ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Георгія Манчуленка

Народний депутат Україн II, III, IV скликань. Офіцер повітряно - десантних військ в запасі. Заступник начальника експедиції "Україна - Північний полюс - 2000".
15-07-2019 21:13

Отаке воно «нове» обличчя нової влади Зе?!

                                              Біда України в тому, що нею керують ті,
                                               кому вона не потрібна.
                                                                               Михайло Грушевський
 
   «Нове»?!
   Обличчя?!
   Справді?!
   Яке ж воно?
   Треба розбиратися!
   Для цього вдамся до невеликої ретроспективи.
   Отож, почну…
   14 травня 1997 року Президент України підписав Указ «Про призначення В. Януковича головою Донецької обласної державної адміністрації» № 435/97.
   У своїй статті «Віктор Янукович і сліди спецслужб…» (лютий 2013 року) я описую маловідомий факт щодо початку входження проффесора Януковича до державної влади за сприяння СБУ: «…СБУ має відношення до державної кадрової політики. І якраз вона надає свою характеристику тому чи іншому кандидату на відповідальну посаду без його відома. А сама СБУ, після розвалу СССР та його каральних органів, майже на 100% була укомплектована вихідцями з КГБ… Це вже зараз ситуація дещо інша, хоча вихідців усіляких там все одно вистачає…
   Всі… його (Януковича – примітка моя) призначення не могли відбуватися без супроводу СБУ. Мало того, СБУ, як спеціальний правоохоронний орган, добре знала, що діялося тоді і згодом на теренах Донеччини. В її архівах можна знайти чимало цікавих речей…».
   Хто ж тоді був Головою СБУ? А був ним Володимир Радченко, призначений на цю посаду 3 липня 1995 року Указом Президента України № 534/95.
   Й хто того часу був Президентом України? Та був ним Леонід Кучма, який і видав свої Укази № 534/95 й № 435/97, відкривши цим самим дорогу Януковичу до верхівки української влади!
   Проффесор Янукович так «уміло» керував Донеччиною, що КМУ навіть прийняв Постанову № 1046 від 4 липня 2000 року «Про нагородження Януковича В. Ф. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України», як сказано в ній «за значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток Донецької області, вагомі досягнення у професійній діяльності…», підписану Прем’єр-міністром України Віктором Ющенком. Детальніше про це розповідає моя публікація «Межигірський «аскет» за травень 2013 року.
   А зараз я повторю ще раз коротку цитату з моєї ще вересневої 2014 року праці «Ето радость со слєзамі на глазах…», котра частково вже згадується в моєму дослідженні «Дружбани» (посилання на нього йде нижче): «Час уже показав русофільство Кучми, його роль у вбивстві Георгія Гонгадзе та виключну заслугу у кар’єрному зростанні зрадника, колишнього очільника внутрішньоокупаційного режиму України Януковича. І ця людина зараз представляє Україну в Тристоронній (?) контактній групі (ТКГ Мінського процесу – примітка моя)… Невже у нас немає досвідчених, принципових дипломатів, які своєю діяльністю завжди демонстрували відданість Україні?! Є, але вибір зроблений, на жаль, на користь Кучми».  Прикінцеві слова даної витримки стосувалися Пе у 2014 році, але стали актуальними й для Зе в 2019 році (докази – далі)!
   Про «користь» для Українського народу різноманітних російсько-українських угод кучмівського періоду детально розповідає моє дослідження «Дружбани» (вересень 2018 року), з якого я наведу лише наступні слова: «Ці всі українські «здобутки», коли Президентом України був любитель Московії та дружбан Владіміра Путіна Леонід Кучма, – це є політична короткозорість Кучми чи щось набагато гірше? На мій погляд – набагато гірше, оскільки його дії були свідомими й значить умисними, тому Леоніда Кучму… треба притягувати до кримінальної відповідальності за зраду Батьківщини згідно статті 111… або ч. 3 статті 110… ККУ».
