БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ІНТЕРВ'Ю   >>> 8 Жовтня 2018

«14 лицарів УПА на Буковині» очима східняка Євгена Дзюби: патріот з Луганщини знімає у західних областях документальні кінострічки для земляків, у яких розповідає правду про бандерівців

СУЧАСНІ ГЕРОЇ /


Переді мною сидить немолодий, але доволі енергійний і жвавий чоловік, якому без особливих посад, державних нагород, погонів, звань чи будь-яких інших регалій уже відведено місце у списку достойників України. З пишними вусами, козацьким чубом, з якого сам іронізує, що «там мало що вже залишилось», у вишиванці під військовою курткою, з бездоганною українською, з тембром голосу, якому позаздрить будь-який актор, - східняк, родом з м. Сватового на Луганщині, - Євген Дзюба ламає всі стереотипи стосовно того, що на Донбасі немає патріотів, які вболівають за Україну.


Спілкування у форс-мажорі з журналістом, адже за «2 години - поїзд на Київ, а ще треба зібрати речі, попрощатись з друзями, поїсти, встигнути на вокзал», для Євгена Дзюби за останні 3,5 роки – норма, бо має цей дивний, як декому може видатись з першого погляду, 70-річний чоловік, ще багато роботи попереду.

У Чернівцях він щойно завершив роботу над одинадцятим документальним фільмом про бійців УПА, які діяли на території області у роки другої світової війни. Називається кінострічка «Буковина – 14 лицарів УПА». Попередні 10 фільмів, створені у рамках проекту «Рабів до раю не пускають», автор відзняв в інших областях України. Зазвичай на організацію та підготовку своїх кінопроектів авторові потрібно до 20, іноді - трохи більше днів. На Буковині вийшло інакше. Перехвилювавшись під час зйомок, Євген Дзюба потрапив у Чернівцях до лікарні…з третім інфарктом, через що затримався у наших краях значно довше - на три місяці.

Про себе розповідати Євген Дзюба особливо не любить, більше говорить про справу, яка стала для нього змістом життя відтоді, як на його рідний Донбас прийшла війна. А до того він займався просвітницькою діяльністю у м. Сватовому, що на Луганщині.

У 1989 році створив районний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. З 2014 до 2017 року виконував обов’язки голови Луганського обласного об’єднання «Просвіта» на неокупованих територіях, Каже, що на цю посаду було кілька претендентів, усі – кандидати наук, вчені й поважні люди. Незважаючи на те, що у пана Євгена немає вищої освіти, він тоді набрав 73 відсотки голосів…

Відомий у Луганській області активіст ще у 2013 році хотів переїхати до доньки на Чернігівщину, навіть мав бажання купити будинок, бо дуже сподобались там родючі землі, щирі, відкриті і роботящі люди. Але на Донбас прийшов з війною москаль і Євген Дзюба вирішив залишитись, бо не хотів щоб, як він каже, «говорили, що злякався і втік», адже саме у його рідному Сватовому до 2014 року був центр націоналізму на сході. У нього з’явилась ідея створити фільм про бандерівців, яких на сході боялись і завжди вважали бандитами. Тож пан Євген вирішив, що нині, як ніколи, потрібно впливати на суспільну думку, адже йому, луганчанину, місцеві повірять більше, ніж будь-кому іншому – з Дніпра, Тернополя чи того ж, приміром, Києва. Таке бажання у пана Євгена, до речі, давно зріло ще й тому, що колись на західній Україні вояк УПА врятував життя його батькові…

Патріот за духом, Євген Дзюба зрозумів, що для того, аби переконати земляків, що «бандерівці дітей не їдять», що ОУН та УПА не вбивали мирних жителів під час війни з гітлерівцями, а УПА – це не дві сотні німецьких прислужників, які разом з фашистами прийшли у 41 і в 45 разом з ними пішли із західних областей (за однією версією) і що це було не стихійне бандитське угрупування (за іншою), а добре підготовлені Збройні Сили, які воювали проти німецьких окупантів та за незалежність України, - він мусить їхати на захід України і збирати матеріали. Основою створених ним кінострічок стали розповіді колишніх членів УПА з різних областей України, підтвердження очевидців, які не були причетними до повстанського руху, але знають правду зсередини, є патріотами і відстоюють національні ідеї.

Документаліст і режисер-аматор зізнається, що мав за життя зо двадцять посад і робіт, політикою особливо не займався, аж поки вона не зайнялася ним. Бо не можна пропагувати національні ідеї в статусі «один в полі воїн», особливо там, на сході, з впливом на російськомовний регіон сусіда з того боку «поребрика».

Очоливши «Просвіту» в Луганську, Євген Дзюба вступив до «Народного руху», відтак став першим заступником місцевого осередку «Народного руху» з організаційних питань. Однак в часи Ющенка він розчарувався в лідерах цієї політсили, на певний час відійшов від політики, а невдовзі став прихильником ВО «Свобода».
 


