Про темні ночі, світлу електрику та інвестиції, які тікають з Буковини…

Наші посадовці надівають вишиті сорочки і влаштовують інвестиційні форуми, щоб привабити іноземний капітал. Тим часом власний інвестор, винаходи якого поповнюють бюджети сусідніх областей і розвивають їх інфраструктуру, живе на Сокирянщині. Тут, на Буковині, де Новодністровська ГАЕС ось-ось має стати енергетичним акумулятором всієї енергосистеми України, у 2003 році він втілив у життя ідеї, які з високою ефективністю акумулювали електричну енергію для опалювальних систем бюджетних установ. Українська преса писала тоді про цю подію як про перспективу енергетичної політики держави, у якій рано чи пізно має відбутись переорієнтація з використання в опаленні дорогоцінного й «скандального» російського газу на інші види палива, в тому числі й електроенергію, надлишок якої продається за кордон.

Сьогодні ініціатива керівника Західно-регіональної асоціації «Екобіотех», нашого земляка з Ожева Сокирянського району, учасника перекриття Дністра при спорудженні Дністровської ГЕС і Валентина Кушніра, і справді стала частиною державної стратегії України на шляху до її енергетичної самодостатності.

З історії питання

Свого часу Валентина Кушніра помітила команда екс-губернатора Михайла Романіва, яка у 2003-му році почала реалізовувати регіональну програму енергозбереження. Здавалося б, нинішнє керівництво області, працюючи над новою програмою на виконання президентських, урядових завдань, мала б, передусім, звернутись до досвіду попередників, або ж дати йому неформальну оцінку.
Втім, 23-го лютого відбулась презентація двох електрокотелень фірми «Теплон» в Хотині, які обігрівають приміщення РЕМу та райдержадміністрації з районною радою. «Їх принцип дії такий, — повідомила прес-служба облдержадміністрації,— що теплоносій нагрівається в нічний час, коли вартість електроенергії значно нижча. Коефіцієнт складає 0,25, вартість електроенергії вночі приблизно 17,5 коп. за 1 кВт. У зимовий час нічна зона триває з 23 год. до 6 ранку». В резюме прес-повідомлення констатується, що «запровадження таких енергозберігаючих технологій, особливо з можливістю заміни газу на електроенергію або інші види палива, є дуже актуальним».

Насправді ж, те, що зроблено в Хотині — не зразок, а аналог вже давно діючих систем в області. І справа не в «пальмах першості», а в суті питання, яке без належної уваги до нього може втратити суть…

У 2003 році, напередодні опалювального сезону, в умовах фактичного розвалу обласної енергетичної мережі, втрати якої були в Україні найбільшими (близько 40%), влада взялась не лише наводити лад в енергоспоживанні, але й до розробки довгострокової програми енергоспоживання, в тому числі і з використанням дешевої «нічної» електроенергії.

Саме тоді, як складова цієї роботи, була розроблена унікальна програма освітлення міст і сіл Буковини з застосуванням спільного фінансування — з місцевих бюджетів та коштом обленерго. Значною мірою вона сьогодні втілена в життя. Тоді Буковина, як регіон, бодай за зовнішими ознаками, вперше почала наближатися до того «Європейського стандарту», який на сайті облдержадміністрації сьогодні іменується «Лабораторією Європи». У всякому разі, у нічний час, коли електроенергія дешева, на в’їздах в область спалахнули мости — в Атаках, на Черемоші на Вижниччині, на межі з Заліщиками, на ділянках центральних доріг. 8 мільйонів гривень ефективно було вкладено у заміну світильників у Чернівцях. Зверталась також увага на те, що вночі, в’їжджаючи в Україну з боку Румунії через Порубне, громадяни потрапляли з «світла» в «темряву», бо румунська сторона освітлювалась, а українська потопала у тьмі. Це при тому, що держава стимулювала використання нічної електрики, зупиняла з великими втратами теплові електростанції, щоб, образно кажучи, «не горіли дроти». Тоді ще віддаленими були перспективи добудови Новодністровської ГАЕС, яка мала б взяти на себе функції акумулятора електричної енергії, але реальними — владні ініціативи у напрямку балансу інтересів енергетичного відомства, держави і території. Для цього потрібні були люди з нестандартним мисленням, здатні ламати стереотипи не лише на « круглих столах» та трибунах, а й там, де невидима електрика перетікала в кишені тіньового бізнесу, ставала предметом звичайного злодійства хоч в селі, де вуйко вранці накинув дроти на хатній ввід, а хоч у офісі того чи іншого відомчого посадовця. Бо одне тісно перепліталось з другим. Розробки Валентина Кушніра вписувались в «романівську ідеологію».