   «А ось як «дбав» про єдність України і українську євроінтеграцію Леонід Кучма, сковуючи мою Батьківщину московітско-СНГовскімі кандаламі, демонструє моя аналітична праця «Дружбани!». Включно й через таке кучмівське «дбання» і його дружбанство з Путіним Україна отримала російську збройну агресію – загрозу внутрішньоукраїнській інтеграції та євроінтеграції України!», – сказано у моїй березневій 2019 року роботі «Оце «життя», або Інтеграція від інтеграції різниться».
   Ну, а тепер – докази, що мої слова «…вибір зроблений, на жаль, на користь Кучми» стосуються вже Зе…
   РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №57/2019-рп «Про уповноваження Л.Кучми на участь у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях» від 3 червня 2019 року, підписане Володимиром Зеленським, гласить: «1. Уповноважити Президента України у 1994 — 2005 роках КУЧМУ Леоніда Даниловича представляти Україну у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях…» (виділено мною – Г. М.).
   Це той Кучма, котрий у Києві 28 вересня 2018 року журналістам сказав таке:
   1. «Я для себе вже давно прийняв рішення, коли я досягну свого критичного віку, я повинен буду подякувати всім, хто зі мною там (в ТКГ – ред.) працював, і піти, дати можливість попрацювати іншим (виділено мною – Г. М.)До ста поїздок до Мінська... Колись треба мені зупинитися... Коли я приїжджаю додому, я дві доби відходжу від цих зустрічей, а там перед кожною зустріччю обов'язково пігулку заспокійливу під язик... Там занадто важкі розмови»…
   «Українська правда» звернулася до прес-служби другого президента за коментарем. На питання, що мається на увазі під «критичним віком» і чи досяг його Леонід Кучма, щоб йти з посади у ТКГ у Мінську, прес-секретар Дарка Оліфер відповіла: «Під критичним віком мається на увазі ювілей Леоніда Даниловича, який був у серпні» («УП»: «Кучма розповів про завершення своєї роботи у ТКГ у Мінську», 28 вересня 2018 року);
   2. «Весь час прошу, звільніть мене, будь ласка, від цієї роботи (виділено мною – Г. М.). Я один залишився з тієї команди, яка була спочатку. Росія двох вже поміняла... Я із задоволенням здам свої повноваження: може, дійсно хтось краще може це зробити» (theБабель: «Кучма заявив, що залишить ТКГ щодо Донбасу, коли досягне критичного віку. Але альтернативи «Мінську» не бачить», 28 вересня 2018 року).
   На додаток до цього 2 жовтня 2018 року Дарка Оліфер через свій Facebook повідомила: «Сталої тиші на Донбасі немає, гинуть люди, руйнується інфраструктура і житлові будинки (виділено мною – Г. М.). На території ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей – примітка моя) тривають перешкоджання роботі СММ (Спеціальна моніторингова місія – примітка моя) ОБСЄ.
   Впродовж шкільного перемир’я (29 серпня – 30 вересня 2018) українською стороною зафіксовано 789 обстрілів з боку НЗФ (незаконні збройні формування, а насправді – російські війська та місцеві московитські колабораціоністи – примітка моя) ОРДЛО… 80 разів використано зброю, заборонену Мінськими домовленостями... З боку НЗФ ОРДЛО мали місце 8 обстрілів населених пунктів…».
   Що ж змінилося із того часу?
   Настала тиша? Ні, не настала!
   НЗФ ОРДЛО перестали стріляти? Ні, не перестали!
   Не гинуть люди? Ні, гинуть!
   Не руйнується інфраструктура і житлові будинки? Ні, руйнується!
   Критичний вік Кучми (народився 9 серпня 1938 року) перестав бути критичним? Ні, не перестав: він лише стає ще більш критичним!
