ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Марка Файнера
02-08-2018 21:05

ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПОФІГІЗМ І СТАВКА НА БИДЛО

Бросал живительное семя –

Но потерял я только время,

Благие мысли и труды...

Паситесь, мирные народы!

Вас не разбудит чести клич.

К чему стадам дары свободы?

Их должно резать или стричь.

Наследство их из рода в роды

Ярмо с гремушками да бич.

(О.С. Пушкін)

Кілька років тому, після довгої зими, група підприємців запросила мене проаналізувати причини масових руйнувань конструкцій будівель і споруд в окремих районах Чернівецької області. Біля кожного об’єкта мене зустрічали замовники і будівельники. Боляче було дивитись на пригнічені обличчя власників та сльози власниць майбутніх осель.

Жінки скаржилися:

- Стільки років так тяжко працювали, щоб назбирати грошей на хату, і от тобі на!

Та найбільше вражало й обурювало дике невігластво будівельників, які бралися готувати бетон і «заливати» фундаменти, перекриття, дороги, стежки, мурувати стіни, не маючи елементарних понять про опір та інші властивості матеріалів.

- Люди добрі, перед тим, як витрачати десятки тисяч доларів на будівництво, невже ви не могли звернутись до мене, щоб я прочитав вам кілька лекцій і провів практичні заняття?

Моє питання виявилось риторичним, бо відповідь бригадира була такого змісту:

- Та справа не в грошах, пане професоре, а в тому, що гуцул, який себе поважає, ніколи не сяде вчитися.

Це не єдиний випадок. Моя багаторічна практика показує, що основними причинами руйнування будівель і споруд є невігластво розробників будівельних норм, проектантів і виконавців робіт. А до слів бригадира додам, що не тільки гуцули, а й міністри та їхні заступники, керівники підприємств і департаментів, служб контролю якості та клерки державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування не сядуть вчитися, хіба сядуть за ґрати.

Кому ж вигідне таке невігластво, як не баригам і тим, хто хоче зруйнувати Україну?!

Згадую часи, коли голова Ради Міністрів СРСР, доктор технічних наук, присилав свій «членовоз» за моїм колегою, щоб той прочитав йому 4-годинну лекцію про суперпластифікатори; коли досвідчені заступники міністрів запрошували мене до себе для консультацій, постійно брали участь у наукових семінарах і конференціях. І нічого – корона ні з кого не впала, й авторитет також не зменшився.

А от нещодавно проводив я регіональний семінар з європейських норм у будівництві. Було це в діловому центрі готелю «Буковина» – і прийшли на нього аж чотири фахівці з усієї Чернівецької області, хоч запрошував усіх керівників будівельних департаментів і компаній, архітектурно-будівельної інспекції. Та й організаційний внесок був не бозна-який, а ледве покривав витрати на захід.

Упевнений, що запрошені не мають зеленого поняття про клас цементу, бетону та арматурної сталі, сучасні методи контролю, не володіють належним чином становищем у будівництві. Це при тім, що наша область знаходиться в сейсмонебезпечному регіоні. І немає до цього діла ані голові облдержадміністрації, ані голові обласної ради депутатів. Мабуть, головне для них – «розпиляти» бюджет, хапнути якнайбільше та створювати видимість бурхливої діяльності.

Все більше пересвідчуюся, що ті знання, які намагаюся донести до людей (і професійні, й історичні), на жаль, ними не сприймаються. Хоча… Гріх жалітися, бо знання – частина моїх наукових розробок і винаходів, впроваджених у практику будівництва не тільки в Україні, а й у багатьох інших країнах Європи та Азії. Та й гонорар за це отримав більший, ніж усі мої столичні колеги разом взяті. Але…

Сурогатів і фальсифікатів застосовують на порядок більше, ніж моїх модифікаторів цементу та бетону. Замість скористатися моїм способом оцінки довговічності бетону будівельники воліють дати хабар інспектору.