— Ціни на газ різко піднялись, і ми тоді вперше замислились над пошуком інших джерел теплопостачання,— розповідає тодішній заступник голови облдержадміністрації, нині депутат Верховної Ради України Микола Романюк. — Ідею застосовувати енергоакумулюючі системи для обігріву шкіл, лікарень запропонувала тоді Новодністровська фірма «Екобіотех». Її розробки за короткий час були реалізовані. Різко зросла ефективність використання бюджетних коштів.
Звернемо увагу на те, що щорічно область спалювала в неефективних колах 32000 тонн вугілля. При цьому в повітря «вилітали» понад 3 мільйони гривень коштів платників податку.

— Основна маса бюджетних установ мала старі котельні на вугіллі з ККД заледве 40%, — згадує Валентин Кушнір.— Фактично, бюджетні гроші на опалення шкіл йшли на вітер. Нами були виконаніі дослідні зразки електричних акумуляторів тепла. Перші установки запрацювали в селах Волошкове, Михалкове . Сезон 2003-го року дав відмінний результат. Вперше за тридцятиліття діти в приміщеннях почали бігати в футболках. Нас підтримала влада і за короткий термін ми оснастили акумуляторами відразу три об’єкти в Новоселицькому районі — в Котелево, Боянах, Ваньчиківцях.

В палаці «Юність Буковини» тодішній начальник управління транспорту, енергетики та зв’язку облдержадміністрації Петро Поліщук ознайомив освітян з досвідом електроопалення в Боянівській школі, де витрати на тепло впали утричі, закликав райони разом з місцевими РЕМами вишукати технічні можливості для поширення досвіду.

Коли «плюси» дають «мінуси»…

Втім, з’ясувалось, що ноу-хау в Боянівській школі, як і в інших навчальних закладах Новоселиччини, з 2005-го перетворились у справжню «чорну діру» для бюджету. З ініціативи тих же енергетиків на трьохтарифне споживання електроенергії були переведені школи в цілому, без розподілу обліку енергії для опалення і інших потреб установ.

Пояснимо, що нині трьозмінний тариф споживання електроенергії на опалення вигідний лише за умов використання дешевої електроенергії в нічний час і акумуляції тепла на денний період. У разі ж використання трьозмінного тарифу без диференціації на денне й нічне споживання ефект економії не лише втрачається, а й дає зворотній результат. Чому на Новоселиччині виникла проблема, якої не було раніше, питання мало зрозуміле. За словами директора Боянівської школи Олени Фоки до 2005-го року за один опалювальний сезон установа платила 29 тисяч гривень. Сьогодні ж майже 30 тисяч треба віддати енергетикам з бюджету лише за місяць… Численні звернення боянівців до керівництва місцевого РЕМУ ніяких пояснень не дали. В подібній ситуації опинились і інші школи району, обладнані «кушнірівськими» акумуляторами.

Водночас зазначимо, що навіть з врахуванням подорожчання електроенергії з 2005 року, якщо б облік спожитої електроенергії вівся так, як і раніше, місячні витрати в згаданій Боянівській школі становили б заледве 10 тисяч гривень проти нинішніх тридцяти…
Конкретної відповіді про причини такої «дискримінації» бюджетних установ на Новоселиччині не дав і технічний директор ВАТ Чернівціобленерго Ігор Комов, зазначивши, що « ціни на електроенергію встановлюються не обленерго, а НКРЄ», і що вони для юридичних осіб періодично змінюються.

Чому ж при однаковій тарифній політиці в державі технічні розробки Кушніра,яких сьогодні в різних регіонах чотири десятки, саме в Чернівецькій області почали давати зворотній ефекти?..

«Екобіотех» сприяє Вінниччині у відмові від опалення газом

— Ми дуже активно сьогодні працюємо з Івано-Франківською областю,— розповідає автор винаходу,— немає відбою від замовлень у Хмельницькій, Закарпатській, Вінницькій областях. Минулого року, скажімо, в Могилів-Подільському районі на Вінниччині після липневої повені в оперативному режимі змонтували дві установки. На цей рік 10 об’єктів закладено в обласну прогшраму Вінничини. Надійшли пропозиції від Запорізького обленерго.

