БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ПРЕС-ОГЛЯД   >>> 16 Листопада 2009

Свинячий грип і українська влада: Україну врятують Бог і лікар

ПРЕС-ОГЛЯД / У період виборчої кампанії в Україні не можна кашляти і пчихати. Кожний «пчих» використовується політтехнологами для ведення виборчої боротьби. Будьте здорові і не пчихайте! Тоді матимете такого президента, на якого заслуговуєте. На жаль, сьогодні Україна не має нічого путнього. Навіть грипу не можемо мати, як люди. Якщо свинський — то свинський, якщо пташиний — то пташиний, якщо слонячий — то слонячий, якщо псячий — то псячий... Так хворіють у світі. А ми хворіємо по-всякому. Кажуть, що у нас наклався грип один на одного: А на В, 1 на 2, 2 на 3 і т. д. Перед тим, як на нас грип накладати, «наклали» вони на медицину, на народ, на націю, на Україну.

На нинішній момент, коли я пишу ці слова, для найвищих керівників держави найголовнішим є розділити один мільярд на боротьбу з епідемією. Юлія Тимошенко навіть висуває ультиматуми Віктору Ющенкові. Бо він не підписує закон про виділення їй грошей. А без цього мільярда Юлія ні туди, ані звідти. Хоча президент чітко вказує прем’єрові, де взяти мільярд: зі своєї передвиборчої аґітації. Тих коштів, що з’їли бігборди “Вона працює”, вистачить на боротьбу з епідемією.

Але видається, ніхто й не думає боротися з пандемією. Окрім лікарів. Саме на них сьогодні впала велетенська праця і відповідальність. Влада, котра не піариться на хворобі, сидить на лікарняному і через своїх “шнирів” розповідає, яка вона біла і пухнаста. Бо пошила маски для тих, кому треба. Хоча й цих масок на другий тиждень карантину у вільному продажу як не було, так і нема.
Тільки лікарі взяли на себе тягар хвороби і боротьби з нею. Вони з ранку до ночі, ризикуючи здоров’ям і життям, часто без належних засобів і ліків, допомагають хворим чим можуть. І, знаєте, їхня праця приносить справжні конкретні позитивні результати. Здається, наступ хвороби вдалося зупинити. Ще не повністю локалізувати чи стабілізувати, а досягти перших позитивних статистичних даних. Хворих зменшилось. На жаль, важких хворих багато. Лікарі-інфекціоністи, пульмонологи, реаніматологи, анестезіологи, педіатри, терапевти – ось хто сьогодні рятує націю від хвороби і від зажерливих підлих по-літиків, котрі на людській біді хочуть нажити собі політичні дивіденди.

У нашій області навіть перехворіли керівники від влади і від надзвичайної комісії. Здоровою залишилася лиш дієвий молодий лікар-епідеміолог, вчена Наталія Гопко. Вона щодня професійно, чітко і чесно розповідає всій області про стан справ на фронтах боротьби з епідемією. Дійсно, ми зараз живемо, ніби на фронті. Щодня наражаємося на небезпеку бути атакованими важкими вірусами невідомого грипу.

Тому й прикро, що у ці дні окремі люди не цілком віддають собі та навколишнім звіт про небезпеку, яка чатує на нас скрізь і всюди. Ніхто не застрахований. Хвороба не вибирає між бідним і багатим, між владарем і малим українцем. Ми всі однаково беззахисні перед бідою. Сподіваємося тільки на Бога і на Лікаря. Ніякі Юля чи Вітя нам не допоможуть. Кажуть, що недавно один багач з Калинівського ринку захворів, він придбав найдорожчі ліки, навіть купив для себе систему вентиляції легенів. На жаль, не допомогло. Невблаганний жорстокий вірус приніс смерть. І у ці дні, коли пані Гопко вперше обнадіює Буковину, що є можливість виходу з хвороби, є перші ознаки сподівання на краще завдяки тим засобам, які задіяли професіонали, і лікуванню, яке проводять лікарі, починаються заворушення на Калинівському ринку.

У вівторок кілька сотень підприємців перекривали дороги у місті з вимогою відкрити ринок. Наталія Гопко попросила їх потерпіти до суботи. Аби не згубити паростків надії на перемогу над епідемією. Вони не хотіли слухати розумну жінку-лікаря. І не слухали її. Хоча людей з ринку також можна зрозуміти. Адже їм треба заробляти на шматок хліба і годувати свої сім’ї. Але треба розуміти і професіоналів, праця яких починає приносити плоди. На ринок за товаром і з товаром приїжджають торгівці з різних областей. І вони є чи не найбільшими носіями вірусу. З іншого боку, владі, яка себе у цій ситуації показує з найгіршого боку, варто би по-справедливому підходити до обмежень у період карантину. Чому влада закрила Калинівський ринок, але залишила відкритими непродовольчі відділи супермаркетів? Хіба туди не завозять товари з інших областей і країн? Хіба туди не приїжджають покупці, які можуть бути носіями вірусу? Влада виправдовується, що нібито “Метро”, “Караван”, “Майдан”, “Епіцентр” та інші – це закриті приміщення і там можливо роводити про-філактичні заходи. А Калинівський ринок відкритий. То чому тоді закрили “Формаркет”? Адже він нічим не відрізняється від другого і третього поверхів “Майдану”?

Люди кажуть, що нашій дрібній владі не дозволяють закрити ці гіпер- і супермаркети великі люди від влади з Києва, Дніпропетровська і Донецька. Якщо це так, то навіщо нам наша дрібна влада, якщо вона не владарює?

З іншого боку, на період карантину, аби допомогти підприємцям Калинівського ринку, можна звернутися до банків з проханням у цей час не нараховувати відсотки від взятих кредитів. Та є десятки методів для уреґулювання стосунків між владою і малим бізнесом, аби допомогти один одному вижити у важкий для всіх час. Шкода, що цього не розуміють у Чернівцях, провокуючи людей на радикальні рішучі кроки задля відстоювання своїх інтересів. Більше того, задля виживання.

Вся буковинська влада — від села до області — у ситуації, яка склалася, показує свої непрофесійні дії. Це було видно і на піарі Юлії Тимошенко у дитячій лікарні, і на зборах влади і лікарів. І ситуація на Калинівському ринку підтвердила неспроможність влади чесно та справедливо ставитися до всіх людей. І невміння вплинути на аптеки області, котрі творять, що хочуть. Врешті-решт, нездатність оперативно вирішити проблему з пошиттям масок і т. д.

Така влада нам не потрібна! Сьогодні один лікар, котрий лікує хворих на пандемічну інфекцію, творить добра більше, ніж вся влада, разом узята. Найкращими й найправильнішими діями цієї влади можуть бути тільки ті, які допомагатимуть Лікареві. І все! Більше нікуди не втручайтеся. Бо ви нездалі!


Петро КОБЕВКО, газета ЧАС

Фото з архіву БукІнфо (с)