із радником новообраного президента з питань безпеки і оборони Іваном Апаршиним.


Іван Апаршин — колишній начальник Управління експертизи у сфері безпеки і оборони Секретаріату Кабінету міністрів. Працював в урядах Миколи Азарова, Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка. У 2014-му на дострокових виборах до парламенту був включений до списку партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Гриценко називав Апаршина кандидатом на пост міністра у разі своєї перемоги на виборах президента - 2019. Згодом Зеленський оголосив, що Апаршин став одним з радників його команди.

Ви — радник майбутнього верховного головнокомандувача. Ви радите йому, хто має стати міністром оборони або керівником Генерального штабу?


До сьогоднішнього дня у нас такої розмови не було.

Якщо буде пряма пропозиція обійняти посаду міністра оборони — чи ви погодитесь? І чи ви бачите, можливо, повернення на кадрову службу офіцером?

Я не можу повернутися на кадрову службу, тому що мій вік вже вище того, який дозволяє мені повернутися. Жодного разу ніхто на сьогоднішній день, ні особисто Володимир Зеленський, ніхто з його команди мені не пропонував ніяких посад.

Ви розповідали, як ви познайомилися із Зеленським: вас порадив Анатолій Гриценко (екс-кандидат у президенти, лідер партії «Громадянська позиція»).

Ви зустрілися, поговорили, представили своє бачення, Володимир Зеленський вас підтримав. Але це свідчить, певною мірою, про те, що людина, яка стане головнокомандувачем, доволі швидко погодилася співпрацювати фактично із незнайомою людиною за порадою.

Ми ж не могли під час нашої зустрічі обговорити всі питання. Є питання, які загально відомі. Ми не змінюємо курс щодо вступу України в НАТО. Але ми не обговорювали строки.

Ми не змінюємо курс щодо ставлення до війни з РФ, це ж війна. Ми не змінюємо курс того, що українська армія має бути професійною. Ми не змінюємо курс того, що вона має бути підсилена постійно діючим резервом. Ми не змінюємо курс того, що має бути нова сучасна система територіальної оборони. Ми не змінюємо курс, що корупція в армії недопустима. Це основні засади, про які ми говорили.

З безпеки і оборони є ще інші радники, яких ми не знаємо?

Я знаю групу людей, які також надають інформаційні матеріали команді президента України. Публічно представлений я. Вони не представлені, але я їх всіх знаю, ми знайомі, ми працюємо.

Ви однодумці?

Не завжди. Такого просто не може бути. Ви ж розумієте, що не може бути однодумців.

Було б добре, якби існував певний консенсус в політичній силі, побудований на певних цінностях, баченнях і перспективах.

Я ж не відношуся до політичної сили Володимира Зеленського. Я з політичної сили «Громадянська позиція».

Ви говорили, що через 5 років можна підняти грошове забезпечення і воно повинно бути тисячу доларів. І це за рахунок чи здачі в оренду, чи продажі вивільнених містечок.

За основними показниками грошового забезпечення — це три складові: за військове звання, за вислугу років та за посаду. За посаду — основний, і ця складова має бути 80 відсотків у грошовому забезпеченні. Там має бути сума тисяча євро і більше. А на надбавки та премії — решта суми. А коли частина приходить на передову, там діють не надбавки та премії, коефіцієнти. Це зовсім інша система грошового забезпечення.

Що сьогодні відбувається? Сьогодні грошове забезпечення солдата складає всього 12 тисяч гривень. А коли він приходить в зону проведення операції об'єднаних сил, він отримує додаткові премії, виплати. Наприклад, президент Порошенко доручив міністру оборони підняти на 5 тисяч грошове забезпечення військовослужбовців, які зараз проходять там службу. На якій підставі? Він знайшов додатковий ресурс? Вони внесли зміни до закону України, збільшений фінансовий ресурс по гарантованій статті видатків? Ні. Вони десь зняли і комусь добавили. Це неправильна позиція. Моя позиція зовсім в іншому — змінювати структуру грошового забезпечення за основними видатками грошового забезпечення — 80 відсотків. І це має бути більше, ніж тисяча євро. Всі інші видатки — це зовсім інші показники.

Ми хочемо запропонувати стандарти НАТО. Там у грошовому забезпеченні немає посадових окладів. Там є військове звання і вислуга років, зовсім інша процедура. А для того, щоб у солдата був стимул для росту, там є 9 категорій. Кожна категорія передбачає збільшення основних видів грошового забезпечення.

А в Україні хіба не так? Сержант отримує більше, ніж рядовий.

У нас сьогодні структура грошового забезпечення — 30 відсотків за основними показниками і 70 відсотків надбавок та премій. Як так може бути? Далі — 65 відсотків виплачується всім за рішенням міністра оборони, а 35 виплачує командир. Я з вами в нормальних стосунках — я вам виплачую. Це неправильно. Тому коли вони повертаються в пункти постійної дислокації, їм же там не виплачують такі надбавки. Мені кажуть — 10 чи 12 тисяч нам не вистачає.

Зараз ви підтримуєте, аби продавалися надлишкові землі чи майно?

