ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог
27-09-2019 07:55

#ХрамТакХрам #SeloNotMisto

Я десь щиро дивуюси тому, шо піднявси хейт з приводу програми святкування для міста.
Люди, ви серйозно? Дивітси, зараз я напишу несмішний лонгрід, йкий чітко покаже, шо це місто і ці містяни заслуговують саме такого формату святкування.
В селі, поки файна погода - всі займалиси жнивами і свято “обжинки” хош не хош припадало на той час, коли починалиси дощі. Для того, шоп люди не ходили затрасканими від болота - на місці святкування щедро розсипали сіно і солому, якої після жнив було завалісь. От і в нашому місті на святі сиру/вареника/гарбуза/міста (виберіть собі ближче до душі) заведено розкладати солому. Ніхто не може пояснити чому. Дуже просто - бо це вже на генетичному рівні закладено. Ну і так хоть трохи можна ями на дорогах сховати.
В селі любий гендель починав наливати лиш після того, як служба в церкві скінчиласи. От і в нашому місті генделі зранку не працюють і туристи (всі обитроє, які найшли чим приїхати на острів) не мають піти куди зранку поснідати. Нуашо, економічна складова важливіша чим туристичне лице міста. Ібо нєфіг зранку пузо набивати і харю заливати.
В селі кожного року потрібно згадати померших і піти на гробки поставити поману. От і в нашому місті вирішили по своєму цю традицію підтримати - поставили могилку з хрестом на центральній площі. Все для людей - бо цвинтарь далеко, а тролєйбуси не всігда ходють. А так - і недалечко і дань традиціям можна віддати. От і роздають кожного року коло хреста - то яєшню то торт увідє труни.
В селі рік заснування завжди рахувавси не від першої згадки, а від дати, коли освятили церкву, храм. Бо село без церкви ніколи не вважалоси селом, общиною, в кращому випадку хутором. От і в нашому місті вважають за неприйнятне називати себе хутором, тому і день міста - це день хутора получаєси. Тому і неймінг свята змінили на Храм. Бо це найгоноровіше свято в селі. І саме на храм кличуть гостей, шоп показатиси. Все логічно і традиційно.
В селі на вісіллю завжди була традиція, коли співачки з кухарков сходилиси до вінчальних батьків і півгодини співали їм, продаючи курку. От і в нашому місті, ніхто не може пояснити чому, але заведено шоп грав діджей на вісілю. Но, обізатєльно ще тра покликати любих лабухів, які мають статус народного чи заслуженого колективу. І вони тоже півгодини співають. І тоже гроші беруть, але вже курку не дають, лиш листівку вітальну. Ібо місто понтів і традицій.
Такшо, шановні жителі сумрачного світу фийсбука, перестаньте плюватиси. Повтирайтеси і йдіть до клюбу на виставу “жило-було село”. Традиції нада шанувати. Особливо в такій ошатній залі, як наше місто.
Переглядів (827) / Коментарі (1)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...