БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ПРЕС-ОГЛЯД   >>> 5 Лютого 2010

Культ “фашизму”, або “Алея румунських героїв на єврейському кладовищі Чернівців

Історична довідка. Під час Другої світової війни територія Північної Буковини була захоплена союзниками нацистської Німеччини — румунськими військами. Останні запам’яталися “старожилам” міста низкою скоєних злочинів, серед яких особливе місце посіло масове знищення євреїв, що на той час становили значну частину жителів реґіону. Масштаби злодіянь румунських вояків яскраво відображені в книзі румунського історика та дослідника Раду Іоніда “Євреї під режимом Антонеску” (Бухарест, видавництво “Хасефер”, 1997 рік).

У часи, коли жителі Чернівців готувалися до відзначення 600-літнього ювілею рідного міста, у деяких румунів у Бухаресті виникла ідея зробити свій “подарунок” Буковині — монумент румунським воякам, які загинули в період Другої світової війни. Усвідомлюючи, що «відкриття всіх карт» перед українською владою щодо справжнього призначення па-м’ятника призведе до категоричної відмови (весь цивілізований світ, в тому числі й Німеччина, давно засудив “героїчні подвиги фашистів”), представники Департаменту “Культ Героїв” з Бухареста під час зустрічі з українськими можновладцями та лідерами єврейської громади (місцем спорудження монумента чомусь обрали саме Єврейське кладовище) заявили, що прагнуть увіковічити пам’ять жертв війни та сталінських репресій і наділили повноваженнями представляти румунську сторону Чернівецьке обласне товариство репресованих та по-літв’язнів “Голгофа”. Керівники останнього зрозуміли значення вказаного проекту, зважаючи на обсяги його фінансування з Румунії.

Яким було здивування керів-ництва області та єврейської спільноти краю, коли їх запросили не на відкриття монумента жертвам сталінських репресій, а на “Алею румунських героїв” за участю військового аташе Румунії в Україні. Румунський подарунок виявився у кінцевому результаті “троянським конем”. Зважаючи на такий розвиток подій, організаторам заборонили офіційне відкриття меморіалу, запідозривши з їхнього боку нещирість. І справді, перевіривши наявну документацію, українська влада встановила відкрите ігнорування організаторами будівництва пам’ятника вимог чинного ук-раїнського законодавства.

Відчувши себе обдуреним, керівництво єврейської громади, що підписало з румунами відповідне Погодження № 26/3 від 4 грудня 2006 р., за яким дало згоду на встановлення “Пам’ятного знаку жертвам світової війни”, у січні 2009 р. в свою чергу звернулось до останніх з проханням привести напис на монументі у відповідність до двосторонніх домовленостей, погрожуючи відкликанням підпису-погодження. Але румунам вже євреї не потрібні. Тому з їхнього боку — цілковите ігнорування.

Місцева влада, яка спочатку намагалась вирішити цю неприємну ситуацію тихенько, на місцевому рівні, також відчула відсутність розуміння з українською “Голгофою”, що представляє чомусь румунську (?) сторону. Вичерпавши всі можливості, керівництво області звернулось до цієї громадської організації з проханням демонтувати монумент.

Але далі ще цікавіше… Ке-рівник “Голгофи” П.Гріор (депутат Чернівецької міськради від «Нашої України»), виступаючи на заході з відзначення 160-ї річниці від дня народження М.Емінеску, у присутності румунських дипломатів офіційно заявив про неможливість виконання вказівок української влади, оскільки пам’ятник товариству не належить, бо збудований за 67 тисяч «румунських доларів» (хоча неозброєним оком нефахівця видно, що те творіння і на 10 тисяч не тягне) та просить учасників заходу допомогти йому у захисті національних інтересів румунів.

Що ж виходить? І сміх, і гріх… Доки українська влада “плескала вухами”, румуни, усвідомлюючи неспроможність повернення всієї території Північної Буковини одразу, почали її “окупацію” частинами. Шляхом побудови монументів, які прославляють героїзм румунського солдата та велич “великої Румунії”. І їм не важливо, що цей «героїзм» нищив українців, євреїв, росіян та представників інших національностей, які тривалий час компактно проживали на цій “рідній” для них території та були живою демонстрацією толерантних взаємин і прикрасою Буковини.


Ан. ТОНЕСКУ, газета ЧАС, (Чернівці)


P.S. Недобудований меморіал вже стає своєрідною Меккою для румунських неофашистів із бухарестської орга-нізації «Ноуа дряпта», які, сповідуючи ідеологію своїх прадідів із «Залізної гвардії», всіляко намагаються популяризувати ідею фашизму та повернення «великої Румунії» на землі Буковини.