ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 








Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
Loading...
 
 
 
Loading...

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ВІДПОЧИНОК   >>> 6 Червня 2018

Україна, про яку не говорять: Сатанів-Кринцилів

МАЛОВІДОМІ ПЕРЛИНИ УКРАЇНИ / 

Історія про Поділля мала би розпочинатися з пісні чи з якогось стійкого словосполучення типу “маленька Швейцарія”, але це Україна. Велика, цікава і незвідана. Тому я поділюся досвідом подорожі на початок великої заповідної зони Подільські Товтри, розкажу про ідола і колишні городища язичників, про магічну воду і зелені схили, а ще про синагогу, в якій вам ще не доводилося бувати за життя. Коли починаєш шукати в мережі відомості про Сатанів, то знаходиться не так багато. Все це переважко наукові дослідження, історія, малувато деталей і практичних порад. Тому для початку трошки коротких відомостей- що і як? 

 

Селище міського типу Сатанів- це  частина Хмельницької області, розташоване воно коло річки Збруч і фактично становить верхню частину великого комплексу Подільських Товтр. Якщо подивитися на карту маршруту, то видно, що це фактично передгір’я Карпатських гір і тягнеться воно  до кордону з Румунією. Річка Збруч ( та легендарна річка, яка стільки років розділяла укранців) впадає в Дніспровський каньйон, а той в свою чергу веде до Чорного моря. По ній також проходить межа Хмельницької і Тернопільської областей. Тож можете походити через місточок по областях:)
 
IMG_1811
 
Якщо добиратися з Києва, то є два найліпші способи:
  1. З залізничного вокзалу  (автобусної частини, яку звуть “яма”)  сісти на прямих автобус до курорту Сатанів ( чи ще може зватися до санаторію “Товтри”). Але його мінус, що він рушає ввечері  і приїздить на місце коло 23 вечора. Зате без пересадок.
  2. Чи то сісти на бусіки, з того ж вокзалу до Хмельницького. Ходять вони часто, ледве не кожні півгодини. А від Хмельницького, з автовокзалу № 1 (це важливо, бо в Хмельницькому їх 5) доъхати вже до самого курорту Сатанів. Це десь ще 1 год 20хв.
Також важливо розуміти відстані вже на місці. Сатанів-це селище міського типу, з магазинами, пам’ятками, транпортом. Але цілковито природна місцевість, з меншою кількістю цивілізації- це село Кринцилів, що в 3 км від Сатанова. Цю відстань і пішки нормально пройти і проїхати можна вже місцевим транспортом. Тому раджу жити в Кринцилові, звідти йдуть всі унікальні марштрути до святих місць, саме там знаходяться джерела з лікувальною водою, там є водоспад і там ви зможете відкривати зранку оченята і бачити перед собою зелені схили пагорбів і чути кожен дрібненький природний звук. Жодного зайвого галасу.
 
З матчастиною закінчили:) Тепер детальніше про те, чому ця частинка Поділля має бути у всіх перших списках для відвідання і ще більше для відчуття.
 
Кринцилів: джерела
 
Коли приїздиш в місця, де з землі б’є унікальна вода “Нафтуся”, яка будь-яку краказябру з організму виведе і очистить весь організм, то розумієш, скільки значить якість води. Вона впливає на все! На самопочуття, на стан шкіри, на травлення і ще багато життєвих функцій.
 
Окрім основного джерела, який знаходиться недалеко від санаторію “Перлина Поділля”, якщо йти вздовж озера, є ще низка альтернативних джерел: “для серця”, “для очей” і “для нервів”. Аби ви не блукали, розказую дорогу. Біля “Перлини Поділля”, якщо перейти по місточку через Збруч є схема маршруту до печери відлюдника і стрілочка. Йти треба по ній,нікуди не звертаючи, далі вверх по вулиці через село і ліворуч–це буде велика стежина до джерел, від них можна зразу йти й до печери монаха. Але про це згодом.
 
