Новодністровськ: з малого поселення - до центру ОТГ, Або як треба розвінчувати "козачкові міфи" (ДОКУМЕНТИ)

Старожили пригадують, що масштабне будівництво, розгорнуте на березі Дністра, сприймалося місцевим населенням неоднозначно. Це й зрозуміло, адже комусь довелось поступитися земельними угіддями, а хтось змушений був навіть змінити житло. Але разом із незручностями, що спричинила будова окремим людям, в цілому вона принесла в цей край розвиток. Адже села, розташовані на окраїні не лише району, а й області, не мали на той час багато чого, що було доступно іншим, ближчим до районних центрів населеним пунктам. Компенсовуючи завдані людям збитки, замовник будівництва виділяв чимало коштів на облаштування соціальної сфери не лише міста Новодністровськ, а й навколишніх сіл. Йдеться про транспортну інфраструктуру, комунікації, заклади соцкультпобуту.

А для тих людей, які змушені були пожертвувати своєю хатою чи землею, споруджувались нові будинки зі зручностями та відводились наділи. Зауваження для скептиків, які стверджують, що цей край прекрасно б вижив і без гідростанцій: подивіться, як животіють села, розташовані пропорційно - по той бік Дністра, на краю Хмельницької та Вінницької областей (Жван, Барнашівка, Козлів). Наразі там залишилось небагато людей переважно похилого віку. Більш промовистого свідчення про внесок гідробудівців у розвиток територій, де розмістилися ГЕС, годі й шукати.

Окремо варто наголосити на тому, що завдяки спорудженню Новодністровська, який, вирісши з малого поселення, став містом обласного підпорядкування, для мешканців навколишніх сіл стали доступними послуги, за якими інакше, довелось би їхати в райцентр. Йдеться не лише про вирішення побутових і комерційних потреб (тобто крамниці, ринок, перукарні, ремонтні майстерні), а й про набагато важливіші речі – окремі адміністративні служби (як то відділ Пенсійного фонду, служба зайнятості, ЦНАП, реєстраційна служба, податкова, поліція, пожежна), навчальні заклади та позашкільна освіта, медицина. Тобто в місті є фактично вся необхідна інфраструктура.

 

Саме цей фактор став вирішальним у впровадженні територіально-адміністративної реформи. В Перспективному плані формування територій громад Новодністровськ було визначено центром ОТГ, яка об’єднала села Ломачинці, Білоусівку, Ожеве та Василівку з Розкопинцями. Відповідно до цього документа та слідуючи законодавству, Новодністровська міська рада ще у 2016 році надала вказаним населеним пунктам пропозиції щодо об’єднання. В селах пройшли громадські слухання, де більшість присутніх підтримали таке об’єднання. Але свою позицію людям довелося ще відстоювати, долаючи відчайдушний спротив реформі з боку районного керівництва, підтримуваного областю. Дуже непрості сесії сільських рад пройшли фактично в усіх селах. В результаті всіма чотирьма сільськими радами офіційно були прийняті рішення про згоду на об’єднання з Новодністровськом.

Та на жаль, на цьому етапі впровадження реформи загальмувалося. Через законодавчу колізію ЦВК не призначала вибори в ОТГ, що створилися навколо міст обласного значення, мотивуючи це необхідністю спочатку внесення змін до меж відповідних районів. У травні 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон №6466, який спрощує створення ОТГ навколо міст обласного значення. Здавалось би, всі перепони до об’єднання вже подолані і Новодністровській ОТГ загорілось зелене світло. Але ні. Противники адміністративної реформи розпочали нову потужну атаку, передусім інформаційну, поширюючи на теренах Сокирянщини недостовірну, перекручену, а часом просто видуману інформацію, яку спростовують факти.

Василівська ОТГ – чергова маніпуляція

Згідно Перспективного плану формування територій громад, який був складений у 2015 році, на території Сокирянського району мали б бути утворені три ОТГ – Сокирянська, Новодністровська та Романківецька. Це означало не просто поділ території, а втрату Сокирянською РДА та Сокирянською районною радою частини повноважень, в тому числі майнових: «районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відповідних бюджетних установ та майна цих установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України (ст.8, п.13, пп.4 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад»).