Моя книга «Єврейська кара. Кому це вигідно» розійшлася у 100 разів меншим накладом, аніж фальшивка «Еврейский фашизм» провокатора Ходоса.

Мою розповідь очевидця й учасника Революції Гідності купили в книгарнях у 500 разів менше людей, ніж гарну казочку Соні Кошкіної.

Мою концепцію Майдану та проект постреволюційного періоду наші політичні лідери не захотіли навіть слухати і не дали мені можливості виступити з ними зі сцени Майдану.

Попередній міністр освіти і науки не забажав навіть чути про мій проект фундаментального реформування вищої освіти. Проігноровані ним і викладені мною факти профанації, корупції та хабарництва в освіті та науці.

У 10-20 разів менше набирається читачів моїх статей у блозі, ніж у популістів Мураєва, Гордона та Рабиновича, провокаторів Дульського, Гекко, Осієвського тощо.

Від усього цього міг би розвинутися комплекс невдахи, коли б не окремі успіхи та попит розумних і чесних громадян. Крім того, громадянський обов’язок примушує не обмежуватись тільки інтересом до власного здоров’я та заробітчанством, а працювати для блага країни.

Знаю, що за моїми невдачами завжди стояли влада та хапуги, які намагалися замовчати або дискредитувати мене, а «успіхи» фальсифікату та провокаційної пропаганди – це їхня особиста матеріальна зацікавленість.

Треба працювати, бо добре знаю, що всі колонізатори всіх часів намагались нав’язати підкореним народам свою ідеологію, свою історію та свою мову, перетворити їх у невігласів і бидло. Адже невігласам легше торочити всяку брехню, невігласів легше натравити один на одного, а бидлом легше управляти.

Виконуючи роботи на сході України, я завжди дивувався громадянському пофігізмові, тобто байдужості, щирих працьовитих людей цього регіону. Вони не цікавились ані рідною мовою та культурою, ані правдивою історією країни, були байдужі як до різних ідеологій і політичних течій, так і до владної пропаганди. І ніякі мої розмови про суверенність, державну мову, історію країни їх просто не цікавили. Та не тільки мої, а й Ющенка, Чорновола, Тягнибока, Януковича та інших політиків і державних діячів. А вони ж українці! І тільки після третьої чарки, тільки українська пісня зворушувала їхню душу, іноді навіть до сліз, примушуючи згадати, хто вони і якого роду.

Ні, я зовсім не закликаю вирішувати мовне питання горілкою, а от про пісню варто подумати, та не для того, щоб черговий раз під шляхетну справу вкрасти гроші з бюджету.

Агресори й окупанти завжди робили все можливе, щоб налаштувати підкорені народи один проти одного, сфальсифікувати історію, науку, освіту, роблячи ставку на яничарів і бидло всередині країни. Так продовжують робити і наш північно-східний сусід, і різні іноземні компанії, що опановують наш ринок. Наука нищиться, освіта перетворюється на профанацію, фахівців примушують тікати за кордон або перетворюють у бездумних роботів. І все це у нас на очах при участі проданої так званої еліти і псевдопатріотів. Тільки повні невігласи і тупе бидло можуть вестися на їхню пропаганду, що всі наші негаразди – від Революції Гідності, Хазарського каганату, жидомасонів і бандерівців.

Минуло небагато часу – і ми бачимо зруйновані дороги, бруківку, будівлі та споруди, термін експлуатації яких мав би бути ще щонайменше 20-50 років. Не соромляться вже відкрито казати і про хабарі, які платили за іспити, дипломи, звання; і про відкати чиновникам за проштовхування різних сурогатів і фальсифікатів, за послуги й замовлення.

Ще трохи часу такого бардака, невігластва, громадянського пофігізму та гегемонії агресивного бидла – і ми не побачимо на карті світу незалежної України.

Отже, як заповідав Тарас Шевченко, «Учітеся, брати мої! Думайте, читайте».

Слава Україні!

Переглядів (442) / Коментарі (6)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...