   То невже Зе не бачить в Україні гідних дипломатів для ведення перемовин у Мінську й сам вважає Леоніда Кучму незамінимим в даній ситуації, вихваляючи його на брифінгу 3 червня: «Вже 5 червня буде тристороння зустріч (у Мінську – ред.) на чолі – я дуже хотів і намагався, щоб це була провідна професійна людина (виділено мною – Г. М.) – з Леонідом Даниловичем Кучмою» («УП» 3 червня 2019 року «Зеленський повернув у Мінські переговори Кучму»), чи тут є ще якась причина?!
   Професійність Леоніда Кучми, коли він був Президентом України, на практиці проявилася в професійному прив’язуванні ним України до Росії, що я вже продемонстрував вище. І якщо Зе цього не знає чи не розуміє, то стає дуже соромно за нову владу.
   Але, окрім даних фактів, все-таки виявилася й інша, справжня причина «воскресіння» Кучми, оскільки інтернет-ресурс «Радіо Свобода» 3 червня 2019 року оприлюднив інформацію «Олігарх Пінчук непублічно відвідував Адміністрацію Президента Зеленського – «Схеми», де сказано таке: «Ввечері 31 травня олігарх Віктор Пінчук непублічно відвідував Адміністрацію Президента Володимира Зеленського (виділено мною – Г. М.). Про це повідомляє журналістМихайло Ткач.
   Близько 19 години вечора п’ятниці автомобіль олігарха виїхав з бокових воріт АП, біля яких на нього чекала автівка супроводу.
 Журналісти помітили авто супроводу Віктора Пінчука та машину охорони екс-Президента Леоніда Кучми біля тих самих воріт Адміністрації Президента Зеленського також у вівторок 28 травня».
   Ось же де собака заритий – за «воскресінням» Кучми в Мінську стоїть його зять Пінчук!
   Тому приховувати цю реальність новій владі вже не виходило, свідченням чому є повідомлення «УП» 3 червня 2019 року «У Зеленського пояснили приїзд Пінчука в АП»: «Олігарх Віктор Пінчук відвідував Адміністрацію Президента разом з екс-Президентом Леонідом Кучмою для консультацій з приводу призначення Кучми представником в Тристоронній контактній групі від України. Про це на брифінгу 3 червня повідомила прес-секретар Володимира Зеленського Юлія Мендель.
   «Він справді приїжджав до Адміністрації Президента 31 травня. Він приїжджав із другим Президентом України Леонідом Кучмою (виділено мною – Г. М.), який зустрічався з Президентом Зеленським, щоб обговорити ту посаду, яку сьогодні йому було запропоновано – очолити ТКГ та представляти Україну»,– сказала вона».
   А ось, що про візит Віктора Пінчука сказав сам Зе: «Пан Пінчук приїжджав, це було пов’язано з Леонідом Кучмою. Тому, що ми Леоніда Даниловича дуже просили, щоб він був головою тристоронньої групи – ТГК у Мінську» (Радіо Свобода: «Зеленський у брюсcельському спортзалі. Інтерв'ю Радіо Свобода», 5 червня 2019 року).
   Трохи пізніше, 9 червня 2019 року, інтернет-видання «theБабель» надрукувало замітку «Сергій Шефір розповів про причину поїздки Пінчука і Кучми в Адміністрацію Президента», зазначивши наступне: «Перший радник Президента Володимира Зеленського Сергій Шефір заявив, що Віктор Пінчук та Леонід Кучма приїжджали в Адміністрацію Президента, щоб обговорити Мінський процес. Про це він розповів під час спілкування з кореспондентом theБабеля.
   «Тому що ми хотіли умовити Леоніда Даниловича брати участь у Мінському процесі, і він (Пінчук – примітка моя) нам допоміг у цьому, і все (виділено мною – Г. М.). І слава Богу, Леонід Данилович погодився», зазначив він».
   Себто, за словами Сергія Шефіра, Пінчук умовив свого тестя Кучму повернутися до Мінських перемовин. Соромно, що нова влада не знає чи не хоче знати, хто такий Віктор Пінчук й що його зацікавленість Мінськом обумовлена тільки ж його російськими бізнес-інтересами, особливо продажем труб великого діаметру, основним споживачем яких є російська нафтово-газова галузь, а не піклуванням про Україну!
