ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Раїси Ільчук

ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ, ПОЧЕСНИЙ ГОЛОВА "ПРОСВІТИ".
07-11-2018 11:01

Шануймо старість (відверто про важливе)

 
Весна та літо, життя спливає швидко, наче сон. Тихою ходою, непомітно підкрадається глибока осінь. Людська осінь буває різною, для когось це розмаїття барв, для когось – тихе бабине літо. На жаль, старість може бути і суцільним тягарем. Повага до людей похилого віку – це коли чуємо слова «бабуся», «дідусь». Скільки душевної теплоти, мудрості і лагідності, ніжності у цих словах. Як вони вигадують цікаві казки, яких не знайдеш у книжках. Я знаю добре, що Людина може мати дітей і внуків, але на старості може бути дуже самотньою.
Що хоче людина на старості? Тепла, уваги, своїх близьких, спокою….Як казав Софокл, що самотня старість – це бідам біда!  Я раджу дітям, внукам частіше спілкуватися зі своїми дідусями і бабусями, звертатися до них за порадою. Їхня мудрість і життєвий досвід – застережуть вас від багатьох помилок. А зроблене вами добро повернеться до вас обов’язково, як і зроблене зло. Важко зрозуміти людей, чиї батьки нібито добровільно доживають віку в будинку для престарілих. Вони, які всі сили віддали людям, дітям та внукам – на старість позбавлені родинного тепла, радості спілкуватися з тими, кого любили. А скільки втрачають діти, внуки, що спровадили з дому стареньких батьків і вони духовно обікрали своїх дітей. Адже бабусина колискова та дідусеві казка – це золота зернина у дитячій душі, з якої виростає людяність, милосердя, справедливість і щирість. Народна мудрість стверджує, що старість – не радість. Як мати на дитя кричить то в бабці серце болить. Ми всі знаємо добре, що бабуся, ніби друга мама, але ще добріша, лагідніша, все прощає, готова стати на захист своїх внучат, приголубить їх. Хто як не дідусь навчить хлопців ремонтувати, рибалити.
 Старість повинна бути радісною. Але це не завжди так ! Чуковський у своєму щоденнику писав: «Ніколи я не думав, що так радісно на старості і що людина стає такою доброю». Щасливу старість мають люди, які прагнуть бути корисними, потрібними для оточення.  Якщо з повагою ставитись до старості, то вік може принести багато радості. А коли людина стає старою? Може тоді, коли досягає певного віку? А може ми старіємо, коли виростають наші діти та онуки? Я думаю, що гнатися за вічною юністю не потрібно, а треба насолоджуватися життям у всіх його проявах. Сама природа для нас написала сценарій і вже його ніхто не змінить. А просто настає час пожити для себе. Життя надто прекрасне і дуже-дуже коротке.
Нам Бог дарує радощі – це народження дітей, внуків, правнуків. І ми тільки на старості бачимо, який гарний навколишній світ – це золота осінь, білосніжна зима , квітуча весна. Довженко колись говорив : «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро». До цих мудрих слів хочеться додати: «Будьмо оптимістами і цінуймо кожну хвилину, пам’ятаючи, що життя дається один раз». У когось довге життя, а у когось коротке. У когось щасливе, а у когось – безталанне. Кожна людина має свою свічку  життя – чи він є багатим, чи він є бідним. В народі кажуть: знав би де впаду, соломки б підстелив. Згадаймо слова О.Вишні: «Діди наші і баби наші – хранителі пам’яті народу, носії народного гумору, сіячі добра».
Знаю добре, що ніколи не потрібно пускати зло у своє життя! Добрим бути – це ще не все, бо потрібно бути на старості щирим і справжнім. Негативні думки, особливо заздрощі, дають багато проблем. Схаменімося!  Життя надто прекрасне і дуже коротке, щоб марнувати його на заздрощі та осуд. Бо Бог дарує нам завжди радощі і позитивні моменти.
Читачу, як ви вважаєте, в нашій країні живеться комфортно пенсіонерам? Ні. Наша держава не дбає про гідне життя пенсіонерів, залишає їх сам на сам зі своїми проблемами. Головне нині не старіти душею. Більшість пенсіонерів стають рабами держави та перестають жити своїм життям. Лякає пенсіонерів одинока старість. Наша молодь виїжджає за кордон, а вони залишаються самі, нікому не потрібні. Літні люди живуть невідомо для кого і для чого.
Знаємо добре, що старість підводить підсумки життя завжди. Пенсіонерам здається, що не встигли все зробити, що запланували. І потрібно знати, що старість – це просто один із періодів життя людини і ніхто нічого не поміняє. У нас, на жаль, старше покоління від влади нічого не очікує. І у кожного старість різна – хто катається на яхті, хто купається в морі, хто ростить внуків, хто просить копійчину на хліб. Недавно зустріла українського професора у потертому піджаку. Він виглядав дуже-дуже замученим. Діти за кордоном і він залишився один. Як живуть у селах літні люди? Тягнуть з городу важкі мішки, котять тачки. Така доля  наша, пенсіонерів.
Нашим пенсіонерам час від часу сниться Європа, а коли прокидаються – то в них одні біди. Потрібно сказати, що старші люди згадують часто молодість свою, гарні події у власному житті, так і минає час.
Для молодих хочу сказати, що шануйте власних батьків, бабусь і дідусів, вони на це заслужили. Дивлячись на ваші вчинки і пошану до власних батьків, ваші діти теж навчаться бути до вас терпимими, уважними і добрими.
Переглядів (1103) / Коментарі (0)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...