 

Районне керівництво, представлене впродовж останніх півтора десятка років одними й тими ж особистостями, звісно, втрачати нічого не хоче. Тим більше, що після передачі ресурсів гряде інвентаризація всіх наявних та відсутніх активів. Усвідомлюючи, що адміністративно-територіальна реформа невідворотна, ці особи намагаються бодай відтягнути її. В підконтрольних їм ЗМІ систематично тиражується мантра про те, що необхідно зберегти Сокирянський район цілісним, адже малі ОТГ – то занепад і розруха. Тай до розбудови райцентру, мовляв, причетні громади всіх сіл, тому вони мають право й надалі користуватися його благами. Саме з таким гаслом, мабуть, готували новий варіант Перспективного плану, що був затвердженний Чернівецькою обласною радою 24 липня ц.р., в якому 14 сіл Сокирянського району, що не увійшли до уже створених ОТГ, мають приєднатися до райцентру.

Новодністровська ОТГ в новому варіанті Перспективного плану залишилася в таких же межах і в такому ж складі, як і в попередньому, попри те, що противники реформи наполегливо сіють по селах нову концепцію - про створення Василівської ОТГ, яка мала б об’єднати навколишні села без міста Новодністровськ. Василівська сільська рада навіть розіслала пропозиції потенційним партнерам. З цього питання в селах активно проводяться громадські слухання, де людям впевнено заявляють про спроможність Василівської ОТГ. Їхні розрахунки ґрунтуються на тій базі видатків, які є сьогодні. Але ж реформа передбачає, що «якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання» (ст.4, п.5 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). За практичним посібником «Формування спроможних територіальних громад», виданим Асоціацією міст України, ОТГ, щоб стати спроможною, повинна бути забезпечена відповідними приміщеннями, у першу чергу для розміщення нових служб, адже до центрів спроможних громад будуть перенесені з районних центрів місця надання низки важливих послуг – адміністративних, соціальної допомоги через територіальні центри, пожежні, правоохоронні, санітарно-епідеміологічної служби тощо. Посібник АМУ пропонує мінімальну структуру виконавчих органів ОТГ:

Голова територіальної громади
2-3 заступники голови ОТГ
Секретар ради територіальної громади
Фінансове управління
Відділ комунальної власності та земельних відносин
Сектор з юридичних питань
Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури
Відділ економічного розвитку та інвестицій (Інститут розвитку громади)
Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва
Служба містобудівного кадастру
Загальний відділ
Сектор організаційно-кадрової роботи
Відділ ведення Державного реєстру виборців
Центр надання адміністративних послуг
Сектор з питань надзвичайних ситуацій та
цивільного захисту населення і територій
Архівний відділ
Відділ освіти, молоді та спорту
Відділ культури, туризму та з питань діяльно-сті засобів масової інформації
Управління соціального захисту населення та праці
Служба у справах дітей, центр сім’ї та молоді, центр обліку бездомних осіб
Відділ охорони здоров’я
Старости територіальної громади у складі виконавчого комітету.

Навряд чи ініціатори створення Василівської ОТГ проводили розрахунки видатків на таку структуру виконавчих органів. Очевидно, їхнє завдання полягає в тому, щоб відтягнути якомога далі вирішальний момент відповідальності. Тому, озброївшись фейковими гаслами, вводять в оману односельців, не замислюючись, що втрачається головне – час, а з ним і можливість отримати державну дотацію на розбудову інфраструктури саме села. І, що головне, ніхто не доводить мешканцям сіл, що зголосилися увійти до Василівської ОТГ норму закону, згідно якої держава виділяє субвенцію на розвиток інфраструктури лише тих ОТГ, які відповідають перспективним планам, затвердженим Кабміном. Інші змушені подбати про себе самі.

Представництво села у владі

Як сільчани будуть відстоювати свої інтереси, якщо до чергових виборів, які найімовірніше відбудуться у 2020 році, їхніх представників у раді не буде зовсім – це, мабуть, найбільш потужний аргумент, що служить не на користь територіально-адміністративної реформи. Справді, через зволікання ЦВК з призначенням виборів та умовами ЗУ №6466, до міст обласного значення, які визнані спроможними громадами, можуть приєднуватися суміжні населені пункти і «до проведення чергових місцевих виборів у разі приєднання до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення вибори голів об’єднаних територіальних громад не проводяться, а головою об’єднаної територіальної громади вважається міський голова міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення, до територіальної громади якого відбулося приєднання» (п.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканськогоАвтономної Республіки Крим, обласного значення»).