   Та може вся справа у тому, що Пінчук і Зе фактично є земляками: перший виховувався, виростав та став на олігархічні ноги в Дніпрі (колишній Дніпропетровськ), а другий народився, виріс і започаткував свій шоу-бізнес у Кривому Розі Дніпропетровської області?!
   Розлого про олігарха Пінчука розповідає моя стаття «Пінчук, ПНХ!» (січень 2017 року), а я наведу лише коротку цитату із неї: «…Пінчук, український промисловець і філантроп, як він сам себе називає, а насправді проросійський олігарх, котрий сколотив свої капітали на українських трудових мозолях в тісній кооперації з Росією, що продовжується навіть під час російської збройної агресії проти України…
   Захищаючи російські інтереси, він захищає власні бізнес, прибуток, «бабло» (нічого особистого – лише власна кишеня)…
   Всі його дії задля власного збагачення свідчать про наявність потрібних розумових здібностей. Мало того, він чудово усвідомлював свій статус, а також те, що він є зятем Леоніда Кучми, який від імені України веде переговори в Мінську щодо Донбасу (…Пінчук навіть надає українським переговірникам для польотів між Києвом і столицею Білорусі літак, яким користується сам…)…».
   Тому Віктор Пінчук, як і його тесть Леонід Кучма, повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності за зраду Батьківщини згідно статті 111 ККУ, а не гуляти спокійно на свободі, зустрічаючись із новою владою заради своїх приватних інтересів!
   Хіба з такими підходами нова влада є дійсно новою?!
   Та рухаємося далі…
   Кучма каже: «Я в цей час не міг не погодитися з такою пропозицією, бо, дійсно, країна переживає не найбільш легкі часи в своїй історії…» (УНІАН: «Кучма пояснив, чому повертається до Тристоронньої контактної групи», 3 червня 2019 року). Ось як він пафосно заговорив, коли треба допомогти своєму зятеві, одразу забувши й про досягнення критичного віку, і про дві доби відходження від Мінських важких зустрічей, й про «пігулку заспокійливу під язик» перед ними, і про багаторазові прохання звільнити його від цієї роботи. На які жертви не підеш заради приватних інтересів власної родини: Пінчук може пишатися своїм тестем Леонідом Кучмою!
   З іншого боку, голова партії Зеленського «Слуга народу» (насправді, її важко назвати партією у класичному розумінні, бо вона немає реальних структур на місцях, рекрутується «з коліс» під позачергові парламентські вибори 21 липня 2019 року через інтернет без чіткої ідеології й складається із кількох різношерстих груп – представників шоу-бізнесу, вчорашніх прихильників Януковича, любителів Росії, проукраїнських громадських активістів і людей олігарха Коломойського), близька до Зе особа, колишній регіонал та противник Помаранчевої революції Дмитро Разумков хвалить Кучму: «Мы видим определенные позитивные моменты уже. Мы видим реанимацию «Минска» благодаря тому, что Президент вернул в этот процесс Кучму» (УНІАН: «Разумков заявил о «реанимации» Минского процесса», 4 липня 2019 року). Чи потрібні подібні «слуги народу», включаючи Леоніда Кучму, власне самому Українському народу?
   До речі, про ініційовані Зе вибори до парламенту Роман Безсмертний, про якого мова йтиме далі, сказав: «Останні події свідчать про те, що шоуменство й популізм доведуть Україну до нового Майдану. Я не хочу більше Майданів! Парламент – не театр, а Україна – не ще один політичний серіал. Мені відверто страшно, як фаховому історику, чим усе це може закінчитися: реваншем банди, банкрутством держави чи російськими танками в Києві (виділено мною – Г. М.)
