БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  РЕЛІГІЯ   >>> 10 Травня 2019

Церковний скандал: Патріарх Філарет хоче відновити УПЦ КП, бо ображений на Епіфанія (ВIДЕО, ОНОВЛЕНО)

ДАЙ, БОЖЕ, РОЗУМУ! /

 

Почесний патріарх УПЦ КП Філарет хоче відновити Українську православну церкву Київського патріархату, яка в кінці минулого року увійшла до новоствореної Православної церкви України. Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє ТСН.


Київський патріархат все ще існує - принаймні, так вважає колишній його голова Філарет.

Напередодні в ЗМІ з'явилися копії запрошень на зустріч за підписом Філарета, зроблені на бланках Київського патріархату, розпущеного ще в грудні перед об'єднавчим собором. Такі запрошення отримали майже всі єпископи ПЦУ, а деякі виклали документи в соцмережі. Філарет запрошує церковних чиновників на так звану братську бесіду. За інформацією ТСН, він збирає архієреїв, щоб обговорити перспективи відновлення Київського патріархату, який би Філарет вважав за краще сам очолити.

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній повідомив, що його на цю зустріч не запрошували. При цьому владика визнав, що конфлікт з Філаретом, який після розпуску Київського патріархату є "почесним патріархом", існує - з моменту утворення Помісної церкви вони жодного разу не правили службу разом.


На думку Епіфанія, навіть розмови про повернення в минуле - згубні для церкви, оскільки ведуть назад в ізоляцію.

"Говорити зараз про якесь повернення недоречно. Ми повинні говорити про наше майбутнє, про нашу єдність. Тому що в майбутньому ми маємо ще багато зробити для того, щоб ця церква була визнана з боку інших помісних православних церков. Якщо ми повертаємося в минуле - автоматично це шлях в нікуди, це шлях в ізоляцію, це повернення до того стану, в якому ми перебували до 11 жовтня, до відповідних рішень з боку Константинопольського патріархату", - підкреслив митрополит Київський і всієї України.   
 
 
 
  

Дмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки
 
Всі вже почули заяву Філарета про відновлення УПЦ-КП. Логіка у високопреосвященного владики проста ‒ скликаємо собор, змінюємо статут і проголошуємо патріархат. А оскільки патріарх вже є, то новим очільником церкви стає сам Філарет.
І це при тому, що сам Філарет обіцяв напередодні собору, що не претендуватиме на керівну роль у новій автокефальній церкві. Є навіть відповідний документ. Філарет мав здійснити транзит церковної влади, проте відмовився.
Такі дії Філарета несуть загрозу усій новонародженій Українській автокефальній церкві. Річ у тому, що відповідно до статуту ПЦУ та Томосу про автокефалію питання статусу та титулу предстоятеля вирішуються спільною комісією ПЦУ та Вселенського патріархату. Тобто самостійно проголосити патріарший устрій церкви та змінити титул предстоятеля з митрополичого на патріарший просто так не можна. Треба погодження з боку Вселенського патріархату.
Якщо ця норма буде порушена це може спровокувати навіть відкликання Томосу. Такі прецеденти вже були в історії. Румуни у 1878 р. після 13 років перебування у розколі (самостійно проголосили автокефалію) нарешті отримали Томос від Вселенського патріархату. У Томосі була умова, що румуни отримують миро від Константинополя. Однак у Бухаресті вирішили, раз Томос вже у нас, то вороття немає. І почали самі варити миро, тим самим порушивши Томос. Реакція Вселенського патріархату була миттєва ‒ тільки-но підписаний Томос відкликали і він так і не набув сили. Для подолання церковного конфлікту потрібно було 7 років. Погодившись на умови Константинополя румуни таки отримали Томос, але вже за іншого Вселенського патріарха, аж у 1885 році.
Схожа до нас ситуація була у болгар. Вони після понад 70-річного розколу отримали автокефалію у статусі митрополії у 1945 році. Через 8 років вони скликали Помісний собор на якому в односторонній спосіб проголосили патріархат. Це викликало конфлікт з Константинополем, який тривав ще 8 років, аж допоки Вселенський патріархат у 1961 році не визнав патріаршого статусу БПЦ.
Чи потрібен зараз ПЦУ патріархат?
Патріархат нічого не додає до функціонування церкви, окрім понтів. Очільники усіх автокефальних церков рівні між собою і мають однакові права і голос їх є рівноцінним. Однак існує така річ, як Диптих ‒ перелік всіх очільників автокефальних церков. Спочатку у ньому згадуються патріархи, потім архієпископи, а за ними митрополити. Церковні мужі дуже чутливі до таких речей ‒ їм важливо на якому місці у переліку вони стоятимуть. Так ось, якщо ПЦУ односторонньо проголосить патріархат, то ми автоматично маємо зайняти 10 місце ‒ після Грузинської Церкви. Однак лишимо позаду Кіпр та Елладу. Це вкрай негативно відіб'ється на міжнародному визнанні ПЦУ, оскільки Кіпр дуже хворобливо ставиться до цього питання.
Нам наразі немає куди поспішати. Спочатку потрібно довершити процес визнання, відновити сопричастя з усіма автокефальними церквами. А вже потім гнути свою лінію і змагатись за патріархат. Це називається стратегічне мислення. На жаль, владика Філарет не хоче його демонструвати.
Небезпека наразі полягає у тому, чи вдасться Філарету увести у розкол інших. Якщо за ним піде незначна кількість людей ‒ це не страшно для церкви. Більше того, ПЦУ позбудеться зайвої токсичності, що посприяє зближенню та об'єднання з парафіями УПЦ (МП), які дуже часто не проти автокефалії, а проти Філарета.
Якщо ж Філарета підтримає більшість ‒ українська автокефалія може загинути, ледь народившись. Оскільки нам вже не віритимуть, за нас ніхто не захоче "впрягатись". Все залежить тільки від нас. Чи вистачить мудрості та рішучості у преосвященних владик вистояти та не прогнутися під психологічним тиском їхнього колишнього керівника? Побачимо. На 14 травня Філарет збирає довірене коло осіб, тоді ж він і вирішуватиме чи йти на розкол чи ні.