Я ніколи на жодному ефірі не говорив про продаж надлишкового військового майна. Я казав, що на сьогоднішній день на балансі Міністерства оборони дуже багато надлишкових земель. Всього 530 тисяч гектарів. 270 десь надлишкових. Вони всі включені в перелік надлишкового військового майна. Я проти того, щоб Міністерство оборони мало хоча б якесь відношення до реалізації цього майна. Оці всі землі беремо, передаємо Фонду державного майна, проводимо переоблік. Я вам гарантую, там половини земель вже немає.

А куди ділися?

Їх немає.

Хто забрав?

Ми передавали 30 га землі тут недалеко. З 30 га землі 5 не знайшли.

Як ви це допустили? Адже ви весь час були в Кабміні, де очолювали управління.

Ми ініціювали постанову Кабміна, щоб усі держпідприємства, які займаються лісами, а в Міністерства оборони дуже багато лісів, які займаються комерцією, передати державному агентству. Є постанова Кабміна, але вона до сьогоднішнього дня не виконується. Все це майно необхідно взяти, передати державним установам, які уповноважені на управління державним майном. Це ж не значить його комусь там передати. Провести переоблік, переоцінку на зазначену суму. А якщо вдасться, провести переоцінку не залишкової вартості, а комерційної вартості, під гарантії уряду отримати кредит, на цей кредит 50 відсотків спрямувати на озброєння, а 50 — на квартири для військовослужбовців. От така моя позиції. Ніякої реалізації цього майна не буде. Але озброєння та військова техніка, які на сьогоднішній день є на обліку Міністерства оборони і є надлишковими, постанова Кабміну чітко передбачає механізм їхньої реалізації. Питання в іншому — коли ця техніка починає продаватися на експорт, там закладаються дуже цікаві цифри. Так є такі агентські угоди. Так от я наполягаю на тому, що за рік у такий спосіб з України виводиться приблизно 200 мільйонів доларів.
 


На чому саме?

Агентські угоди, щоб хтось там за кордоном якось сприяв реалізації нашої техніки.

У 2008 році ми за дорученням уряду проводили перевірку таких договорів, і тоді була дуже цікава ситуація. І пан Турчинов (секретар РНБО Олександр Турчинов) про це знає. Так от через ці угоди виводяться капітали, які не повертаються в Україну. Вони точно йдуть на офшори. І ми знаємо, куди вони йдуть. От вони цього бояться. А вони кажуть про те, що хтось щось продавав. Та продаж здійснюється вже без залучення будь-кого. Це виключно уповноважені Кабміном організації. Хто призначає туди керівників? Президент України. Так які питання до тих, хто колись формував ці переліки?

Чи має бути переформатовано Мінський формат або склад представництва України в переговорах?

Позиція залишається незмінною, але ж це позиція не президента Зеленського. Це позиція, яку я в разі необхідності буду йому пропонувати. Мінський формат сьогодні не працює. Але сказати сьогодні, що ми від нього відмовляємося, буде некоректно по відношенню до наших партнерів. Ви ж чули вчора заяву Курта Волкера (спецпредставник США по України)? Він учора заявив позицію, близьку до нашої — російські війська мають піти з території Донбасу.

Після цього кордон з РФ має бути перекритий. Ким? Українською армією або миротворчими силами ООН. А далі вже підготовчий механізм до повернення туди українського права і вибори за українськими законами.

Тобто спочатку створюється анклав?

Я думаю, без того, щоб там забезпечити безпеку, нічого вирішено не буде. Поки кордон не буде перекритий, все інше може бути розглянуто, але це не буде ефективним. А далі позиція наступна — все ж таки, ми маємо реалізувати ту процедуру, той механізм, який вже запропонований? Ми можемо погодитися, більш рішуче пропонувати залучення миротворчої місії. Але там є питання — а що будуть робити з тими людьми, які вбивали українських військовослужбовців та навіть цивільне населення? Це, на мій погляд, найскладніше питання — як відділити тих людей, які вбивали, і тих людей, які десь помилилися. Це буде процес не за один день, тривалий.

Має бути політичне погодження.

Чи погодяться наші люди на те, щоб ми комусь щось забули? Я думаю, не погодяться. 13 тисяч сімей, які втратили там своїх дітей, не погодяться. Ви ж кажете про мою позицію — на мій погляд, це надскладна процедурна позиція, яка буде полягати в тому, як відділити тих людей, які насправді вчинили злочин проти України, і тих, які помилилися, думаючи про те, що вони захищають свої інтереси.

Якщо ми сьогодні цим не почнемо займатися, то втратимо час. Позиція Волкера — це дуже добре. Повинна бути позиція України.

Як ви зараз бачите можливість співпраці вже за президента Володимира Зеленського з міністром оборони Степаном Полтораком і начальником Генштабу Віктором Муженком?

Я спілкуюся з паном Полтораком.

Є шанси, що він залишиться міністром?

Я не знаю, це рішення президента.

А як би ви радили?

Якщо до мене будуть питання, що робити з паном Полтораком, я думаю, що я точно пораджу новому президенту — знайти нового кандидата на посаду міністра оборони.

У вас є перелік людей, які мають стати ним?