Питання ж не тільки в опаленні! Наші розробки вирішують проблему гарячого водопостачання. Розрахунок свідчить, що на місяць витрати при нормативі 110 літрів гарячої води на одну на людину на добу будуть становити приблизно десять гривень... І це при відомих проблемах гарячого водопостачання в Чернівецькій області!.. Нам пропонують створити спільне підприємство в Івано-Франківську, Вінниці, Хмельницькому. Але ж я патріот території, де живу… Та й області вигідно, щоб це підприємство було тут, бо тут і податки сплачуються. Окрім цього, ми ж готуємо системи, укладаємо угоди на поточне міжсезонне обслуговування. До речі, наразі працюємо над проектом опалення Вінницького драмтеатру імені Садовського у центрі Вінниці. Сьогодні опалення 5000квадратних метрів театру від тепломережі щомісячно вартує 50 тисяч гривень. При використанні нашої системи видатки зменшаться більше ніж втричі — до 17 тисяч 700 гривень. Загалом, Вінницька обласна адміністрація дуже охоче співпрацює з нами. Ми спільно вирахували, що вартість опалення одного квадратного метра на рік на дровах, соломі, вугіллі, або ж на електроенергії приблизно однакова — в межах 10-13 гривень. При використанні газу за нинішніми цінами — 19 гривень. Але ж уже в травні місяці вартість газу може стати удвічі дорожчою… Не варто ігнорувати й екологічним ефектом, у якому електриці немає рівних. Тому Вінниччина поставила перед собою завдання — ніяких газових котелень… Губернатор Домбровський спонукає всіх шукати дрова, солому, електроенергію.
В творчих планах пана Валентина — переведення на електроопалення побутового сектору. Одна з таких розробок уже працює в карпатському регіоні і готується до сертифікації.
Свого часу винахід Кушніра підтримав керівник Укрзалізниці Кирпа. І лише його смерть завадила переходу українських залізничних станцій на електроакумулятивне опалення нашого земляка.

Асоціації на тему кадрів, які «вирішують все»…

Сьогодні чомусь ніхто не згадує, що в професійних здобутках Валентина Кушніра — оснащення електричним опаленням загальнодержавного об’єкту — митниці в Порубному. Ідея належала творцям «романівської» програми енергозбереження і варта детального аналізу не лише з точки зору її практичного використання, але й обставин, за яких цей проект втілювався в життя.
Сталось це тоді, коли головного координатора програми начальника управління транспорту, енергетики та зв’язку Петра Поліщука під тиском енергетичного лобі у Києві і всупереч бажанню губернатора було звільнено з роботи, як головного борця з масштабною енергетичною корупцією в галузі. Сьогодні вже не секрет, що подання на заміну тодішнього керівника обленерго не знаходили підтримки в Києві. Водночас, було зрозуміло, що область залишиться приреченою, якщо у ній, передусім, не будуть ліквідовані тіньові схеми торгівлі і обліку електроенергією.

Гігантські втрати електроенергії саме на Буковині (близько 40%)пояснювались, на мій погляд, тим, що на противагу іншим регіонам у підприємливих буковинців на руках були гроші. Калинівський ринок, закордонні заробітки наших земляків не лише сприяли появі численних філій банків, але й підприємництву загалом. Виросли в ціні чернівецькі підвальні приміщення, стрімко почала зростати кількість фірм, яким потрібно було узгоджувати з обленерго підключення до енергомереж для відкриття офісів. Про нелегальні «такси» на підключення тоді в бізнесових кулуарах говорилось, фактично, відкрито. Порушником спокою був Петро Поліщук з своєю «програмою енергозбереження» та вимогами запровадити ретельний облік електроспоживання, впорядкувати надання дозволів на прокладання електрокабелів, що призводило до втрати Чернівцями гектарів дорогоцінної землі, аварійного стану енергомереж, з ідеями оптимізувати бюджетні видатки на опалення комунальних установ, з іншими подібними ініціативами, які подобались, ясна річ, не всім.

Стосунки головного енергетичного «менеджера» Петра Поліщука і тодішнього керівництва обленерго були конфліктні. Адже в умовах величезних електричних втрат хтось при цьому міг і ловити рибку в мутній воді. Одна лише ідея Поліщука поставити лічильника на вході розподільчих трансформаторів локалізувала корупційні схеми до мінімуму. Але кому подобалось таке «ноу-хау»?.. Адже тоді відразу ставало видно, хто живиться від того чи іншого трансформатора…
Припускаю, що губернатора змусили «прибрати» його надто активного «менеджера». Про це свідчить те, що Поліщук був звільнений «заднім числом». Але «поїзд пішов». Згодом відбулись і кадрові зміни в обленерго. Уже, не будучи держслужбовцем, Петро Поліщук зіграв ключову роль у переведенні Порубного на опалення електроенергією, звівши тодішнього керівника митниці Миколу Салагора з Валентином Кушнірем на виконання, власне, тієї програми енергозбереження, автором якої був.
— Витрати у митників на опалення котлами на рідкому паливі становили тоді 600 тисяч гривень щороку,— розповідає Валентин Кушнір. Коли ж ми встановили наші акумулятори, то ціна зменшилась до 40 тисяч. Тоді керівництво митниці називало це фантастикою. За один сезон митниця не лише компенсувала видатки на реконструкцію, але ще й заробила 200 тисяч гривень.