IMG_1806
 
Також навпроти основного джерела “Нафтусі” є спуск до Збруча і там люди зробили з дерева невеличкий місточок. Якщо його перейти можна дісттаися до ще одного джерельца- з гліцериновою водою. Ефект від неї відчуєте зразу, просто вмившись.  М’яка і свіжа шкіра, немов у новонародженого. Вода тут як магія. Тому усім прихильникам вічної молодсті, гліцерин must. Тим паче все природне, жодної хімії.
 
Печера відлюдника
 
Ще одне особливе місце Кринцилова-це печера монаха-відлюдника. Він жив в ній на початку 20 століття і за однією із версій, помер під час Першої світової. Але місце, яке він собі вибрав має набагато тривалішу історію. Раніше воно було частиною великого язичницького городища і скелі ще з тих часів ставали улюбленим місцем аскетів. Релігії змінювалися, а традиція залишалась. Тепер в цій “монашій келії в камені” час від часу правлять служби місцеві жителі з довколишніх сіл. Часто можна побачити запалену свічку, прийшовши до монаха. Значить, хтось вже був.
 
На моє внутрішнє відчуття це святе місце має покликати, до нього потрібно бути готовим. Залишивши турботи позаду, сконцентрувати в собі тишу, вміння слухати ліс, який веде до скелі, а також побувши в спокої всередині самої келії.
 
IMG_1973
 
IMG_1980
 
IMG_1982
всередині печери
IMG_1986
 
На цьому місці особливо чисто медитується. Мені відчувалася велика мудрість душі, яка тут мешкала. Думаю, люди більш чутливі зможуть відчути його присутність , а також те, що він не загинув насильницькою смертю. Від місця не йде такої енергії.
 
Шлях назад є нагодою послухати ліс. Він зберігає таку ідеальну тишу, що чутно, кожного джмеля чи пташку, яка тріскотить гіллям. Просто перестаньте розмовляти і дослухайтесь..
 
IMG_1995
 
Свято-Троїцький монастир: Сатанівська Слобідка
 
Ще одне давнє святе місце. Знайти його можна дорогою на Сатанів, минаючи зупинку із написом “Товтри”, ліворуч буде поворот і вказівник. Монастир  є витвором 16 століття, причому періодично змінюючи свою належність-то на чоловічий, то на жіночий.
 
Монастир не полунйтесь дослідити вздовж і поперек. Дива починаються вже на вході, діворуч, в невеличкій ніші є старовинна дерев’яна ікона Ісуса. Український стиль, незвична манера виховання і він ніби дивиться просто вам у вічі і вітає: “Заходьте”.
 
IMG_20160504_160930
 
В Свято-Троїцький свого часу встиг побувати і православним, і греко-католицьким.На жаль більшість документів та архівів, пов’язаних з монастирем, втрачено. Монастир, як і личить поважній обителі, починався з печер. Правда, на відміну від Київських, місцеві печери частково природні. З них і пропоную розпочати огляд території, зайшовши за стіни нового приміщення храму, побачите сходи вних. вони і ведууть до печер, де ще до недавнього часу жив монах. Всередині є кілька кімнат, де він молився і спав. Задумливе місце. Прохолода печер, додає особливого шарму.
 
IMG_2042.JPG
 
IMG_2041.JPG
 
IMG_2034
 
Основна територія монастиря є унікальною кількома моментами. По-перше, збереженими автентичними фресками на головній брамі. 16 століття пані та панове!!
 
IMG_2066
 
IMG_2060
 
По-друге, можна вдосталь роздивитись товщину стін, кладку. Справа в тому, що в той час монастир слугував ще й обронною спорудою. Себто, якщо черговий раз нападуть турки чи інші народи, мешканці могли сховатися в церкві.
 