   Політика перетворилася на змагання брехунів і талант-шоу, а мала бути мистецтвом управління державою
   Не ведіться на міф про «нові обличчя». Порядні й розумні люди є серед молодих і серед досвідчених. Політична мода на «нових» перетворює вибори на суцільний парад масок, під якими часто ховаються ділки-політики. Парламент – не дах для злочинців, а законодавчий орган… 
   Закони мають писати люди з вищою освітою, знаннями й досвідом.
   Мене часто звинувачують у зайвому академізмі... А хто сказав, що політика – це розвага? Це нудна й копітка праця (виділено мною – Г. М.).
   Колись мій друг-дипломат однієї з європейських країн сказав: «В Україні дуже весело, політика, як американські гірки. А в нас усе нудно та стабільно, і я цим пишаюся» (Facebook, 8 липня 2019 року).
   Не відстає від Разумкова й прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков (дружбани ж бо ж Кучма і Путін): «Сам по себе Кучма – весьма авторитетный деятель, опытный деятель, хорошо разбирающийся в этой проблематике. Но здесь очень важна концептуальная позиция главы [украинского] государства»  (ТАСС: «Песков отметил важность позиции Президента Украины в переговорах по Донбассу», 4 июня 2019 года); але так само чітко вказує, що вирішальну роль грає позиція Зе, бо саме він затверджує директиви для Кучми та його групи в ТКГ.
   Й тут треба бути дуже уважним, адже у Мінську Леонід Кучма заявив журналістам таке (BBC News Україна: «Кучма в Мінську запропонував зняти блокаду Донбасу – Сайдік», 5 червня 2019 року): «Фактично ми приїхали з «дорожньою картою» від Президента України. Були такі сигнали: Президент дійсно хоче, щоб був мир у цьому регіоні. З відповідними наказами я сюди і приїхав» (виділено мною – Г. М.),– повідомив він
   «Пропозицію (про зняття блокади – Ред.) зробив пан Кучма, і це підтримали учасники з ОРЛО та ОРДО (виділено мною – Г. М.). Це буде розглядати економічна підгрупа наступного разу»,– сказав Сайдік журналістам
   Згодом… Дарка Оліфер сказала…: «Йшлося про те, що така проблема є, її треба вирішувати. Таку пропозицію підтримує і Президент України (виділено мною – Г. М.)».
   На підтвердження інформації BBC News Україна 5 червня 2019 року Офіційне інтернет-представництво Президента України оприлюднило повідомлення «Уперше засідання робочих груп ТКГ пройшли конструктивно – Леонід Кучма»: «Ми приїхали з дорожньою картою від Президента України. Меседжі були такі, що Глава держави справді хоче, щоб у тому регіоні був мир. На засіданні Тристоронньої контактної групи я висловив ті побажання, які почув від Президента (виділено мною – Г. М.)».
   Отже, всі заяви (одностороннє скасування економічної блокади ОРДЛО, хоча її, як такої, й нема, незрозуміле припинення стрільби у відповідь українським військом: пізніше Леонід Кучма сам себе досить незграбно дезавуював (подано нижче) та всі, хто стежив за висвітленням ЗМІ його мінського брифінгу, якраз чули/читали те, що наведено мною), зроблені Кучмою в Мінську 5 червня 2019 року, відповідають позиції ПреЗедента України та були затверджені належними директивами самого Зе!
   На що Петро Порошенко, який найкраще обізнаний з усіма нюансами Мінського процесу, відреагував наступним чином: «Занепокоєний несподіваною новиною за підсумками засідання ТКГ у Мінську про нібито готовність України в односторонньому порядку скасувати економічні обмеження щодо ОРДЛО.  
   Нагадаю, що 15 березня 2017 року рішенням РНБО було призупинено економічні зв'язки з окупованими територіями як реакція на свавільне захоплення (експропріація або запровадження зовнішнього управління Москвою) українських державних та приватних підприємств, запровадження рубльової зони та російської податкової системи.
   Що ж змінилося з того часу? З боку окупанта – нічогісінько. Виходить українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський?
