Костянтин Грубич з командою 1+1 у Вашківцях ліпив вареники і вирішував проблеми мосту через Черемош (ВІДЕО)

КОСТЯ З БУКОВИНЦЯМИ /

13 січня у місті Вашківці Вижницького району відбулися зйомки соціального проекту «Польова кухня з Констянтином Грубичем», йдеться у сюжеті ТСН. Готували вареники. А крім того, поговорили з місцевими жителями і про проблеми.

"У нас нема сполучення Путильського району з обласним центром. Проблема полягає в тому, що в 2008 році, коли у нас була жахлива повінь, у нас були великі руйнування, і були зруйновані мости. Наші люди такі затяті до таких питань, і вони кажуть, що ми би толокою будували цей міст, як ми зараз готуємо нашу вечерю", - розповідає один із чоловіків.

Легендарний Черемош став цілим випробуванням для місцевих людей. Перетнути його тимчасовими мостами у селі Розтоки Путильського району часом стає смертельною небезпекою. Вже десять років після нищівної повені цілий гірський край чекає на обіцяні владою нові мости. Села Розтоки розкинулися обабіч Черемоша. Тобто з двох боків.

Одні Розтоки – чернівецькі, інші – івано-франківські. До руйнівної повені 2008 року села-тезки поєднувалися дерев’яними містками, що їх велика вода змила геть. Зруйнувала стихія і стару австрійську дорогу, що пролягала вздовж річки попід горою і поєднувала Путильський район з великою землею. Відтак цілий гірський край відрізало від цивілізації. Вирішили не відновлювати дорогу з її дамоклевим мечем зсувів і повеней, а побудувати два наскрізні капітальні мости, що раз і назавжди вирішили б проблему сполучення Путильщини із рештою України. Мости навіть почали будувати, але потім різко полишили. І вийшло як завжди - старе не відремонтували, а нове не побудували.

"За дві останні ротації влади Янукович, Порошенко, тут практично нічого не змінилося", - розповідає колишній сільський голова с. Розтоки Іван Яків’юк. Тож стирчать посеред Черемошу капітальні залізобетонні опори, а біля них вгинаються після кожної вантажівки так звані армійські тимчасові мости. "Це тимчасові мости поставлені були дійсно на один рік із навантаженням 13 з половиною тонн. І сьогодні ми ведемо постійний контроль, тому що пальці вилітають з цих мостів, багато потріскано ви бачите. І ферми не видержують. Це дуже катастрофічно. І дійсно це одна єдина дорога, яка з’єднує", - розповідає житель села Розтоки Василь Яків’юк. 

Тимчасовий міст ледь витримує тягар покладеної на нього відповідальності. Душа завмирає щоразу, коли по ньому проїжджає важкий транспорт. Тому ми одразу пішли туди, де за мости і дороги відповідають точно. В головному офісі "Укравтодору" зізналися, що і дорога державного значення Р-62, і два недобудовані мости по ній у Розтоках – їхня відповідальність. Але чи збираються хоч щось робити - питаємо ми прямо. Бо перспектива жити на острові буковинцями дуже не подобається. І гарні новини здається є.

"Цього року будуть повністю встановлені балки і за необхідності буде відкритий чорновий проїзд по цих дорогах, якщо тимчасові мости не зможуть справлятися з тим трафіком, який є. Повністю завершення цих мостів передбачено на 2020 рік, коли будуть виділені додаткові кошти, тобто це ще близько 82 мільйонів гривень", - розповідає радник голови "Укравтодору" Олександр Кава.

Горян навіть обіцяні два роки очікування завершення довгобуду не заряджають оптимізмом. По-перше, обіцянок вони чули часто, а по-друге - справедливо вважають, що кожен проїзд тимчасовими мостами – небезпечна рулетка із ставкою на життя. Але пришвидшити процес можливо.

"Чернівецька область кошти на ремонт доріг додатково не виділяла. Хоча в області кошти є. Якби приєдналися місцеві бюджети громад, так само обласний бюджет, то можна було б в повному обсязі виконати роботи і відкрити обидва мости, та дорогу, яка їх поєднує", - пояснює радник. "Вартість добудови цих мостів 182,4 мільйони. З місцевим бюджетом, районним важко утримувати ті установи, які у нас є, але 5 мільйонів є в районному бюджеті, можуть деяку суму виділити з обласного бюджету, там де у нас є залишок від митного експерименту", - зазначив голова Путильської РДА Микола Савчук. Це зараз Черемош відносно спокійний і лагідний. Він неначе дає людям шанс зупинитися у розмовах і ухвалити правильні рішення.

Костянтин Грубич підсумував: "Мій рецепт завершення небезпечної епопеї із мостобудуванням у Розтоках рекордно лаконічний. Пришвидшити, а значить зняти смертельний ризик руху тимчасовими мостами, можна лише одним способом: зібрати усі можливі ресурси одразу з чотирьох бюджетів. А громада має забути на рік про все, крім мосту. І слідкувати за грошима і будівництвом ледь не погодинно".