ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Бориса Руснака
09-03-2019 20:45

«Мародеризація» України або правовий нігілізм у публічній сфері

Виборча президентська кампанія перейшла у свою «гарячу» фазу, коли реальні претенденти на президентську булаву розпочали злив у публічну площину компромату на своїх конкурентів.
Найбільше сьогодні дістається Петру Порошенку, який будь-що хоче залишитися на жаданому посту і продовжувати грабіж українського народу.
Але мова не про це. Я про юридичну кваліфікацію протиправних дій, які інкримінують йому та його оточенню політики різних рангів, експерти, журналісти-розслідувачі, ба інколи і маститі юристи з науковими ступенями. Йдеться про «мародерство», у якому і звинувачують діючого Президента України та його оточення усі, кому не ліньки, починаючи з кандидата на пост Президента України колишнього Міністра оборони Анатолія Гриценка, якому, очевидно, мало б бути соромно не знати, що таке «мародерство». Йдеться ж бо про військовий злочин.
Я вже неодноразово писав відповідні коментарі у мережі Facebook, у яких роз’яснював пану Гриценко та іншим політикам, журналістам, експертам значення дефініції «мародерство». Але ж мене не чують і продовжують щодня здійснювати «мародеризацію» України. Тому вимушений звернутися ще раз до тих, кому до вподоби цей термін, з проханням не звинувачувати у мародерстві людей, які його не вчиняли.
Кримінальний кодекс України (далі – ККУ) містить чимало статей, якими можна кваліфікувати злочинні дії крадіїв, клептоманів та інших криміналізованих типів, які дорвалися до влади з однією метою: нахапати якомога більше всенародного майна чи коштів і при першій загрозі відповідальності хутко рванути закордон. Є цілий VI-й розділ, який називається «Злочини проти власності». Тут і крадіжка (ст. 185), і грабіж (ст. 186), і розбій (ст. 187), і шахрайство (ст. 190), і привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191), і легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209), і ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212) та ціла низка інших складів злочинів, які можна інкримінувати посадовим особам та іншим людям з оточення Президента України, прізвища яких нині щодня лунають у теле- та радіоефірах, друкуються на шпальтах друкованих ЗМІ, а також гнівно звинувачуються у різних ток-шоу.
Хочу зазначити, що санкції, які передбачені відповідними статтями Кримінального кодексу України за вчинення перелічених злочинів досить суворі, принаймі, суворіші за вчинення мародерства, яке, відповідно до статті 432 ККУ кваліфікується як викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, і карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Отже, найперше, мародерство – це злочин, який може бути вчинений лише на полі бою, тобто на території, де ведуться активні бойові дії. Усім відомо, що так чи інакше бойові дії сьогодні ведуться на окупованій частині Донецької та Луганської областей, і ці бойові дії нині закамуфльовано владою в «Операцію об’єднаних сил (ООС)».
Очевидно, що на підприємствах скандального нині Укроборонпрому жодних бойових дій не ведеться, а, отже, і мародерства там бути не може. Крім того, як випливає із згаданої статті ККУ, мародерством є викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. Хіба є на підприємствах Укроборонпрому убиті чи поранені? Гадаю, поки що немає. Проте ціла низка політиків та їх підспівувачів продовжують наполягати, що там вчиняється, власне, «мародерство». Обвинувачувачі вимагають ледь не розстрілу «мародерів».
Зрозуміло, що малограмотним політикам, юристам з купленими дипломами та науковими ступенями, журналістам ets чомусь дуже подобається слово «мародерство» - звучне і лякливе, викликає непідробний гнів і жадобу найстрашнішої кари злочинцям.
Але ж, товариство, ми з вами ніби прагнемо жити у цивілізованій, правовій, демократичній державі, а президент у цій державі за своїм конституційним статусом є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, підкреслюю, кожної людини, у тому числі і тієї, яку безпідставно звинувачують публічно у вчиненні злочину, який вона не вчиняла.
То ж чи потрібен в Україні президент, який не хоче або не здатен розібратися у чинному законодавстві і чи не щодня публічно виголошує дурниці? А чи здатні подолати правовий нігілізм політики, журналісти, експерти та інші публічні особи, які щодня виголошують у медіапростір терміни, зміст яких не розуміють? Адже сьогодні усі мають різноманітні гаджети і буквально за лічені хвилини можна у мережі internet, у тій же Вікіпедії, прочитати значення того чи іншого терміну, перш ніж озвучувати його у ЗМІ.
Як професійний юрист, який отримав юридичну освіту у далекі радянські часи, коли дипломи не купувалися, закликаю усіх політиків, журналістів та різного штибу експертів підвищувати рівень своєї політичної і правової культури і не вживати всує терміни, зміст яких спотворюється, та не вводити в оману населення країни.
Переглядів (838) / Коментарі (2)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...