    Ми ніколи не заперечували проти відновлення економічних зв'язків, але в чіткій відповідності до національних інтересів України...
   Вимагаю від президента Зеленського дати публічну відповідь, на якій підставі він дав такі директиви делегації України. Реалізація російського сценарію на Донбасі – це зрада національних інтересів нашої держави і пам`яті про тисячі українських патріотів, які
загинули за свободу, суверенітет та територіальну цілісність України!
   Що далі? Репарації з бюджету України на користь агресора? Автономія з правом вето на суверенні рішення держави, на курс до ЄС та НАТО?..» (Facebook, 5 червня 2019 року).
   Окрім Пе відреагував і Генеральний прокурор України Юрій Луценко у своєму блозі на сторінках «УП» заміткою «Торгівля з ОРДЛО підпадає під статтю «фінансування тероризму» від 6 червня 2019 року: «Після того, як терористи «націоналізували» українську державну і приватну власність на території ОРДЛО, ідея зняти економічну блокаду означає ЛЕГАЛІЗАЦІЮ ВИПЛАТИ ПОДАТКІВ ТЕРОРИСТИЧНИМ УТВОРЕННЯМ і перекладання соціальних та комунальних видатків псевдореспублік на український бюджет.
   Така торгівля буде криміналом, що підпадає під статтю
258-5 Кримінального кодексу України про фінансування тероризму».
   А ось як Леонід Кучма дезавуйовував свої ж мінські заяви 5 червня 2019 року на брифінгу в Адміністрації Президента України 6 червня 2019 року: «Немає ніякої економічної блокади. Почитайте рішення Ради національної безпеки і оборони і потім указ Порошенка. Це тимчасова заборона на переміщення вантажів через лінію зіткнення. Яка це блокада? Ми добре знаємо, що сотні, тисячі людей перетинають контрольні пункти. 50 кілограмів кожному дозволяється нести з собою («УП»: «Кучма: Немає ніякої економічної блокади Донбасу», 6 червня 2019 року)…
   Коли заїжджає якась установка чи в дитячий садочок, чи до хати, чи взагалі в населенний пункт і веде обстріл наших територій. Скажіть будь ласка, ми можемо, якщо бачимо, що це з такого, дитячого, умовно кажучи, садочка, ми можемо давати відповідь?ми чітко повинні розуміти, що це провокаційні обстріли («УП»: «Кучма прояснив свою пропозицію «не стріляти у відповідь», 6 червня 2019 року)».
   Ось таке воно «нове» обличчя – Леонід Кучма нової влади Зе!
   Та це ще не кінець…
   УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 414/2019 «Питання забезпечення представництва України у Тристоронній контактній групі» від 19 червня 2019 року зазначає: «1. Уповноважити представляти Україну у робочих підгрупах Тристоронньої контактної групи таких осіб:
   БОНДАР Богдан Володимирович – у робочій підгрупі з безпекових питань;
   ВЕРЕМІЙ Ігор Григорович – у робочій підгрупі з соціально- економічних питань;
   ЛУТКОВСЬКА Валерія Володимирівна – у робочій підгрупі з гуманітарних питань;
   МОЦИК Олександр Федорович – у робочій підгрупі з політичних питань…» (виділено мною – Г. М.).
   Тут, звісно, найбільш «нове» обличчя – це Валерія Лутковська, яка із 24 квітня 2012 по 28 квітня 2017 року обіймала посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, будучи обраною на неї януковичівсько-регіоналівською парламентською більшістю, а того ж Януковича, як я вже зазначав вище, «вивів у люди» Кучма.
   І ще…
   УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 504/2019 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 19 червня 2019 року № 414» від 9 липня 2019 року вказує: «1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 19 червня 2019 року № 414 «Питання забезпечення представництва України у Тристоронній контактній групі» уповноважити БЕЗСМЕРТНОГО Романа Петровича представляти Україну у робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи, увільнивши від виконання цих обов'язків О.Моцика» (виділено мною – Г. М.).
