ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог

письменник, журналіст, філолог
11-02-2018 10:59

Вмістилище для душі: на Буковині випікають унікальні поминальні деревця

Філігранне деревце, випечене з тіста,  супроводжує буковинця в його останню дорогу – до Бога. Назви його різняться – на Кіцманщині називається «деревце», «парастас», «садочок», на Глибоччині – «пом» (що в перекладі з румунської – також «деревце»). Складається воно по вертикалі з чотирьох поверхів, які означають різні рівні життя людини. Найвищий – небесний, котрий зображується через два з’єднані хрестики  або сердечко на вершечку деревця. По горизонталі  часто розділяється на 9 павсиків (прутів, сегментів), які символізують дев’ять кіл шляху душі в потойбіччі. «Оці дев’ять кіл має пройти душка перед тим, як до Бога на отвіт стати. І цій душці випікається деревце, або «садочок» ще кажуть, і в цьому садочку є все, що мала людина у земному світі – і яблучка є, і виноград, і голубочки, а над усим вгорі – Бог, і до нього душа має долетіти», - пояснює знавець народних традицій села Драчинці Кіцманського району Марія Угринчук-Крушельницька. Традиція випікання хлібних деревець у Драчинцях значною мірою розвивається завдяки В.Казиміру, який перейняв давній звичай і активно його продовжує.
Деревце несуть на похоронній процесії поруч із тілом, а після Служби Божої «павсики» на Кіцманщині роздають між дітьми.
У селі Сучевени, що на Глибоччині, після літургії хлібне деревце залишається у церкві і далі ним розпоряджається священик: роздає по черзі тим, хто ніс саме деревце (4 людини), хто ніс труну та кришку тощо.
Сучевенське хлібне деревце має спільні риси із драчинецьким (також чотири поверхи, на гілках деревця – хлібні голубочки), проте має і відмінні риси. Драчинецьке хлібне деревце споруджується у лозяному кошику, основу якого іноді обшивають чорною тканиною. Сучевенське ж деревце встановлюють на спеціальних ношах, які одночасно є і каркасом для нанизування виробу (ці ноші також називаються деревцем). Ці ноші в певній кількості (як правило, 3) зберігаються у церкві і перед спорудженням хлібного деревця родина забирає їх до себе, а згодом повертає.
Берегиня народних традицій Флоаря Лупаштян займається випіканням деревець уже понад сорок років. Цей процес - нелегка колективна робота: її жінки роблять гуртом, і головне – злагодженість та порядок. Спочатку вимісити тісто і дати викиснути, згодом – виліпити 56 хлібних фігурок (з яких складеться деревце), а саме ж складання займає щонайменше 2-2,5 години. «Ця випічка – дуже делікатна, з нею уважно треба працювати. Буває, натиснеш трохи сильніше, поки проколювала – і фігурка розпалася… Скріплюється все такими шпажками, подібними до столових, лиш довшими. Деколи барвінком прикрашаємо ще зверху (такі букетики робимо і кріпимо до фігурок), деколи – квітковими гірляндами, а деколи букет зверху. Якогось такого строгого правила немає", - пояснює Флоаря Петрівна. Випікають таке деревце не лиш на похорон, але і на поминальні обіди (9 днів, 7 тижнів, рік від смерті).
Щодо розмірів деревця давня традиція каже, що  має бути як дитина або доросла людина, оскільки цей садочок – символ самої людини, її земного життя.
Існує і ще один звичай, пов’язаний з душею та деревом: коли людина вперше замислюється про свою смертність, то іде на кладовище і садить на своєму родовому місці вишню. Так, аби це дерево, коли її не стане, було вже велике і годувало птахів, роздавало їм вічну поману. Існує і фразеологізм «піти у вишеньки», що означає тихо і безтурботно померти своєю смертю.
 
Етнографічний проект спадщина та колектив УМЦКБ висловлює щиру подяку Драчинецькому будинку культури (особливо – директору Октавіану Верстюку), Владиславу Казиміру, директору Глибоцького РКБТД Роману Нагірному за організацію експедиційних зйомок на місцях. 

 
 
 
 
 
 
Переглядів (369) / Коментарі (1)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...
торгове обладнання під замовлення