БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  НАУКА   >>> 6 Жовтня 2016

Нобелівську премію з хімії дали за створення молекулярних машин

НА ПОРОЗІ НАУКОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ / 

Нобелівську премію з хімії 2016 року присудили трьом науковцям за проектування і синтез молекулярних машин. Нагороду отримали дослідник з Нідерландів Бен Ферінга, британець сер Джеймс Фрейзер Стоддарт, що працює в США, і француз Жан-П'єр Соваж, повідомляється в прес-релізі Нобелівського комітету, пише NEWSru.ua.

Науковці змогли розробити найменші в світі машини. Дослідники зуміли зв'язати молекули разом, створивши крихітний ліфт, штучні м'язи і мікроскопічні мотори. "Лауреати Нобелівської премії з хімії 2016 року перетворили машини на мініатюри та перевели хімію в новий вимір", - йдеться на сайті комітету.

У прес-релізі наголошується, що з розвитком обчислювальної техніки мініатюризація технологій може привести до перевороту.

Група вчених розробила молекули з керованими рухами, які можуть виконувати завдання при додаванні енергії. Перший крок на шляху до створення молекулярних машин зробив Соваж у 1983 році, сформувавши ланцюг з двох кільцеподібних молекул, що отримав назву катена. Щоб машина могла виконати завдання, вона має складатися з двох частин, які могли б переміщатися одна стосовно одної. Саме цій вимозі відповідали два з'єднаних Соважем кільця.

Другий крок зробив Стоддарт у 1991 році, синтезувавши ротаксан - сполуку, в якій на гантелеподібну молекулу надіто кільцеву. Серед його розробок - молекулярний ліфт, молекулярний м'яз і створений на основі молекул комп'ютерний чіп.

Нарешті, Ферінга в 1999 році продемонстрував роботу молекулярних двигунів.

Передбачається, що в майбутньому молекулярні машини використовуватимуть в створенні нових матеріалів, датчиків і систем запасу енергії.

Стоддарт народився в 1942 році в Единбурзі. Спеціалізується в галузі супрамолекулярної хімії та нанотехнологій, працює в Північно-Західному університеті в американському штаті Іллінойс. Соваж народився в Парижі в 1944 році, він займається науковою діяльністю в Страсбурзькому університеті, його спеціалізація - координаційні сполуки. Ферінга, що народився 1951 року в місті Баргер-Компаскум у Нідерландах, є професором органічної хімії в голландському університеті Гронінгена.

Розмір Нобелівської премії становить 8 млн шведських крон (близько 1 млн доларів - ред.). Нагороду з хімії присуджують з 1901 року (крім 1916-1917 року, 1919 року, 1924, 1933, 1940, 1941 і 1942 років). Цього року премію вручили 108-й раз.

У 2015 році Нобелівська премія з хімії була присуджена шведу Томасу Ліндалу, громадянину США Полу Модрічу і американцеві турецького походження Азізу Санкару за дослідження механізмів репарацій ДНК. Робота науковців дала світу фундаментальні знання про функції живих клітин і, зокрема, про використання їх в нових методах боротьби з раком.

Згідно з правилами, Нобелівська премія з фізики і хімії може бути присуджена тільки авторам статей, опублікованих у рецензованій пресі. Крім того, відкриття має бути справді суттєвим й універсально визнаним світовим науковим співтовариством, тому експериментатори отримують премію частіше за теоретиків.

Напередодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з фізики. Нагороди удостоївся колектив британських науковців, що працюють у США. Британець Дункан Холдейн і американці шотландського походження Девід Таулесс і Майкл Костерліц отримали премію за "теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії". Вчені досліджували незвичайні стани матерії. Йдеться про надпровідники, суперрідини і тонкі магнітні плівки.

Нобелівську премію з фізіології і медицини за 2016 рік 3 жовтня присудили 71-річному японському науковцю Есінорі Осумі. Його нагородили за відкриття процесу аутофагії (від грец. "самопоїдання"), за якого внутрішні компоненти клітини доставляються всередину її лізосом (у ссавців) або вакуолею (клітини дріжджів) і зазнають в ній деградації.