Тобто так буде лише до чергових виборів. Але скептики сумніваються в тому, що ситуація зміниться після них, адже, мовляв, партійні списки не зможуть забезпечити в раді представництва сіл. Це не зовсім вірно, бо вибори органів місцевого самоврядування у 2015р. проходили за новим принципом, який раніше в Україні не застосовувався. Місцеві ради (крім сільських та селищних) були обрані за пропорційною виборчою системою із відкритими виборчими списками. Це означає, що кожен кандидат (крім першого), незалежно від номера, балотувався від певного виборчого округу і перемагав той, який набрав більше голосів. Список і прохідний бал формувалися вже під час підрахунку голосів.

Сільські громади наразі можуть розраховувати на своє представництво у виконавчих органах влади. Законодавством визначено, що у виконком ОТГ неодмінно входить нинішній сільський голова, який до виборів виконуватиме функції старости: «староста є членом виконавчого комітету ради об’єднаної територіальної громади за посадою» (ст.14, п.6 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). Розуміючи, що цього замало, в Новодністровській міській раді пропонують більше.

 

 

Наприклад, сесія міської ради вправі змінити кількісний та персональний склад діючого виконкому, щоб, крім старост, до цього органу увійшла ще певна кількість представників кожного села. Також передбачається, що до апарату міської ради буде введено посаду заступника міського голови, який займатиметься виключно справами сільських громад. Ще в селах можна створити органи самоорганізації населення (ОСН). Інші побажання щодо взаємовідносин між громадами сіл та міста можуть бути визначені та закріплені в Статуті ОТГ.

Але хотілось би з цього приводу спитати противників об’єднання: чи вдається захищати інтереси сільських громад нинішнім їхнім депутатам в Сокирянській районній раді і наскільки успішно? Чому впродовж років, коли в цьому органі є представники кожного села, більшість коштів спрямовується в райцентр? Чому в селах, на території яких розгорнулось будівництво Дністровської ГАЕС, за будинки культури служать старезні непристосовані споруди в той час, коли за кошти «Укргідроенерго» в Сокирянах зводять палац? Чому не проводяться ремонти закладів освіти та охорони здоров’я (в деяких селах вони вже просто розвалюються)? Чому не ремонтуються та не освітлюються дороги? Таких «чому» можна поставити безліч, а відповідь одна – бо в райраді домінує принцип авторитаризму, в якому навіть здорова дискусія сприймається як інакомислення і крамола.

Противники децентралізації активно поширюють серед мешканців придністровських сіл ахінею про те, що увійшовши в ОТГ, село перестане бути селом, ставши однією з міських вулиць. Щодо цього є чітке законодавчо закріплене визначення: «Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості» (ст.4, п.3 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). Тобто кожне село, що входить до складу ОТГ продовжує залишатися селом з усіма причетними до цього статусу ознаками – назвою, межами, законодавчими привілеями, поштовою адресою, поділом на райони та вулиці тощо. Отож балачки про те, що село втратить статус – свідомо поширювана противниками реформи нісенітниця, покликана формувати серед людей негативне ставлення до запропонованих змін.

Податки в селі та місті різні

Врегулювання земельних відносин в рамках ОТГ – найбільш болюче для сільчан питання. До того ж противники децентралізації завзято спекулюють на ньому, інтерпретуючи його на всі смаки. Людей лякають то високими податками, то тим, що Новодністровськ, маючи невелику територію, забере собі сільські землі. Це абсолютна брехня, адже законодавством визначено, що після входження в ОТГ села залишаються у своїх межах. Більше того, отримають у комунальну власність ті землі, що перебували в їх межах, але знаходились у державній власності (Постанова Кабінету міністрів України № 60-р від 31.01.2018р.) Про те, що такі процеси справді відбуваються свідчать факти, зокрема і на Буковині, останні приклади – землі, що належали державі отримали у володіння Сокирянська, Вікнянська та Юрковецька ОТГ.

Стосовно податків. Основним чинником величини земельного податку є нормативна грошова оцінка (НГО), яка розробляється ліцензованою проектною організацією в межах кожного населеного пункту окремо і затверджується сесією відповідної ради. При розробці НГО землі враховуються цільове призначення тієї чи іншої земельної ділянки,місце її розташування, категорія ґрунтів тощо.