   Про Романа Безсмертного згадується в моїй статті «Ні розуму, ні совісті?» за березень 2016 року. Він добре себе зарекомендував під час першого відрядження до роботи в ТКГ, але треба пам’ятати, що Роман був Представником Президента України Леоніда Кучми у Верховній Раді України впродовж 1998 – 2002 років, тому на нові обличчя, про які в її розумінні не втомлюється говорити нова влада Зе, Безсмертний не зовсім схожий…
   А ось, що власне про сам Мінський процес Роман Безсмертний написав у своєму матеріалі «МІНСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ АБО ЩО ДАЛІ?»: «Дивно, але про Указ я дізнався від журналістки theБабель. До його виходу в світ зі мною ніхто з офіційних осіб не говорив і не зустрічався. Пізніше дізнався, що ініціатором призначення став Леонід Кучма (а одним із головних лобістів призначення самого Кучми став Пінчук: примітка й виділення є мої – Г. М.)
   Я проти процесу заради процесу. Все залежить від позиції Президента Зеленського…
   Яке ставлення до Мінського і Нормандського форматів?..
   Я був і залишаюся запеклим критиком цих форматів. Вони обидва є недосконалими, адже ні в одному, ні в другому не порушується тема Криму. Обидва є блудливо оманливими (виділено мною – Г. М.)
   Коли ми говоримо про війну на Донбасі і анексований Крим, ми говоримо про європейську безпеку. Ми стали щитом для Європи і світу. Європі і світу не обійтись без «Гельсінкі-2», тобто без нового пакту безпеки» (Facebook, 14 липня 2019 року).
   Все світове співтовариство, звісно, крім самого агресора Московії та нечисленних її сателітів, визнає, що частину українського Донбасу окупувала Росія й воює там своїми військами разом з місцевими московитськими колабораціоністами проти України. І тільки від Росії залежить, коли на Донбасі припиниться війна. Тому не знаю, як розхвалений Разумковим («Мы видим определенные позитивные моменты уже») та прошений самим Зе («…я дуже хотів і намагався, щоб це була провідна професійна людина») Кучма домовлявся з російським окупантом під маскою «ДНР»/«ЛНР» (ОРДЛО) про припинення вогню (його слова: «Уперше засідання робочих груп ТКГ пройшли конструктивно»), але, до прикладу, 12 липня 2019 року на Facebook-сторінці Операції об’єднаних сил (ООС замінила АТО) було розміщене таке повідомлення: «Зведення станом на 07:00 12 липня 2019 року…
   11 липня збройні формування Російської Федерації 24 рази порушили режим припинення вогню. З них 11 разів – із застосуванням заборонених Мінськими угодами артилерійських систем (виділено мною – Г. М.)
   В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «СХІД» противник 17 разів обстріляв позиції Об'єднаних сил
   В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «ПІВНІЧ» позиції наших захисників були обстріляні 7 разів
   В результаті ворожих обстрілів 1 військовослужбовець загинув та двоє отримали поранення (виділено мною – Г. М.)
   Від початку поточної доби ворог п'ять разів обстріляв позиції Об'єднаних сил…».
   Трішки згодом, того ж дня Facebook ООС повідомив: «Окупанти безжалісно обстріляли село Чермалик. Загинула цивільна людина (виділено мною – Г. М.)
   11 липня, з 20 до 22 години, збройні формування Російської Федерації обстріляли село Чермалик. Вогонь противник вів, застосувавши артилерію калібру 122 мм та міномети 82-го калібру. В результаті вибухового поранення загинув чоловік 1970 року
народження…
   Відомо також, що від розриву артилерійського снаряду уламками пошкоджено будинок та господарську будівлю. Коли ворожий снаряд впав на подвір’я там саме знаходився чоловік.
   Окрім того, внаслідок влучання артснаряду на присадибну ділянку, пошкоджень зазнав ще один будинок.