- Чому «Свобода» і чому Тягнибок? По-перше, Тягнибок є керівником класичної партії, програма і засади якої найближчі 30, 50, а може й 100 років змінюватись не будуть. По-друге: у Тягнибока за чітким, суворим принципом створені партійні структури у всіх областях, тож якщо б диктатор трохи «зарвався», його свої ж приструнили б. А нам потрібен зараз диктатор (так негарно казати, тому нехай буде «гетьман» (сміється. - авт). А Тягнибок може стати гетьманом в Україні, - обґрунтовує свою думку націоналіст зі сходу, режисер, сценарист і дослідник руху УПА Євген Дзюба.

Повертаючись до теми про створення документальних кінострічок, він зазначає, що у фільмах критично підходить до подій та фактів, провокує запитаннями, аби і сам в почуте повірив, і глядач йому повірив. На противагу переконань східняків про те, що УПА воювали з совєтами на стороні німців, Дзюба відзняв на Волині фільм, де розповідається про Віктора Лютце – обергрупенфюрера, начальника штабу штурмовиків, який був наближений до Гітлера. Його знищили хлопці з лісу, коли він їхав з Бреста на Ковель. «Якщо його знищили «наші», то як вони могли бути з німцями?»- задає у кінострічці риторичне питання автор.

В іншому фільмі Євгена Дзюби галичанин розповідає, що західняків вагонами вивозили на Сибір і багатьох з них врятували хлопці з лісу. У кінокартині цей чоловік стверджує, що «хотів записатися в УПА і теж піти з ними в ліс», а вояки сказали, щоб йшов додому вчитися, бо ще зарано брати до рук зброю». Це також розвінчує міф, що до УПА брали 17-річних хлопчаків.

За словами Євгена Дзюби, УПА в Україні - це чисельна партизанська армія, що мала трофейне озброєння (в основному, німецька та радянська зброя), амуніцію (в тому числі спецуніформа в деяких відділах), дисципліну, військову тактику, службу безпеки (СБ ОУН), агентуру, розвідку, контррозвідку тощо, і чисельність якої з 1 тисячі у 1942 році зросла до 200 тисяч чоловік у 1944 році.

На Буковині автор кінострічки про УПА також зустрів чимало цікавих людей, які розповіли йому про діяльність вояків повстанської армії у наших краях. Він побував у райцентрах Глибока, Заставна, Путила, Вижниця, селах Добринівці,Чорногузи, Семушино, Дорошівцях…Євген Дзюба повідомив, що на Буковині, як з’ясувалось, нагородами УПА нагороджено аж 14 вояків-повстанців, і це дуже показова цифра для такої маленької області, як наша. Бо, приміром, у Закарпатській області знайшли лише двох нагороджених членів УПА. Разом з тим Євген Дзюба зіткнувся з фактом, що боротьба ОУН – УПА за незалежність України на теренах Чернівецької області недостатньо висвітлена у працях дослідників, отож доводилась добре попрацювати, щоб знайти підтвердження відомим фактам на місцях, а деякі сторінки діяльності УПА на Буковині - відкривати вперше.
 

За сприяння у створенні фільму про УПА на Буковині він просить подякувати Митрополиту Чернівецькому і Буковинському Дани́лу, досліднику Визвольного руху Дмитру Проданику, відповідальному секретарю Чернівецького обласного товариства "Просвіта" Марії Пелех, заступнику голови ОДА Михайлу Павлюку та багатьом іншим, які знайшли найменшу можливість щоб допомогти в організації документальної кінострічки про повстанський рух на Буковині. Особлива подяка – заступнику голови обласної ради, свободівцю Віталію Мельничуку, який допоміг в окремих організаційних моментах, оперативно знайшов професійного відеомонтажера і робота на кінцевому етапі пройшла вдало і без ексцесів.

Режисер-аматор Євген Дзюба каже, що спочатку він працював з іншим монтажером, але той виявився людиною, м’яко кажучи, далекою від того, чим займається. «Я беру інтерв’ю у владики Данила, а він дає заставку московської церкви…», - обурюється пан Євген.

Автор планує презентувати документальну кінострічку «Буковина – 14 лицарів УПА» у Чернівцях 14 жовтня, до річниці створення УПА.

Євген Дзюба радий, що встиг до цього свята завершити роботу над фільмом. Про Буковину та людей, з якими довелось спілкуватись за час перебування у наших краях, - лише найкращі відгуки. Що ж до Чернівців, то східняк Євген Дзюба висловився коротко, але змістовно: «Я просто закохався у Ваші Чернівці. Це ефектне, компактне, з вражаючою архітектурою місто. Радійте щомиті, що маєте щастя жити серед цієї краси».

Анна ДАНИЛЮК, журналіст
Фото автора