 

Зрозуміло, що землі комерційного призначення мають набагато вищу нормативну грошову оцінку, як, приміром, землі для ведення сільського господарства чи садівництва. Нормативна грошова оцінка є також різною в окремо взятих населених пунктах. Якщо, наприклад, в Новодністровську вона становить 209,6грн за 1кв.м то в Ломачинцях – 63,25грн за 1кв.м. Окремо визначається НГО для ріллі, багаторічних насаджень тощо. Саме на ці показники (НГО) місцева рада своїм рішенням встановлює ставки земельного податку у відсотках. Чинне законодавство пропонує органам місцевого самоврядування маржу, за межі якої рада не може вийти (для особистого селянського господарства від 0,3 до 1%, всі інші категорії земель від 0,00 до 3%). І якщо в Новодністровську за присадибну ділянку площею 10 соток при встановленому 0,1% потрібно сплатити 209 грн. в рік, то в Ломачинцях – при ставці податку 0,1% 63,25 грн. в рік. Тобто різниця відчутна. Щодо обкладання податком кожного плодового дерева - також нісенітниця. Встановлюється податок на садівництво - відповідно до площі земельної ділянки.

Чимало спекуляцій можна почути і стосовно податку на майно. Начебто платити доведеться за кожен сарай та прибудову. Це неправда. Згідно рішення Новодністровської міської ради №20 від 26.01.2017р., власники одної гаражної споруди та господарських будівель – допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні тощо звільнені від сплати податку на це майно.

За житловий будинок, площа якого перевищує 120кв.м. на кожного із його власників необхідно сплатити в рік 18,62грн. за кожен квадратний метр понад вказану площу. Тобто, якщо площа будинку, власником якого є одна особа, становить 140кв.м, то за рік йому потрібно сплатити податок у розмірі 372,4грн. (20кв.м*18,62грн.). Якщо ж власниками такого будинку є двоє чи більше осіб, податок не нараховується. Прикметно також, що ставки податку на майно можуть встановлюватися радою для села і міста окремо, як, наприклад, це зробили в Сокирянській ОТГ (Див.додатки).

Отож, активно поширювана в придністровських селах страшилка щодо непомірних платежів за землю та за кожен хлів і прибудову – свідомий обман і маніпуляція.

Політика добросусідства не вимірюється грошима

Для забезпечення конституційних прав громадян на освіту та охорону здоров’я у Новодністровську функціонує ряд комунальних закладів. На їх утримання кошти надходять з різних джерел. Медична державна субвенція, наприклад, покриває видатки лише на заробітну плату персоналу міської лікарні та поліклініки. Освітня субвенція розрахована тільки на зарплату вчителів, а весь технічний персонал утримується вже з міського бюджету. Оплата енергоносіїв (електрика, тепло, вода) і в освітній, і в медичній галузі здійснюється також із міської казни. Це ж саме стосується і покращення матеріальної бази. А заклади культури, позашкілля та дошкілля – повністю на утриманні міського бюджету.

Та попри це, мешканці навколишніх сіл, звертаючись до закладів та установ міста Новодністровськ, не отримують відмови, хоча через ряд суб’єктивних причин вони продовжують залишатися в районному підпорядкуванні, куди держава направляє для них кошти. Таким чином реалізовується політика добросусідства, а ще – віддається вдячність за те, що гостинні мешканці цього куточка Буковини колись потіснилися і для станцій з водосховищами, і для міста.

І трохи цифр. В медичній галузі мешканцям сіл Сокирянського району були надані послуги зі стаціонарного лікування та обстеження. В стаціонарному відділенні у 2017р. було проведено 3843 ліжко-дні на загальну суму 460тис.грн, за півроку 2018-го – 2203 ліжко-дні на 1млн.грн. Послугами поліклініки (проведення обстежень рентгенкабінету, лабораторії, ЕКГ кабінету, УЗД кабінету, фізіотерапевтичних процедур) в 2017 році мешканці навколишніх сіл скористалися 13 585 разів, що обійшлося міському бюджету 1 208тис.грн., у 2018 році цей показник становить 8 218 разів, на 776,8тис.грн. Таким чином обслуговування сільських мешканців у міській лікарні за 2017р та перше півріччя 2018 року обійшлося бюджету міста Новодністровськ в 3,5млн.грн.