IMG_2065
 
IMG_2030
 
До цього місця хочеться вертатися. хочеться на власний доторк відчути історію і всіх тих священників, які правили тут службу зі століття в століття. В мене чітко склалося відчуття- як багато часу ми присвячуємо біганині, непотрібним поясненям, доказам, зневірі, а тут все застелено правдою, контактом, ніби хтось пропонує тобі натиснути на паузу, не підганяти своє життя під загальне “треба”. Правда. Це місце для тих, зто її шукає і знає їй ціну.
 
Сатанів:єврейська мудрість ( Синагога-кладовище)
 
Як я вже казала вище до Сатанова від Кринциліва можна або дойти (прямо вздовж траси) або доїхати місцевим бусіком від зупинки санаторій “Товтри”.
 
ВІд центру до синагоги буквально 5 хв. Спитайте у місцевих і вас туди  доставлять в мить. Перед очима відкривається проста і старовинна споруда, оточена парканом, довкола ідеально підстрижена травичка,помітно, що хтось дбайливо стежить за територією. Синагога також сягає початку 16 століття. Кілька років назад її взялася реставрувати світова єврейська община, з подачі такого собі пана Фрідмана, депутата, якого в Сатанові більшість любить і хвалить.
 
Помічаю, як через дорогу,зі старої хатинки,  за нами спостерігає чоловік. а згодом питає, що ми хочемо подивитися. Кажу, що всередині. ВІн радо бере ключі і відкриває територію, виявилось він один із охоронців і за сумісництвом він багато знає про історію місця.
 
IMG_1900
 
IMG_1897
 
Синагогра одна з найдавнішиї споруд у Східній Європі, побудована в стилі ренесансу. Тут кожен символ, кожен елемент має свою роль і особливо це відучається. коли потрапляєш всередину. Я стверджую, що це одне з місць в Україні, де ти відчуваєш час одним потоком, а не розділеннями на минуле чи майбутнє. Цілковита єдність із всіма ликами й іменами Бога.
 
Всередині є кілька символічних для єврейського народу зображень. Якщо дивитися прямо, то побачимо старовинний Арон-кодеш- це ніша, де зберігалася священна книга іудеїв – Тора. Його прикрасили оригінальним кам’яним декором, на якому ще збереглися сліди фарб — бірюзової, золотої, пурпурової, зеленої. Корона вгорі  символізує Всевишнього, леви — єврейський народ, а колони зображено на згадку про зруйнований єрусалимський храм. Взагалі в мене виникло бажання почитати більше про єврейську символіку, про всіх цих левів та єдинорогів, про яких я знаю не так багато. Захотілося зануритися.
 
IMG_1904.JPG
 
IMG_20160505_104916.jpg
 
Реставрована дорога підлога-це цілий витвір мистецтва. нам навіть показали нефрит, з якого її зробили. Лише натуральні матеріали: дерево для сидінь і місця, де читають тору, каміння-для підлоги.
 
IMG_20160505_104817.jpg
 
IMG_1916
 
Наш охоронець розповідає-показує і раптом так загадково каже: “Посередині є три унікальні каміння, з них заклався фундамент. Станьте на них! Там така енергія…повірте мені..”. Ну знаючи, як часто місцеве населення реагує на метфіщичні речі, я усміхнулася, а потім зрозуміла, що він не жартує. І він дійсно це знає з власного досвіду.
 
Відчуття, які я пережила, ставши на це каміння не пережати жодними описами чи логічними конструкціями. Це ніби тебе помітили на аеротрубу, через тебе йде просто надпотужний стовбур енергії, як прямий коннект із Всевишнім. Мурашки, сльози і не можеш контролювати це. Усім, хто прочитає цей блог просто потрібно відчути цей стан власною шкірою, інакше не передаси.
 
IMG_1915.JPG
 
Я вже не кажу , скільки людей тут виліковувалося,- хоч фільми знімай. Навіть бесплідні жінки, могли знову мати дітей.
 
Загалом виняткове місце своєю старовинною. Можна піднятися на дах, у підвали, а також подивитися старовинні предмети, наприклад металеву чашку для омовіння.
 
