ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Марка Файнера
02-10-2017 20:20

Про хозарів і хозерим

Как ныне сбирается вещий Олег

Отмстить неразумным хозарам,

Их селы и нивы за буйный набег

Обрёк он мечам и пожарам…

(О. С.Пушкін. Песнь о вещем Олеге)

 

За що ж збирається покарати хозар «вещий» Олег (хозарською – Хельгу))? І чому це зайда зі Скандинавії, котрий захопив владу в Києві, вбивши варязьких князів Аскольда і Діра, вбиває законослухняних громадян суверенної держави за те, що вони вимагають від своїх же співгромадян з руського каганату дань (тобто податки) на утримання імперії, яка їх же захищає?

Олег і Ольга вирішували подібні проблеми з сіверянами та древлянами набагато жорстокіше. А в наш час за несплату податків фіскальна служба влаштує такий «набег» і «маски-шоу», що не йдуть ні в яке порівняння з хозарським. І платимо ми дань не десятиною, а половиною доходу.

Врешті-решт, у 912 році цей гоноровий князь разом зі своїм 50-тисячним військом був ущент розбитий хозарами та волзькими булгарами. А ми вже десятки років платимо владі більше половини заробленого і мовчимо.

А нерозумними, на погляд О. Пушкіна, хозари були в тому, що сповідували єврейську віру, а не язичництво.

Оця муть – все, що знають наші люди про Хозарський каганат – першу цивілізовану державу на території сучасної України (і на додаток Поволжя та Кавказу). Саме цією брехнею про «жорстоке хозарське іго» російські шовіністи та нацисти годують наш народ десятки років (а підспівують їм наші псевдопатріоти, невігласи і барани), хоча археологічні розкопки, антропологічні дослідження, старовинні рукописи тих часів, зібрані російськими вченими, та архіви і наукові праці Кембриджського університету свідчать зовсім протилежне. Та на все це совєтська влада наклала табу, а за історичну правду карала розстрілами або Гулагом.

Насправжки Хозарський каганат (імперія), наймогутніша держава VІ-ХІІ століть на території сучасної України, протягом століть захищав Київську Русь від арабського та монголо-татарського поневолення. За державним устроєм нагадував сучасну федерацію, одним із суб’єктів якої був руський каганат (тобто Київська Русь). Хозари не були якоюсь окремою етнічною групою чи національністю. Це, скорше, узагальнююча назва тюркських (здебільшого), фіно-угорських, слов’янських і єврейського народів.

Хозарський каганат був зруйнований внутрішніми протиріччями, як і всі імперії, та навалою норманів і гузів (торків).

Не виключено, що значна частина нашого населення походить із хозар, про що свідчать археологічні й антропологічні дослідження та рукописи різних часів. Наприклад, Пилип Орлик у своєму листі до шведського короля писав, що козаки-українці – не слов’яни, а хозари.

Та заспокойтеся, панове псевдовчені, адже значна більшість нашого населення має мало спільного з народами, які того часу проживали на території сучасної України. Є така гіпотеза, що князь (каган) Володимир теж єврейського походження, що всі князі до Ярослава Мудрого включно називалися каганами. Про це писав ще митрополит Іларіон у своєму «Слові про закон і благодать».

Особливість Хозарської імперії полягала в тому, що значна частина її населення (в тім числі й слов’яни) сповідували єврейську віру. Хоча, на мій погляд, сьогодні це неактуально, тому що ми маємо одну домінуючу спільність, яка називається Громадяни України. Суттєвими ознаками Хозарського каганату, незважаючи на хижацький характер (як і кожної імперії), були віротерпимість і рівноправність громадян. От що писав про це відомий російський сходознавець ХІХ ст. Василь Григорьєв: «Необычным явлением в средние века был народ хозарский. Окружённый племенами дикими и кочующими, он имел все преимущества стран образованности: устроенное правление, обширную и цветущую торговлю и постоянное войско. Когда величайшее безначалие, фанатизм и глубокое невежество оспаривали друг у друга владычество над Западной Европой, держава Хозарская славилась правосудием и веротерпимостью, и гонимые за веру стекались в неё отовсюду. Как светлый метеор ярко блистала она на мрачном горизонте Европы».

Дехто з німецьких, українських і російських учених (Йоган Еверс, Володимир Пархоменко, Михайло Артамонов і ін.) вважали Хозарський каганат засновником Київської Русі.

Як же російський шовінізм і нацизм можуть змиритися з тим, що, коли на території сучасної України панували цивілізація і державність, на нинішніх московських землях правили бал «дикие и кочующие племена», що Київська Русь – зовсім не їхня? Та й виникає питання, чи по праву вони називають себе руськими. Нетерпимими для цієї свиноти (хозерин) є і єврейська складова Київської Русі, як і християнська віра русичів (русів). До чого я веду? А до того, що, створивши за імперських часів негативний імідж Хозарського каганату (плювати у свою історію – теж свинство) і виховавши на ньому в ненависті кілька поколінь (і до цього часу в наших підручниках історії ми зустрічаємо цю фальшивку різних гумільових, зламаних артамонових, рибакових, проханових), наші вороги за допомогою своєї агентури та наших невігласів і пеньків намагаються провести паралель Хозарського каганату з Україною, де євреї у захисті країни та державотворенні грають не останню роль, розігруючи добре відпрацьовану ще за часів російської та совєтської імперій єврейську карту. Не поведемось!

І ще одна деталь. Багато спілкуючись із громадянами західноєвропейських держав, я звернув увагу, що майже всі вони, від робітника до професора, добре знають історію своєї країни, не сприймаючи різні фальшивки та міфи. Знають і про ганебні факти в історії Римської імперії та Візантії, Католицької Церкви тощо, та сприймають їх об’єктивно і критично, що є гарантією того, що минулі злочини та страждання не повернуться. Мені важко уявити, що, наприклад, італійці можуть вийти на мітинг з таким ідіотизмом як «Ні – Римській імперії!»: чи у Греції – «Переможемо Візантію!». А в нас ходу з гаслами «Переможемо другий Хозарський каганат!» і портретами князя Святослава можуть очолювати навіть так звані патріотичні організації та псевдоісторики з ученими званнями.

Отже, вчімо свою правдиву історію, відкидаючи нав’язану нам століттями підступну брехню та різні міфи і фальшивки. І це теж буде гарантією нашої свободи, суверенності та обороноздатності. А що скажуть на це Український інститут національної пам’яті та Міністерство освіти і науки України? Що, не дають грошей чи тема не дисертабельна? Чи національна пам’ять стосується тільки ОУН?

Переглядів (644) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...