   Російсько-окупаційні військами цинічно порушують усі можливі принципи гуманітарного права та існуючі домовленості, оскільки в результаті ворожих обстрілів страждають та гинуть мирні люди (виділено мною – Г. М.)».
   Й так – практично кожну добу! І якщо немає вбитих або поранених російськими загарбниками українських вояків чи мирних жителів, що буває досить рідко, то ця доба є найкращою для Українського народу!
   Оце – «конструктивізм» Кучми за дорученням Зе та їхніх російських візаві у Мінському процесі, який, на мій погляд, може привести Україну до глухого кута!
   А як тоді бути з такою заявою Леоніда Кучми: «Я звик у своєму житті приймати рішення, виконувати їх і відповідати за них. Сьогоднішня зустріч у Президента показує, що в мене є така можливість у групі, яка створена в Нормандському форматі, зробити цей внесокЯкщо ми приймаємо там рішення, то вони мають виконуватись (виділено мною – Г. М.). Не просто, що ми там існуємо… як я іноді казав, я не можу працювати в якості «весільного генерала» («УП» «Кучма: Я більше не буду «весільним генералом», 3 червня 2019 року)? Й чому в такому разі на Донбасі продовжує стріляти російський окупант, якщо 5 червня 2019 року «уперше засідання робочих груп ТКГ пройшли конструктивно»?! Та де відповідальність Кучми за це?
   Між іншим, виникає ще одне питання й до самого Зе: чому керівник української делегації в ТКГ Леонід Кучма призначений РОЗПОРЯДЖЕННЯМ ПреЗедента, а члени делегації – УКАЗОМ ПреЗедента?
   Складається враження, що в команді Зе відбувається кадрова турбулентність: після проголошення курсу на нові обличчя з’являються, як видно з викладеного фактажу, зовсім не нові обличчя, а на важливі державні посади «Зе поставив… своїх знайомих, друзів, бізнес-партнерів по студії «Квартал 95» і фільму «Слуга народу»… та пов’язаних із олігархом Коломойським людей», що зазначено в моїй публікації «Китаєць, ні – калмик, або Хто кому Зе чи Пе…».
   Хіба нова влада, діючи методами старої влади, є дійсно новою?!
   Український народе, невже ти справді потребуєш таких нових зовні й фактично старих всередині «слуг народу»?!
   Ще у березні 2016 року в своїй праці «Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!» я писав: «Український народ, якщо він дійсно себе вважає народом, а не підстилкою політичних циніків, новопосталої «еліти», теж має критично переосмислити нинішні реалії... Колись американський письменник Едгар Аллан По сказав: «Думка більшості – помилкова, бо більшість людей – ідіоти». Невже він мав рацію? Мені не хочеться в це вірити!».
   Українцям треба постійно переосмислювати українські реалії. Якщо цього не робити, то буде так, як змальовує моя червнева 2017 року робота «Розкоші й злидні українських (не куртизанок) можновладців…»: «…«кожен народ має той уряд (тобто владу – примітка моя), якого він заслуговує», – так писав Жозеф де Местр…
   Влада – слуга народу (стаття 5 Конституції України), а в реальності виходить, що народ – слуга влади...
   Американський… державний діяч, один із авторів Декларації незалежності та Конституції США Бенджамін Франклін (1706 – 1790) говорив: «У ріках і поганих урядах (розуміється влада – примітка моя) зверху плаває найлегше»
   Харс Єнсен (1904 – 1971), політичний радник голови Соціал - демократичної робітничої партії Швеції, …сказав: «Коли із країни виїжджають учені, інженери, лікарі й інші представники розумової праці, коли її покидає цвіт народу – інтелігенція, то потім правителями там стають бізнесмени, політиками – плебеї і пройдисвіти з вулиці, а депутатами Ріксдаґу (парламенту – примітка моя)  – базарні спекулянти, спортсмени та артисти».
   Українці!   
   ДумайТе! 
   ПереосмислюйТе!
   ДійТе як справжній народ, а не підстилка!
Переглядів (244) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...