IMG_1918.JPG
 
IMG_1920.JPG
 
В Синагозі завжди прохолодно, тому влітку тут особливо приємно ховатися від спеки.
 
Зовсім неподалік, на пагорбі також збереглася ще одна пам’ятка єврейської долі Сатанова-це  кладовище. Тут не потрібні зайві коментарі, просто варто уважно дивитися за цю історію в камені.
 
 
 
 
Зовсім скоро, замість хатинки охорони, навпроти Синагоги буде автентичний єврейський ресторанчик. Себто, в місті, де вже не живе жодного єврея, буде невеличкий центр. Між іншим, з євреями Сатанова в роки Другої світової розправились особливо жорстоко. Сатанів стоїть на підземних ходах і фашисти загнали сотні євреїв туди і закопали заживо. Вже за незалежної України, раптом дізналися, що під базарною площею, море трупів. Почали розкопки, людей знаходили в різних позах. Як були тоді-так і загинули. Страшна сторінка історії..
 
Сатанів: ворота-млин-замок-цукровий завод- сидячий Ісус
 
Це диво-містечко зберегло не тільки свою єврейську сторінку. Тут можна побачити залишки оборонного замку, збереженні ворота, в які в’їжджали в місто, зовсім недалечко від них старий дерев’яний млин, але це вже 19 століття. Усі ці об’єкти поруч, тому в одній прогулянці їх всіх легко побачити.
 
IMG_1930.JPG
Ворота в місто
IMG_1889
Сатанівський замок
IMG_2157
Вид зі стіни замку вниз на Збруч
IMG_2154.JPG
частинка цукрозаводу
IMG_2149.JPG
цех цукрозаводу
IMG_2167.JPG
млин
Але особливу увагу привертає ще один історичний об’єкт-це Скорботний або сидячий Ісус. Унікальна пам’ятка, бо вона одна з небагатьох в Україні вистояла ще з часів визвольної війни під проводом Хмельницького. І до речі, говорить про дещо суперечливу репутацію Богдана.
 
От як розказує історію оне з джерел:
 
IMG_2140.JPG
 
“Часи тоді були суворі. Обидві сторони гуманізмом не відзначалися і полонених, традиційно, не брали. Всю залогу замку разом з мирними мешканцями, що ховалися за його мурами (поляками та українцями-уніатами) було винищено вщент.
 
Незабаром військова фортуна повернулася спиною до Богдана і у місто увійшли жовніри вже коронного гетьмана Мартина Калиновського. За підтримку городянами повстанців усе православне населення Сатанова було засуджене до страти. Втім, розрахунок взяв гору над бажанням помститися. Адже, якщо знищити всіх – то хто ж працюватиме? Тому трибунал пом’якшив вирок – стратили лише кожного десятого не зважаючи на стать та вік (загалом ж на Західному Поділлі у ті часи стандартним вироком для українського населення за підтримку повстання була страта кожного третього, так що сатанівським українцям, якщо можна та сказати, ще дуже поталанило).
 
IMG_2143.JPG
 
На спогад про врятування Сатанова від бунтівників та в пам’ять про жертви вчиненої козаками різанини пан Мартин Калиновський наказав побудувати пам’ятний знак – на чотириметрову колону встановили скульптуру скорботного Ісуса (остання близько метра заввишки). Фігура Христа виконана в наївно-примітивістському стилі – очевидно її автором був хтось з місцевих умільців. Невідомій майстер тоді й не підозрював, що творіння його рук – найперший в історії пам’ятник присвячений подіям Визвольної Війни. За кілька століть по тому з’являться чисельні монументи з мармуру, граніту та бронзи. Але цей, перший, був з простого подільського вапняку
 
IMG_2142.JPG
 
Під час відкриття пам’ятника пан Калиновський сказав городянам: “Дивіться, навіть сам Господь зажурився, побачивши вашу зраду королеві”. Але навряд чи ці слова запали останнім в душу. Вже не одне століття місцеві жителі кепкують, що на стовпі встановлено пам’ятник самому пану Калиновському. А журиться він тому, що …програв Сатанів у карти пану Синявському”.
 