Освіта. Дошкільні навчальні заклади відвідують 8 сільських дітей, в ЗНЗ навчаються 37 дітей і в різних гуртках Будинку дитячої творчості займаються 19 дітей. В цілому видатки на освітні послуги мешканцям сіл склали за 2017р та перше півріччя 2018 року в цілому 1,3млн.грн. За навчання в дитячій музичній школі 15-ох юних дарувань з міського бюджету за вказаний період витрачено 558тис.грн. по галузі «культура». Ще 35тис.грн – видатки по галузі «фізична культура та спорт» за навчання у 2018 році 39-ох дітей в секціях КЗ «ДЮСШ». Таким чином за обслуговування сільських мешканців у комунальних закладах міста за останніх півтори року з міського бюджету було потрачено 4,2млн.грн. І це при тому, що 2018 рік для Новодністровська виявився складним у фінансовому плані. На медицину бракує 1,7млн.грн, на освіту – 1,2млн.грн. Та, дотримуючись політики добросусідства, яка вимірюється не грошима, а добрими справами, Новодністровська міська рада дотепер не виставляла до Сокирянського району матеріальних претензій, на відміну від керівництва району, яке постійно вимагає компенсації за обслуговування новодністровців у районній лікарні.

Більше того, сподіваючись жити в єдиній ОТГ, Новодністровська міська рада уже виділила на потреби сіл 2млн.грн із коштів, які надходять на розвиток інфраструктури від ПрАТ «Укргідроенерго» та 5 млн. - на розробку генеральних планів цих населених пунктів. Щоправда через те, що місто і села продовжують жити за різними бюджетами, ці кошти дотепер неосвоєними лежать на рахунку в області. Використати їх можна буде лише після того, як Новодністровська ОТГ буде створена.

 

А тим часом влада Сокирянського району, користуючись зволіканням зі створення Новодністровської ОТГ, докладає максимум зусиль для спрямування цих 7млн. знову ж таки на будівництво Будинку культури в Сокирянах, звинувачуючи при цьому Новодністровськ у затягуванні часу і небажанні освоювати ці кошти. Позиція Новодністровського міського голови Анатолія Болдашева з даного питання категорична – ці кошти мають бути спрямовані на потреби сіл Новодністровської ОТГ, а не на забаганки районного керівництва, яке при використанні коштів, що виділяються ПрАТ «Укргідроенерго» на розвиток інфраструктури міста та району, вже традиційно обходить увагою села (Див.додатки).

Новодністровській ОТГ – бути.

Децентралізація в Україні розпочалася з 2015 року. Опираючись на досвід східноєвропейських пострадянських держав, експерти стверджують, що впровадження цієї реформи дасть потужний поштовх до розвитку економіки країни, адже врешті запрацює найбільш цінний капітал – інтереси людей. В старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами.

 

У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами. Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Це створить економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підтримці бізнесу тощо. А децентралізація і дерегуляція прибере штучні перешкоди для бізнесу і підприємницької діяльності – зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль. Окрім того, активні, спроможні та зацікавлені громади стануть підтримкою тих змін, над проведенням яких працює уряд.

На даний час в Україні вже створено більш як 750 ОТГ. У виграші ті, котрі об’єдналися першими, бо державна підтримка їм була найбільш потужною. Але й зараз є ще можливість отримати субвенцію на розвиток інфраструктури ОТГ, передусім для сіл – ФАПів, дитячих садочків шкіл тощо. Розміри субвенції, яка надається новоствореним ОТГ, щороку зменшуються. А в 2020 році, коли з закону про утворення ОТГ, найімовірніше, буде вилучено слово «добровільне», субвенцій може взагалі не бути. Тому всім варто добре подумати перш, ніж приставати на утопічні пропозиції і грати на руку тим, хто маніпулює людською свідомістю, поширюючи відверту брехню та вперто намагається відтягнути вирішальний момент відповідальності за свої дії при владі. Адже Новодністровська ОТГ відбудеться попри всі перешкоди і протистояння.

 

Віта ПЛИТУС, прес-служба Новодністровської міської ради
для БукІнфо (с)