ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Бориса Руснака
17-04-2019 14:08

Чи є достатні підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України?

В українських ЗМІ в останні дні активно обговорюється сценарій дострокового припинення повноважень нинішнього складу парламенту та призначення позачергових виборів до Верховної Ради України у разі перемоги Володимира Зеленського у другому турі. По крайній мірі останні соціологічні дослідження (за Володимира Зеленського готові проголосувати 72,2%, за Петра Порошенка – 25,4%), демонструють ймовірну перемогу у другому турі 21-го квітня саме Володимира Зеленського.
Прихильники цієї ідеї стверджують, що за великого бажання у наступного президента будуть формальні причини розпустити парламент і занурити країну в новий виборчий процес. Щоправда, юристи, і я у їх числі, загалом сумніваються в життєздатності такого варіанту розвитку подій. Тому, що крім політичних підстав для дострокового припинення повноважень парламенту повинні бути ще і юридичні підстави та чітко врегульована процедура дострокового припинення повноважень парламенту. А тут є проблеми.
Отже, давайте з’ясуємо усе по порядку
Вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень парламенту встановлений статтею 90 Конституції України.
Згідно з її частиною другою, Президент України має право (але не зобов’язаний) достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції;
2) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Очевидно, що серед зазначених трьох підстав, майбутній президент зможе використати лише одну – відсутність сформованої коаліції депутатських фракцій.
Але тут слід навести частину сьому статті 83 Конституції, до якої нас відсилає вищезгадана норма статті 90 Конституції. Ось вона:
«Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України».
Нагадаємо, що на початку каденції нинішнього складу парламенту у ньому своєчасно була сформована коаліція депутатських фракцій з промовистою назвою «Європейська Україна». Але у 2016 році після виходу із цієї коаліції депутатських фракцій "Самопомочі", "Батьківщини" і Радикальної партії, в коаліції залишилися лише 2 фракції – "Блоку Петра Порошенка" (БПП) та "Народного фронту" (НФ). Разом вони мали 219 голосів із законодавчо необхідних 226.
Отже, йдеться про формування коаліції протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Нині стверджується як доконаний факт на підставі наведеної вище інформації відсутність у парламенті коаліції, що нібито дає можливість новообраному президенту достроково припинити повноваження парламенту. Але це не зовсім так.
Виникає питання, а коли саме припинила діяльність коаліція і хто встановий цей юридичний факт? Питання без відповіді, оскільки частина дев’ята статті 83 Конституції містить припис про те, що засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Проте у чинному Регламенті Верховної Ради України відсутні норми, які б врегульовували порядок утворення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, обчислення строків, пов’язаних з формуванням коаліції, та припинення діяльності коаліції. До серпня 2010 року у Регламенті Верховної Ради України коаліції була присвячена спеціальна глава 12, яку виключено на підставі Закону № 2600-VI від 08.10.2010 р. Це було спричинено відновленням у часи Януковича дії попередньої редакції Конституції України, у якій наявність коаліції у парламенті не передбачалася. Потім, у розпал «Революції Гідності» парламент повернув оновлену редакцію Конституції України уже з коаліцією у парламенті, а ось у свій Регламент відповідних змін не вніс.
То чим керуватиметься майбутній Президент України, виписуючи у своєму Указі підстави дострокового припинення повноважень парламенту, на що посилатиметься, на слухи чи дискусі у ЗМІ?
Дехто стверджує, що факт припинення діяльності коаліції у парламенті встановить Київський окружний адміністративний суд. Я розумію, що українські суди можуть усе, але Конституцією України встановлено, що це має бути визначено Регламентом Верховної Ради України а не судом.
Крім того, важливо пам'ятати ще одну норму Конституції України, а саме частину п’яту статті 90, згідно з якою навіть за наявності підстав «Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України». Відповідно до статті 76 Конституції України строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років. З огляду на той факт, що нинішня Рада почала працювати 27 листопада 2014 року, то крайній термін її розпуску за наявності достатніх підстав — 27 травня 2019 року. Не слід плутати строк повноважень парламенту, встановлений Конституцією, який складає календаних 5 років, і фактичний строк його повноважень, спричинений тривалістю встановлення та офіційного оприлюднення результатів виборів Центральною виборчою комісією і початком роботи першої сесії новообраної Верховної Ради України. Саме таким чином забезпечується безперервність влади.
Але немає ніякої потреби точно вираховувати, коли ж розпочинається той піврічний термін, який дає імунітет парламенту від дострокового припинення його повноважень, бо достатніх юридичних підстав для цього немає.
Як бачимо, Президент України і парламент України урівноважені у своїх можливостях (точніше, неможливостях) прогалинами у законодавчому регулюванні застосування з одного боку процедури усунення Президента України з поста Верховною Радою України в порядку імпічмету та з іншого - процедури дострокового припинення Президентом України повноважень парламенту.
Тому словами із відомого мультфільму хочеться їм побажати: «Давайте жити дружно».
Зрозуміла річ, якщо не піти «по бєспрєдєлу».


Борис Руснак, заслужений юрист України
17.04.2019 р.
 
Переглядів (551) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...