Протягом дослідження Сатанова, мене не покидала думка, як на такій невеличкій території стільки збережено і як небайдуже це місцевим жителям. Усі, кого я зустрічала щиро переживають за долю культурного пласту. який тут зберігся.
 
Кренцилів: водоспад та ідол
 
Фух. видихнули. Герої, які дочитали до цього місця, на вас чекає ще один бонус-це святиня вже язичницька- ідол, якого знайшли в Збручі.
 
IMG_2103.JPG
 
IMG_20160506_152917.jpg
 

Згідно з дослідженнями, стовп у вигляді статуї Святовита не було скинуто в Збруч войовничими християнами. Добрий стан пам’ятки свідчить про те, що її сховали для збереження у водах ріки самі язичники-віруючі, адже на скульптурі нема ніяких слідів пошкодження чи наруги, як це було з багатьма іншими дохристиянськими зображеннями богів та світогляду предків.
 
Стовп був ознакою приналежності до великої сім’ї. Стовпові дороги між такими хороминами з стовпом Роду(храмовими комплексами) були головними для спілкування між племенами. Родовитість знаті визначала тривалий час приналежність до панівних племен. Стовпові бояри пізніше, коли за вислугу володар дарував дворянство, то «новодел» та виморочене чи куплене дворянство прозивали «стовбовими», по первинному накопиченню капіталів розбоєм на стовбових дорогах з верстовими стовбами (від стовбур).
Хронологічна дата створення стовпа (статуї) збігається з періодом існування язичницького Збручанського культового центру.
 
Так історію розповідають офіційні джерела, проте є версії й про те, що ідол не був слов’янський, а що мє кельтські корені. Така історія теж має право на існування. Ідола ми радісно провтикали, бо поляки його вивезли і тепер він зберігаєтся в Кракові. Проте копія є в Сатанові.
 
ВІд основного джерела, якщо йти мальовничою стежкою вперед, то прийдете до водоспаду. Хоч і штучного, але дуже красивого. Саме звідси витікає “Нафтуся” і тут а парканом зберігається копія Збручанського ідола.
 
IMG_2169.JPG
 
IMG_2171.JPG
 
IMG_2175.JPG
_____________
 
Історія цього дивовижного подільского місця заворожує і манить. Люди тут інші, ти приїздиш і відкриваєш для себе нові сторінки нашої історії. нові сенси і потуги. Це Україна, про яку млао говорять, про яку прийнято мовчати, яка не є “попсовою”. А між іншим, Сатанів та Кренцилів-це просто суцільне очищення тіла і душа. Від біганини, метушні, непотрібних тривог, суму і негативу. Ти прокидаєшся під півня, який зухвало сповіщає про світанок, ти спостерігаєш як на гору наповзає ввечері туман, відчуваєш як пахне бузок і як перемовляються один з одним солов’ї і запевняю вас, важливіше за це нічого немає. Це і є Єдність. Та сама, про яку колись писав Да Вінчі.
 
IMG_20160507_194124.jpg
 
IMG_2095.JPG
 
IMG_1879.JPG
 
IMG_2022.JPG
Джерело: Zentravelblog
Переглядів (613) Коментарів (0) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. "Укрзалізниця" почнає годувати пасажирів і показала ціни на нове меню у потягах (ФОТО)
2. Телеканал "112-Україна" зняв відеорлик про Чернівці з пташиного польоту (ВІДЕО)
3. Rita Steinberg: Особливе місце для особливих подій… (ФОТО + ВІДЕО)
4. Унікальну в Україні лазерну арфу презентували у Чернівцях
5. День вуличної музики у Чернівцях цьогоріч відзначає 5-річний ювілей (ПРОГРАМА)
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...


Loading...