Як навчитись «дружити» з енергетиками?..

Можливо, сьогодні не так важливо зосередитись на написанні нових енергетичних програм в області, як на аналізі техніко-економічних обґрунтувань тих чи інших проектів, технічних умов, які можуть бути як ефективними, так і руйнівним для енергосистеми області. Наразі відповідей на ці питання немає.

Прикладом системного підходу до вирішення цього питання могла б бути сусідня Івано-Франківщина, близька до Буковини тим, що в обох регіонах розвивається рекреаційна карпатська зона.
— Увесь Верховинський район, наприклад, — розповідає Валентин Кушнір,— де немає газу і де розвивається туристична інфраструктура, сьогодні переводиться на екологічно чисте електроопалення. Це попри те, що тут є перспектива використання для опалення інших альтернативних джерел енергії. Передусім — дров. Ми вже встановили там кілька наших акумуляторів. На цей рік заплановано ще понад пів десятка. Але при цьому триває і реконструкція високовольтних мереж за рахунок НАК, де цього року буде освоєно приблизно 300 мільйонів гривень.
Відверто кажучи, системний галичанський досвід співпраці місцевих енергетиків з владою викликає світлу заздрість. Адже в той час, коли за офіційними даними у 2007 році прибутки ВАТ Чернівці обленерго зросли мало не у 20 разів, бюджети освітянських закладів на Новоселиччині, оснащені «кушніровими винаходами», почали порожніти, ставши складовими, власне кажучи, і цих прибутків…

Чи є «правила гри» в темну пору доби?..

До речі, у 2005 році розробки Валентина Кушніра були претендентами на перемогу у загальнодержавному конкурсі, який проводив тодішній комітет з питань енергозбереження. І лише за кілька днів до підведення підсумків несподівано переможцем став інший, до тих пір майже невідомий суб’єкт з дещо удосконаленим традиційним котлом опалення. Валентин Кушнір не ремствує на ігнорування його винаходу тодішньою місцевою владою, але з тих пір не відгукувався на запрошення місцевих чиновників брати участь у планових «семінір-нарадах» з питань енергоспоживання.

Які ж правила гри і для кого сьогодні існують в «еклектрично-темній галузі» на Буковині? Певною мірою їхню роль на державному рівні в області виконує представництво Нацiонального агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсiв та філія державного підприємства «Енергоефективність» в Чернівецькій області. В інтерв’ю з заступником керівника філії Геннадієм Кириловим ми з’ясували лише те, що питання і справді потребує з’ясування. Ось ця розмова в дослівному варіанті.

— Держава відстежує, стимулює використання електроенергії суб’єктами господарювання, фізичними особами у нічний час?

—Теоретично так. Але є… як ви знаєте… є закон а потім піднормативний акт, який псує гарну ідею закону…

— Якщо теоретично, то це закладено і в законодавстві.

— Обов’язково. Але електроенергію постачає вам РЕМ. Так? І вони бажають, щоб облік нічного тарифу і облік денного тарифу вівся за одним приладом.

— Але, це в принципі, перекреслює суть справи…

— Вважаймо, так… Якщо ви тільки уночі пиріжки печете, то вам дуже вигідно. Якщо ж ви вдень ще щось будете робити, то все зведеться нанівець…Потрібно, щоб ваш офіс не працював на цьому лічильнику вдень. Бо зранку і увечері — пікове навантаження чотири години, і там дуже високий тариф. Тобто, вам потрібно до вашого приміщення, де ви будете випікати, зробити окремий електричний ввід з лічильником. електричний.

Чи не щось подібне сталось з акумуляторами Кушніра в Новоселицькому районі? Так це, чи не так, але наразі потенційні буковинські інвестори схильні «пекти пиріжки в нічний час» в інших областях


Анатолій ТОМКІВ, журналіст,
Спеціально для «БукІнфо»

На фото: (зліва направо) Петро Поліщук і Валентин Кушнір