Це не відноситься до моєї компетенції. Ви як собі уявляєте — я з ранку до вечора сиджу з Зеленським і йому раджу?

Вас представили так: всі питання стосовно оборони і безпеки —до Івана Апаршина.

Я експерт з питань безпеки і оборони. Завтра виникне питання і пан президент захоче отримати більш детальну інформацію щодо кадрових призначень. Я йому висловлю свою позицію, але це не значить, що він мою позицію сприйме.

Але ж вона у вас є, і ми її запитуємо. Хто має стати міністром оборони? Анатолій Гриценко?

Я думаю, що Анатолій Гриценко вже не міністр оборони, він вже піднявся з цього рівня. Але це був найкращий міністр оборони за всі часи. Я це стверджую і можу це довести.

Гриценко сам знає, де він має бути і чим займатися. Його партія піде на вибори до парламенту.
 


Ви любите говорити про людей, не називаючи прізвищ.

А чому я повинен його називати? Я зараз назву його прізвище — завтра він стане «наркоманом». Я ж знаю, як в нашій країні. Ці люди вже залізли до моєї дружини в фотоальбом, вони ж можуть залізти до кого завгодно. Це йому приємно буде? Це ж країна, в якій можна все що завгодно.

Є взагалі військовий спосіб розв'язання питання Донбасу і Криму зараз?

Є.

Скільки це грошей, ресурсів? Як ви це бачите?

Завжди можна у військовий спосіб вирішити будь-яке питання. Питання друге — яка вартість цієї операції в людських втратах.

Вона прийнятна чи неприйнятна.

Можна на це піти? Я б не пішов ніколи, на сьогоднішній день, на те, щоб пропонувати будь-кому проведенням операції ЗСУ вирішити питання повернення території Донбасу та Криму. Ніколи.

Хорватський досвід.

Я не хочу розглядати хорватський досвід, я хочу розглядати досвід України. В 14 році у нас був такий варіант, але ми його на той час втратили. Сьогодні я б до цього варіанту вже не повертався.

А зараз що робити?

Неспівставні сьогодні можливості української армії, українського оборонно-промислового комплексу з можливостями збройних сил РФ, маючи на увазі, яке озброєння у них знаходиться сьогодні є. Але є варіанти, є можливі пропозиції стосовно застосування ЗСУ якраз у тій системі, що я говорив, територіальна оборона зовсім по-іншому, і ми сьогодні дуже серйозно працюємо над цією темою. Можна зробити все можливе, щоб навіть при перевазі у силах та засобах для РФ подальше вторгнення на територію України мало дуже великі проблеми.

Ви казали про те, що треба відмовлятися від призову. Це багато хто критикує. На вашу думку, як зберігати мобілізаційну можливість населення?

Ми ці можливості мобілізаційні не можемо зберігати не в Збройних силах, а, наприклад, у постійно діючому резерві — який від цього сенс? Ми сьогодні всією країною шукаємо 9 тисяч чоловік для Збройних сил. Далі вони приходять. Чим вони займаються там? Я вам можу розказати: метуть територію. Вони що, чомусь навчаються? Для мене як для військовослужбовця головне, щоб це був не просто солдат, а щоб це був член екіпажу. Екіпаж, який має високий рівень підготовки — це якраз запорука того, що ми зможемо зупинити агресію. А він міняється постійно. Ну що мені з ним робити? Екіпажу немає, солдатів немає.

Але ж є досвід багатьох країн, де все-таки існує призов, просто недовго, в іншій формі, без «дідівщини». В мене теж була військова кафедра. Я з неї запам'ятав дві речі: як я вчився їздити на БМП і як я один раз випустив 15 набоїв.

Можемо робити підготовку не в системі Збройних сил, а в національній системі резерву. Це ж зовсім інше. Для цього треба створити відповідну матеріально-технічну базу. Для чого ви солдата призиваєте туди, де він ніколи не буде членом екіпажу? Хай пройде підготовку, а далі час від часу приходить на збори і підвищує свій рівень. Але він тоді як резервіст буде призначений вже до складу якогось екіпажу. Це зовсім інші процедури.

Я колись був командиром роти, і в мене був такий експеримент — сержанти були після учбового закладу, а всі солдати — з одного призову. І тоді всі думали, що якщо всі солдати будуть одного призову, через два місяці вони будуть настільки підготовлені, і там не буде «дідівщині». Перші два місяці це просто був жах. Через півроку це була найкраща рота. А потім вони всі звільнилися.

Тобто все-таки експеримент був успішний?

Частково. Вони всі звільнилися. З трьох рот у батальйоні одної немає. Варіант неприйнятний. Він був як експеримент. Так, ця рота через півроку була найкраща. Була дисципліна краща, все краще. Але через два роки роти немає. Знову однієї одиниці немає. Ми б з вами могли експериментувати скільки завгодно, якби в нас не було отам того угруповання військ. Воно ж стоїть там.

В нас була АТО, зараз маємо операцію Об'єднаних сил. Як ви думаєте, цей формат має далі зберегтися?

Нормальний формат. ЗСУ використовуються в тому форматі, для чого вони призначені. 
 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації