ГО “Стоп Корупції” нарешті взріла, хто такий Валерій Аіріні й вигнала його зі своїх рядів (ЗАЯВА)

Заява ГО “Стоп Корупції” щодо ситуації з Чернівецьким обласним відокремленим підрозділом

У березні поточного року, після серії зухвалих нападів на чернівецьких активістів, керівництвом ГО "Стоп Корупції" було здійснено ряд безпрецедентних заходів на підтримку місцевих колег, у тому числі звернення до Генерального прокурора України та наймасштабніший за усю історію організації рейд задля відновлення законності й справедливості. В результаті цих заходів поліція Чернівецької області виділила охорону Миколі Петіченку та Валерію Аіріні, які стали жертвами нападів, а Головний прокурор Чернівецької області Олег Соболь запропонував створити робочу групу для розгляду усіх заяв від активістів проекту.

Але, у ході підготовки, при проведенні внутрішнього розслідування, з’ясувалось, що керівництвом осередку із самого початку було навмисно приховано факт того, що Валерій Аіріні неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та був засуджений, ухилявся від співпраці зі слідством навіть по справах, які було заведено за його зверненнями, відмовився від перевірки на поліграфі, а також інші неприйнятні факти, що суперечать цілям організації та несумісні із цінностям, які ми поділяємо.

Маючи на меті істотні перетворення публічного сектору України, створення нового, доброчесного та прозорого політикуму та суспільства, у якому чесність, справедливість та громадські обов’язки, не просто гучні слова – маємо зазначити, що власна незаплямована репутація та репутація наших представників на місцях має для нас надважливе значення.

Тож, повідомляємо, що Протоколом правління ГО "Стоп Корупції" від 10.04. 2018 №18 прийнято рішення «Виключити з лав організації заступника голови Чернівецького обласного відокремленого підрозділу Громадської організації «Стоп Корупції» - Аіріній Валерія Борисовича в зв’язку з вчиненням дій, що заподіяли матеріальну чи нематеріальну (моральну) шкоду Організації, спричинили погіршення її репутації; несумісності поведінки особи з її статусом члена Організації». Також уповноваженій особі доручено провести державну реєстрацію внесення змін до складу Чернівецького обласного відокремленого підрозділу Громадської організації «Стоп Корупції».

Зазначимо, що ми активно залучаємо до наших розслідувань місцевих активістів та висвітлюємо у засобах масової інформації найактуальніші питання місцевого самоврядування і дотримання посадовцями антикорупційних стандартів державної служби. Та підкреслимо, що при створенні кожного місцевого підрозділу його члени, за замовчанням, мають розділяти цінності, що зібрали нашу команду, а саме: чесність, прозорість, підзвітність, відповідальне ставлення до своїх громадянських обов’язків, а також беруть на себе зобов’язання виконувати вимоги Статуту організації.

Засадничі принципи нашої організації та наших журналістських розслідувань - якість, професіоналізм, повага до гідності людини та неухильне дотримання Закону.

 

Останніми роками земля буковинська рясно родить різних «активістів», які з’являються як гриби після теплого літнього дощу. Ці «захисники обездолених» роблять з себе благородних «Робін Гудів», яким болить несправедливість і беззаконня, але насправді мають отруйну суть блідої поганки. Тому все до чого вони торкаються з часом стає таким самим гнилим, як вони, - пише сайт ОРД.

Починають гучно «викорінювати» корупцію і отримують… доступ до кормушки. Починають «припиняти» вирубку лісів і отримують… пухкі конверти від лісників. Починають «боротися» за права «євробляхарів» і мають… зелений коридор на митниці для себе рідних.

А коли неупереджені журналісти викривають справжнє лице таких «борців за правду і народне щастя», то вони починають пищати як відірвані від свиноматки поросята, бризкати слиною як приперті до тину гадюки й погрожувати судами, в яких обіцяють до скону відстоювати свої нібито поругані «честь, гідність і ділову репутацію». В Чернівцях чи не найактивніше бореться з «несправедливою системою» зайда невідомого походження та мутної біографії Валерій Аіріній, котрий добре навчився паразитувати на будь-яких питаннях, від яких пахне грішми. Про таких москалі кажуть – і швєц, і жнєц, і на дудє ігрєц. І справді, куди не глянеш – скрізь Валєра. І митників вчить як правильно працювати, і лісникам радить як робити вибіркові рубки, і прикордонникам рекомендує як припиняти потоки контрабанди.

І все це робить з іскринкою, з правильними лозунгами, з гучними викриттями. Але мало хто знає, що Аіріній зранку читає лекції правоохоронцям, а ввечері на своїй «євроблясі» розсікає по прикордонних селах й державних лісгоспах і збирає свою «десятину». Інші «активісти» Валєрі відверто заздрять, обкладені даниною обурюються його апетитам, правоохоронці бісяться від його наглості, але всі мовчать і витанцьовують під Валєрину дудку.

Чого так? Бо Валєра привчив усіх до того, що його, як і лайно, чіпати не можна, бо сильно смердітиме. А коли хто ризикне і почне задавати незручні запитання про його минуле, про буремну гоп-стопівську молодість, про судимості, про зв’язки в кримінальному світі, тоді Аіріній вмикає пластинку «політичних переслідувань», «утисків неугодних владі активістів». Строчить гнівні скарги і заяви всім, хто мусить відповідати на звернення громадян – президенту, генпрокурору, міністрам. А щоб більше поважали і боялися, то любить Аіріній хвалитися своїми зв’язками і знайомствами із представниками буковинської влади.

 

Особливо уважно заглядає він в писок тим, з ким йому вигідно дружити і кого можна подоїти собі на користь. Як тільки з’явилася інформація, що голова облдержадміністрації Фищук втручається в роботу обласної митниці і «кришує» свого зятя Олексія Ліщука, якого зловили за руку на небажанні чесно сплачувати митні збори, то тонкий нюх Валєри одразу зачув вигоду. І зачастив горе-активіст до будинку з левами, мало не кожного ранку можна побачити як він із чорного входу спішить за інструкціями до горе-губернатора. І почалося – митниця одразу виявилася головним розплідником корупції в області.

Митники стали заклятими ворогами хитрих друзяк Аірінія, які за румунськими паспортами ввозять до України «євробляхи». Валєра призначив митників головними винуватцями зловживань з експортним лісом, мовляв, вони власними загребущими руками фальсифікують документи і ділова деревина перетворюється на дрова. Чим розраховується Фищук з Аірінієм за ці облудні звинувачення можна тільки здогадуватися. Зрештою, Ліщук стільки «зекономив» на виплатах до бюджету, що Валері вистачить на хліб з маслом і сотої частини вкраденого.

«Не можна бути святішим від Папи Римського», – певне головний урок, який Аіріній не спромігся осилити. А дарма. Бо сліпа віра в свою блатну фортуну, безкарність й недоторканість породили самовпевненість, яка призвела до жертв. В запалі «праведної боротьби» реальна «підстава» прийшла звідки її не чекав – від самого себе. Дав Аіріній старому подільнику керувати своєю «євробляхою» і той в п’яному угарі вбив людину.

Як тільки поліція виявила, що автомобіль вбивці належить Аірінію, він спочатку забруднив нижню білизну, а потім розгорнув бурну активність з відбілювання себе рідного та доведення своєї непричетності до трагедії. Коли ж знайомі жертви почали справедливо питати у Валєри, чи не чує він за собою хоча б моральної вини за скоєне, він «інтелігентно», як і прийнято розмовляти «з лохами й терпилами», послав їх подалі за добре відомою адресою.

Одного не може зрозуміти горе-активіст Аіріній – якщо тебе тимчасово оминає суд людський, то від кари Божої втекти не вдасться. Як вчили Валєру у тюремних університетах – Всевишній не фраєр, він все бачить і зрештою кожному воздає по-справедливості і по-заслугам.