Іван Рибак: Головна небезпека ринку землі полягає у тому, що українці зможуть продати свою землю тільки один раз

"У перспективі українська земля теж має стати предметом купівлі-продажу. Україна - демократична держава і відкриття ринку землі забезпечить права землевласників вільно розпоряджатися своїми активами. Також, запровадивши ринок землі, виграє і держава, оскільки в один момент отримає суттєве наповнення бюджету. Ці кошти могли би реально вплинути на економічний стрибок. Але зараз ринок землі є передчасним", - заявив народний депутат.

Як повідомляє прес-служба Народного депутата України Івана Рибака, парламентар вважає, що сьогодні продаж української землі завдасть шкоди як селянам, так і державі через низьку нинішню вартість гектара та можливість маштабних спекуляцій. Він поділяє побоювання людей, що українську землю можуть скопом скупити олігархи, і в результаті, власники паїв, дрібні фермери та сільгоспвиробники залишаться біля розбитого корита.

"Зараз ціна на землю є надто низькою, у 10 разів дешевшою, ніж у сусідній Польщі, не кажучи вже про більш розвинуті країни Європи та Азії, де вартість сільгоспземель перевищує ціну в Україні у 25 разів. Тобто сьогодні українські селяни не зможуть її продати за реальною вартістю. Отже, вони суттєво втратять.

Серйозним аргументом є і питання купівельної спроможності. У фермерів та аграріїв дрібного та середнього сегменту відсутні кошти, щоб купити землю навіть за такими цінами. Тому можна легко спрогнозувати, що її скуплять олігархи та потужні транснаціональні зернотрейдери.

Нагріють руки на ринку землі і шахраї усіх мастей. Адже селяни значною мірою залишаються юридично необізнаними. Тож олігархи через шахрайські схеми у буквальному розумінні вкрадуть землю, як колись у 90-ті вкрали у народу заводи та фабрики. Тому, без впровадження програми юридичної підтримки населення у цьому питанні, давати відмашку ринку землі вже зараз є дуже безвідальним.

Існує й інша загроза, що після продажу землі зникне дрібне фермерство, яке не витримає конкуренції при її купівлі. На практиці це означатиме новий виток безробіття та зубожіння на селі", - застеріг Іван Рибак. Проте, за його словами, головні ризики полягають навіть не у цьому. Є політичний аспект проблеми, і він є головним. Українську землю через підставні фірми, через офшори можуть скупити іноземці, яких не турбують проблеми українських селян.

"Міжнародний валютний фонд чинить дедалі більший тиск на український Уряд, вимагаючи скасувати мораторій на продаж землі. Основна його мета - забезпечити регулярне отримання відсотків за борговими зобов'язаннями, але вона не єдина. Крім того, міжнародні фінансові структури та іноземні банки не проти б заволодіти останнім і головним активом українців - землею. Не є секретом, що наші кредитори надають нам фінансову допомогу, як гарантію розглядаючи наші земельні ресурси. Завуальовано, чи ні.

Існуюча нині вартість одного гектара української землі всього лише у тисячу доларів США, є дуже принадною для всіх. Проте ринок землі, крім економічного, має високий безпековий статус.

Без перебільшення, нашу землю легко може скупити ворог. Як тільки-но земля буде виставлена на торги, країна-агресор зробить усе можливе і неможливе, аби через підставні фірми, олігархів, ті ж офшори придбати значну частину української землі. Це для Росії буде значно ефективнішим способом анексії, аніж пряма агресія. Цей спосіб дешевший за військову інтервенцію і буде цілком легітимним. У результаті, тихою сапою цілі області з родючими землями без жодного пострілу, жодного літра солярки для заправки танків перейдуть під контроль Росії.

Не треба говорити наскільки зацікавлений у розширенні свого впливу у Європі через купівлю українських земель і Китай, котрий має потужний ресурс і надлишок робочої сили. Наскільки родючі українські чорноземи є цікавими для країн близького Сходу, де земля у прямому розумінні є на вагу золота. Тому, тут треба добре зважити всі "за" і "проти", оскільки українці зможуть продати свою землю тільки один раз", - наголосив народний депутат.

Зараз, за його словами, в Україні 59% власників земельних паїв переконані, що земля сільськогосподарського призначення не може бути предметом купівлі-продажу. При цьому 56% фермерів і керівників сільгосппідприємств категорично виступають проти введення ринку землі. Це переважно малі та середні виробники та аграрії. Їх підтримує переважна більшість сільських голів та селян загалом.

"У близько 70% країн Європи власники землі здають її в оренду, маючи сталий дохід. У тій же Великій Британії 80% земель знаходиться у власності Британської Корони. Тобто підходи до питання землі у світі є деференційованими.

Зараз селяни в Україні здають землю в оренду тим, хто її обробляє. Це, якоюсь мірою, є гарантією особистої продовольчої безпеки, бо знижує залежність від поточних високих цін на їжу в магазинах та на базарах. Розпрощавшись з землею за безцінь, селяни втратять регулярний постійний дохід у вигляді оренди від своїх паїв, місцеве населення втратить робочі місця, що спровокує зубожіння людей.

Українська земля сьогодні славиться своєю родючістю, і люди, попри все, ще й справедливо побоюються, що нові власники виснажуватимуть її прибутковими олійними: соняшником, рапсом та соєю. А це знищить землю, знизивши її плодючість за 8-10 років на 60%.

Тож скільки б нас не переконували популісти і політикани, скільки б не педалювали це питання олігархи та транснаціональні латифундисти, скільки б не казали, що українську землю потрібно продавати негайно і вже урядовці, ми маємо розуміти, що за нинішніх умов народ України буде просто безцеремонно пограбований.

Тому ще раз наголошую, до відкриття ринку землі, навіть якщо він є безальтернативним, нам слід дуже ретельно підготуватися, прибрати всі ризики, подивитися на проблему очима простих українців", - завершив парламентар.