Як монастир «Московського патріархату» на Буковині перетворився в «королівство» одного Гундяєва і Януковича (ВІДЕО)

Банченський монастир на Буковині за 20 років свого існування встиг заробити славу одного з найбільших і найкрасивіших не тільки в Україні, але і в Східній Європі. Цей монастир відноситься до Московського патріархату і фактично розташований в тилу України, біля кордону з Румунією. Про це пише сайт Depo.ua.

Однак цей монастир відомий далеко за межами Буковини не тільки через очевидного величі і неприхованою розкоші храму, а й за те, що його настоятель єпископ Банченський Лонгин (Михайло Жар) утримує дитячий притулок, і, як розповідають місцеві жителі, прихистив вже більше 400 дітей. Крім того, місцеві також розповідають про те, що запорукою доволі швидкого будівництва "жарівського королевства" стала саме тісна дружба Жара з "регіоналами". 

Однак цей монастир відомий далеко за межами Буковини не тільки через очевидну велич і неприховану розкіш храму, а і за те, що його настоятель єпископ Банченський Лонгін (Михайло Жар), утримує дитячий притулок, і, як розказують місцеві мешканці, приютив вже більше 400 дітей.

Крім того, місцеві також розповідають про те, що запорукою доволі швидкого будівництва "жарівського королевства" стала саме тісна дружба Жара з "регіоналами".

Крім того, вікарій, не дивлячись на своє румунське і українське громадянство (і це при тому, що в Україні це протизаконно), не цурається хоча б дотично віддавати пошану "руці", яка йому дала можливість так приспівуючи жити і дозволила з неї годуватися. А рукою цією є саме Московський патріархат. Цей факт підтвердив і скандал у лютому 2015 року, коли низка журналістів просила позбавити єпископа УПЦ МП звання Героя України.

Тоді Лонгіна звинувачували в антиукраїнській позиції, яка проявилася, зокрема, під час однієї з його проповідей, яку опублікували місцеві і зарубіжні ЗМІ. У своїй промові настоятель Свято-Вознесенського Банченського монастиря єпископ Лонгін проклинав Європу, США і нинішнє керівництво України, закликав бойкотувати службу в українській армії і проповідував інші ріжучі слух речі.

Але і зараз, без підтримки "легітимного" Януковича та його братії в "королівстві" Жара багато хто себе почуває досить непогано. Наприклад, сини самого Лонгіна, які збудували розкішні будинки, але, як-то кажуть, щоб вже зовсім "не мозолити очі" місцевому приходу і не дратувати людей, зробили це не на території монастиря, але і не дуже далеко – так, щоб батько бачив.

Цікаво те, як вікарій пояснює звідки такі шалені статки і у нього і у його монастиря. Сам він з посмішкою розповідає, що так допомагають люди, а на запитання, які саме люди, відповідає: "Отець, Син та Дух Святий". Також батюшка у цьому випадку дуже вправно цитує Біблію, кажучи, що в ній написано "що дає ліва рука, не має знати права рука". До того ж, як до цього вдалося з’яcувати журналістам "24 каналу", в монастирі мало хто замислюється про ведення бухгалтерії.

Враховуючи той факт, що Банченський монастир відноситься до Московського патріархату не варто списувати з рахунків і можливість допомоги з "центру". Але якщо казати про якісь офіційні статки сім’ї Лонгіна, то можна припустити, що він, як багатодітний батько отримує чималі суми соціальних виплат з державних коштів. Так, ще на весні, журналісти кількох видань з’ясували, що згідно з документами, Жар взяв під опіку 274 дитини. На кожну дитину в місяць держава виділяє близько 3 тисяч грн. Тож якщо помножити ці два показники, то вийде доволі солідна сума, яка буде складати близько мільйона гривень на місяць.

Нагадаємо, що це тільки офіційні цифри. А що ж казати про те, коли представники місцевих органів опіки дивляться з переляком на пропозиції журналістів завітати до дітей в монастир, щоб побачити, у яких умовах вони живуть. Кажуть, що це сім’я, в яку їм неможна втручатися. І це й не дивно, бо діти для владики створюють своєрідний імідж та ореол святої людини.

До того ж за розпорядженням "короля" для того, щоб вести фотозйомку на території монастиря УПЦ МП, як на режимному об’єкті, потрібен дозвіл у вигляді "благословення" Мабуть, таки Жару є, що приховувати від сторонніх очей.

Натомість, здравомислячу людину не може не обурювати той факт, що місцеві державні силові структури, ймовірно, знаючи про неприховану атмосферу всевладдя та безкарності, навіть і думки не мають, провести бодай прості перевірки відносно діяльності Михайла Жара. Місцеві про це кажуть: "бояться, значить поважають".

Але побувавши на території монастиря і послухавши тих, хто мешкає неподалік, хочеться нагадати і одну з десяти заповідей – не створи собі кумира. Тим паче, коли це проста людина під опікою Москви та подвійним громадянством, яка дуже полюбляє розкішне життя і продовжує розбудовувати своє "королівство", при цьому вихваляючи Росію, яка вже не перший рік знищує населення України…